МВФ підрахував втрати Орбана після відмови ЄС від російських нафти і газу
Повна відмова ЄС від російських енергоресурсів стане випробуванням для Угорщини. Втрати для неефективної економіки можуть перевищити 4% ВВП.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на доповідь МВФ. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначають у фонді, Росія продовжує відігравати ключову роль в енергопостачанні Угорщини. У 2024 році 74% споживаного газу і 86% нафти країна імпортувала з Росії. Для порівняння: 2018 року ці показники становили 64% і 66% відповідно.
Постачання вуглеводнів залежать від обмеженої кількості маршрутів, зокрема газопроводу TurkStream через Сербію і нафтопроводу Adria через Хорватію. Це посилює вразливість Угорщини до перебоїв і цінових шоків.
Угорщина є однією з найбільш енергоємних економік Європи. Країна використовує значно більше енергії на одиницю ВВП порівняно із середнім рівнем ЄС.
Основне споживання припадає на промисловість, особливо на хімію, металургію та автомобілебудування. У цих секторах енерговитрати визначають обсяги виробництва та інвестиції.
Повна відмова Євросоюзу від поставок російських енергоресурсів до 2027 року стане серйозним випробуванням для угорської економіки. За розрахунками МВФ, у разі повного припинення поставок газу з Росії падіння ВВП Угорщини може перевищити 4%.
Це підкреслює необхідність прискореної диверсифікації поставок, підвищення енергоефективності та глибшої інтеграції в регіональний ринок електроенергії.
Доповідь МВФ пропонує комплексний пакет заходів для посилення енергетичної безпеки Угорщини. На рівні ЄС пропонується підвищення цін на вуглецеві викиди, поглиблення енергетичного союзу та розширення торгівлі електроенергією.
Для самої Угорщини ключовими кроками названо: посилення стандартів енергоефективності для транспорту, будівель і домогосподарств, прискорений дозвіл на проєкти ВДЕ, а також відмова від субсидій на викопне паливо.
За розрахунками, реалізація комплексного пакета заходів дасть змогу знизити енергетичні ризики Угорщини на 30% і скоротити витрати на енергетику до 10% ВВП протягом п'яти років.
Крім того, ці реформи підтримають виконання кліматичних цілей ЄС, включно зі скороченням викидів на 55% до 2030 року і досягненням вуглецевої нейтральності до 2050 року.
