Контракти.ua

Як пише РБК-Україна, про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк. Про це повідомляють Контракти.UA.

Зараз ринок поступово оживає - кількість великих компаній, які в нього заходять, становить плюс 5% щороку, а малого й середнього бізнесу - більше ніж на 50% щорічно.

Однак цей процес дуже сильно гальмують дефіцит кваліфікованих кадрів і надзвичайно висока корупційна складова, зазначила депутатка посилаючись на дані звіту "Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?", проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

За її словами, реальна валова додана вартість у будівництві впродовж 2020-2021 років зростала більше ніж на 20% щорічно за рахунок проєктів програми "Велике будівництво".

Далі, за даними звіту, було стрімке - на більше ніж 60% - падіння в 2022 році. Однак уже впродовж наступних двох років цей показник зростав на більше ніж 20% щорічно - за рахунок будівництва передусім для відновлення, реконструкції, будівництва захисту та фортифікацій.

При цьому кількість підприємств та підприємців у секторі зростала в 2023-2024 роках: лише 5% великі, 57% МСБ. Завдяки дерегуляції компанію відкрити досить легко, ліцензування скасовано, діє декларативний принцип. Однак відсутність ліцензування додає непевності, тому зросли ціни на будівельні компанії з ліцензіями.

Крім цього, виклики зʼявляються, коли компанії починають свою практичну діяльність, - через дефіцит кадрів.

Кадровий дефіцит і проблеми освіти у галузі

"Як бачимо зі звіту, система професійної та вищої освіти не встигає за потребами ринку. Також є суттєвий дефіцит кадрів за фактично всіма професійними групами й особливо проєктантів, сертифікованих архітекторів і інженерів. Причинами є мобілізація, виїзд спеціалістів за кордон та загальні наслідки війни", - зауважила Шуляк.

Вона пояснила, що професія архітектора та інженера недооцінена, а рівень зарплати не відповідає величезній адміністративній та кримінальній відповідальності. Крім того, забюрократизована система отримання сертифікатів, особливо для інженерів-проєктувальників. Ба більше, ускладнює ситуацію недосконалість державного замовлення та освітніх програм.

Водночас дефіцит стосується не лише кількості, а й якості фахівців. Існує величезна прірва між "старою школою" радянського проєктування й талановитою молоддю. Також більшість випускників не бачать перспектив у будівництві.

"Як вказують автори звіту, для сертифікації архітекторів поки не розроблено професійний стандарт. Сертифікованих мало, оскільки відповідальність велика, а оплата праці ні. Крім цього, навчання архітекторів можливе лише в Києві вузьким колом викладачів. Ще одна причина - наявність проблемних об’єктів, наслідком яких не було відкликання сертифікатів у їхніх архітекторів-авторів", - пояснила Олена Шуляк.

Трохи краща ситуація для інженерів: для них вже розроблені окремі професійні стандарти, а за сертифікацію відповідають самоврядні організації - сертифікація лише послідовно за кожним класом ризику. Однак, як і у навчанні архітекторів, воно не відповідає потребам сьогодення - часто це лише формальне навчання без справжнього підвищення кваліфікацій.

Корупційні бар’єри та цифровізація як шлях до прозорості

Утім, окрім дефіциту кадрів, ринок уже дуже багато років гальмує корупційна складова на всіх етапах будівництва, починаючи з дозвільної документації.

Містобудівні умови та обмеження, йдеться у звіті, є свого роду корупційним шлагбаумом при тому, що саме цей документ є найбільш критичним, який потрібен забудовнику - без домовленості з чиновниками його отримати дуже складно.

Не менш гальмують ринок і затягнуті та непередбачувані терміни - всі процеси залежать від міської влади, депутатів та комунальних підприємств, а також відсутність сучасної містобудівної документації, складність підключення до інженерних мереж і виклики в експертизі проєктів.

Так, через порівняно низьку оплату експертизи на складні об’єкти, експерти не вчитуються в документацію, а їхня відповідальність є мінімальною або відсутньою.

"Автори дослідження вказують на ключові проблеми, які можуть гальмувати процеси з відбудови. Йдеться про складні, дубльовані та суперечливі норми щодо регулювання в сфері, нестабільність законодавства й слабке виконання рішень на місцях, надмірну зарегульованість і простір для корупції у видачі дозволів, а також про відсутність цифровізації процесів та координації між владою, бізнесом і громадами", - зазначила Шуляк.

За її словами, усунути низку вказаних викликів і перешкод у розвитку ринку можливо за рахунок перегляду підходів до планування, автоматизації видачі містобудівної документації, подальшої цифровізації та запровадження ВІМ-технологій.

Щодо планування нардепка зауважила, що лише сім громад в Україні мають комплексні плани просторового розвитку, а місто Київ досі живе за генпланом 1997 року. Без оновленої карти не буває нового маршруту, акцентувала Шуляк, - відсутність просторової документації веде до хаотичної забудови, до- втрати балансу між житлом, транспортом і комунікаціями.

Містобудівні умови та обмеження, які мають бути відкритим витягом із містобудівного кадастру, стали квитком із ціною в мільйони доларів. Монополії в сертифікації, приєднанні до мереж, дозволах – це "бетон, у якому застигає конкуренція". Саме тому, подальша цифровізація й BIM-технології мають стати "антисептиком для корупції", каже парламентарка.

"Автоматичні перевірки, відкриті кадастри, моделювання проєктів у цифровому середовищі - це спосіб вивести галузь із тіні й показати кожну деталь під світло. Крім цього, кожен учасник процесу - архітектор, інженер, чиновник - має бути ідентифікований ЄДЕССБ. Там, де є персональна відповідальність, корупція втрачає анонімність", - резюмувала Олена Шуляк.

Як раніше повідомила Олена Шуляк, антикорупційний аудит НАЗК показав, що у сфері містобудування досягнуто лише 25% очікуваних результатів, інші - в тіні.