Контракти.ua

Водночас Україна дає ворогові жорстку відповідь: Сили оборони атакують ключові військово-економічні об’єкти агресора, включно з заводом вибухівки та нафтовим терміналом, а нальоти безпілотників уже викликали паливну кризу в самій Росії.

Детальніше — читайте в матеріалі ТСН.ua.

РФ атакує енергетику України: які міста залишилися без світла

З початком осені армія РФ здійснює масовані атаки на енергетичні об’єкти України. Так, уночі 6 жовтня росіяни атакували Харків ударними дронами. Міський голова Ігор Терехов повідомив, що впродовж останніх російських атак знищені дві трансформаторні підстанції, які живили Харків.

«Це серйозний удар по потужностях АТ „Харківобленерго“. І дивлячись на динаміку атак, уже зрозуміло, що прийдешня зима буде найважчою для Харкова за всі роки війни», — попередив очільник міста.

Водночас Ігор Терехов запевнив, що енергетики відновили світло для більшості абонентів, скоротивши кількість знеструмлених до 3,5 тисячі. Водночас він закликав дивитися правді у вічі: Росія не припинить терор, і будь-якої миті може статися новий удар по критичній інфраструктурі, тому місто має бути готовим до всього.

Раніше в ніч проти 5 жовтня Росія здійснила одну з найбільших осінніх атак, запустивши майже 550 безпілотників та ракет по містах і селах України та цілячись по енергосистемі країни.

Внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі сталися відключення електроенергії у Львові, а в Запорізькій області 73000 жителів залишилися без світла.

Внаслідок російської атаки в Шостці на Сумщині триває блекаут: світло з’являється деінде на короткі проміжки часу та зникає знову. На ранок понеділка з газом було вже понад половину будинків міста. Як повідомили в Сумській ОВА, наразі тривають ремонтні роботи.

Водопостачання в Шосткінській громаді відбувається за графіком: від 06:30 до 09:00; від 11:30 до 14:00 та від 17:00 до 21:00, але як зазначає видання «Кордон. Медіа» з посиланням на місцевих мешканців, здебільшого води немає.

Тим часом на Чернігівщині через складну ситуацію в енергомережі внаслідок російських ударів продовжують діяти графіки погодинного відключення світла у форматі «3 через 3». Голова ОВА В’ячеслав Чаус 6 жовтня повідомив, що енергетики працюють над відновленням, щоб якнайшвидше заживити абонентів.

Росіяни прагнуть позбавити українців тепла в зимовий період

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що під час нічної атаки 5 жовтня Росія цілеспрямовано уразила об’єкти газової інфраструктури.

«Атаковані цивільні обʼєкти, які забезпечують людей газом під час опалювального сезону. На жаль, є влучання та руйнування», — написав він у соцмережі.

Він наголосив, що ці маніакальні терористичні удари не мають жодного військового значення, а спрямовані лише на одне: позбавити українців газу й тепла в зимовий період.

«Ці маніакальні терористичні удари направлені лише на одне — позбавити українців газу, тепла та світла», — зазначив він.

Сергій Корецький не уточнив, у яких саме регіонах України пошкоджено об’єкти газової інфраструктури, додавши, що газовики і рятувальники «ліквідують наслідки та оцінюють масштаби пошкоджень».

Раніше, в ніч проти 3 жовтня, агресорка Росія здійснила найбільшу масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру України від початку повномасштабної війни.

Жорстка відповідь України

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак 2 жовтня попереджав, що обстріли російськими військами енергетичної інфраструктури не залишаться без відповіді. Він наголошував, що ці дії становлять загрозу не лише для України, а й для безпеки Європи, та закликав міжнародну спільноту використати всі інструменти, щоб зупинити агресію Кремля.

Відтак безпілотники в ніч проти 6 жовтня атакували теплоелектроцентраль (ТЕЦ) у Клинцях Брянської області Росії.

Керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що росіяни отримують обіцяну відповідь.

«Брянська область, ТЕЦ. Росіяни отримують відповідь», — написав у Мережі Коваленко.

Водночас удень 6 жовтня в російському Бєлгороді вдруге за добу було завдано ракетного удару по електропідстанції «Луч». Атака спричинила пожежу та зникнення електроенергії в частині міста. Напередодні, пізно ввечері 5 жовтня, ця ж підстанція вже була атакована, що призвело до блекауту і часткового відключення водопостачання.

За неофіційною інформацією російських пабліків, внаслідок денної атаки загинула одна людина.

Раніше, пізно ввечері 5 жовтня, у Бєлгороді було атаковано електропідстанцію «Луч», стався блекаут і частково зникло водопостачання. Губернатор Бєлгородщини В’ячеслав Гладков підтвердив «ушкодження енергетики», що призвело до відключень світла в Бєлгороді та навколишніх районах.

ЗСУ атакують об’єкти окупантів у Росії та Криму

У ніч проти 6 жовтня Сили оборони завдали ударів по ключових військово-економічних об’єктах агресора. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження заводу ім. Я.М. Свердлова — одного з найбільших російських виробників вибухових речовин і компонентів для боєприпасів. У районі заводу зафіксовані численні вибухи та пожежа.

Крім того, влучання були по морському нафтовому терміналу в окупованій Феодосії та по складу боєприпасів 18-ї загальновійськової армії РФ у Криму. Ці удари спрямовані на зниження наступального потенціалу ворога, оскільки термінал використовувався для постачання армії.

Раніше, вночі 5 жовтня, безпілотники атакували одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, яке є ключовим у забезпеченні пальним як внутрішнього ринку, так і експорту — завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез».

Підприємство розташоване приблизно за 800 кілометрів від найближчого кордону з Україною.

Ще раніше, в ніч проти 4 жовтня, Сили спеціальних операцій (ССО) ЗСУ уразили важливий нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» у Ленінградській області Російської Федерації.

Українські удари по НПЗ впливають на паливну кризу у РФ

Цілеспрямовані удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах (НПЗ) Росії посилюють паливну кризу агресора та можуть вплинути на думку Дональда Трампа щодо України, пише The Economist.

Атаки, кількість яких зростає, вже уразили до 40% потужностей нафтопереробки РФ, що становить втрату понад 1 мільйона барелів на день. Видання зазначає, що подібні атаки можуть стати щоденними.

 

Керівник відділу ціноутворення на нафтопродукти в Європі в Argus Media Бенедикт Джордж наголошує, що повторні удари по об’єктах (наприклад, по НПЗ у Рязані) завдають тривалого пошкодження крекінговим установкам, які важко замінити через санкції.

 

Через це експорт дизельного пального скоротився на 30%, зазначає The Economist. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак був змушений оголосити про часткову заборону на експорт дизеля. Криза відчувається по всій країні — від Владивостока до окупованого Криму, де запровадили нормування пального.

Експерт із Центру Карнегі Сергій Вакуленко додає, що тиск найбільше відчувають незалежні енергетичні компанії Росії.

Раніше видання Reuters повідомляло, що через удари українських безпілотників по НПЗ та проблеми з логістикою бензин АІ-92 і АІ-95 почав зникати з автозаправних колонок.

Водночас медіа The Insider наприкінці вересня повідомляло про перебої з постачанням пального в Забайкальському та Хабаровському краях. Окрім того, дефіцит пального спостерігався у 10 суб’єктах РФ: Московській, Ленінградській, Рязанській, Нижньогородській і Ростовській областях.

У жовтні російські медіа повідомляли про перебої з постачанням пального в Алтайському краї.

Україна посилить захист енергооб’єктів

Президент України Володимир Зеленський 6 жовтня провів Ставку верховного головнокомандувача, де головним питанням був захист енергетики.

За його словами, були доповіді військових командувачів щодо розгортання ППО, зокрема додаткових спроможностей. Також відбулася детальна розмова щодо захисту самих енергооб’єктів, конкретних громад.

«Додатково ще потрібні ресурси, щоб була належна відповідь на кожну проблему. Ми вирішили ці питання і заповнили всі запити керівників передусім Чернігівської, Сумської, Харківської та Донецької областей — запити по фінансах, по допомозі», — зазначив президент.

Зеленський розповів, що наразі обговорюється питання з партнерами щодо газопостачання. Глава держави зазначив, що Нідерланди та Норвегія готові підтримати Україну.

«Чіткі завдання є й по газу — говоримо про це з партнерами, і вже є готовність прем’єра Нідерландів допомагати й підтримувати нас — сьогодні я з ним про це говорив. Також є готовність Норвегії — дуже дякую партнерам. МЗС України збере послів держав, які можуть допомогти», — сказав Зеленський.

До чого готуватися українцям взимку

Президент Володимир Зеленський під час пресконференції 6 жовтня повідомив, що через російські атаки Україні доведеться імпортувати газ з-за кордону.

Водночас він запевнив, що влада готова до цих викликів і забезпечить населення газом.

«Гроші на імпорт газу, щоб у людей був газ. Ми розуміємо, який обсяг грошей потрібен. І вважаємо, що ми будемо готові до такого виклику», — зазначив президент.

Окрім того, Володимир Зеленський зізнався, що наразі не може прогнозувати, що буде з електропостачанням.

«Що буде з електрикою, сьогодні мені важко сказати. Ми будем готові до всіх відповідних викликів, ми щодня працюємо над цим. Будемо захищати», — запевнив президент.

Тим часом військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий експерт Олександр Мусієнко в етері «24 Каналу» наголосив, що Україна знає, які діяти в разі відключень.

«Що відомо про наміри ворога? Для низки регіонів ризики зростають — це прифронтові території. Ворог намагатиметься послабити українські позиції в енергетиці та створити проблеми з водо-, газо- й теплопостачанням», — зазначив він.

За словами Мусієнка, Росія не зможе надовго знеструмити Україну. Наша країна вже накопичила досвід боротьби з блекаутами та успішно долає наслідки російського енергетичного терору.

Нагадаємо, Україна почала використовувати крилаті ракети FP-5 «Фламінго». Для Росії це величезна проблема, адже ця зброя може прорвати її протиповітряну оборону. Окрім того, експерти зазначають, що бойова частина ракети «Фламінго» вдвічі потужніша за американський Tomahawk. Швидкість «Фламінго» становить до 950 км/год.