Чому дорожчають новобудови: забудовники назвали головні причини зростання собівартості у 2025 році.
Собівартість будівництва житла в Україні з початку 2025 року зросла в середньому на 10−25% залежно від класу об'єкта. Пише Мінфін. Про це повідомляють Контракти.UA.
Девелопери пояснюють це системним подорожчанням будівельних матеріалів, зростанням заробітних плат на тлі дефіциту кадрів та ускладненою логістикою. Про це пише «Інтерфакс-Україна».
Забудовники одностайні в тому, що на зростання витрат вплинув цілий комплекс факторів, пов'язаних з війною.
1. Подорожчання будівельних матеріалів. Це головний драйвер росту собівартості. З початку року ціни на різні категорії зросли нерівномірно:
2. Ускладнена логістика. Через війну було зруйновано звичні ланцюги постачання. За словами забудовників, час замовлення та доставки матеріалів збільшився у півтора-два рази, що також закладається у фінальну вартість.
3. Дефіцит кадрів та зростання зарплат. Брак кваліфікованих робітників на ринку призводить до зростання вартості будівельно-монтажних робіт (на 15−25% з початку року) та підвищення фонду оплати праці. Хоча у 2025 році зарплати зросли на 5−7%, порівняно з початком 2024 року зростання становить 15−18%.
Однією з ключових структурних змін на ринку стала зростаюча залежність від імпорту. За даними компанії DIM, якщо до повномасштабного вторгнення частка імпортних будматеріалів становила 14%, то зараз вона зросла до 30%.
Це пов'язано з тим, що багато українських виробництв було зруйновано, пошкоджено або опинилося в окупації. Хоча ціни на самі імпортні товари переважно не змінилися, їхня вартість для забудовника зростає через девальвацію гривні та ускладнену логістику. Таким чином, чим більша частка імпорту в проєкті, тим вищою є його собівартість.
Попри поточне зростання, деякі девелопери вважають, що фаза шокового стрибка цін вже позаду. Наприклад, у компанії City One Development зазначають, що найбільш різке подорожчання спостерігалося у 2024 році, коли ціна на бетон зросла на 47%. Поточну динаміку вони розцінюють як «поступову корекцію», а не новий ціновий шок.