Контракти.ua

Під них створюють окремі сайти. Мета — від простого заробітку на трафіку до просування політичної чи ідеологічної пропаганди. Про це повідомляють versii.com.

Ми склали список основних ознак фейкових новинних ресурсів, щоб допомогти вам відрізнити правду від вигадки.

Ознаки фейкових новинних сайтів

Перше, на що варто звернути увагу — відсутність контактної інформації чи підписів під статтями. Це має одразу викликати підозри.

Нормальні ЗМІ завжди вказують адресу редакції, номери телефонів, імена журналістів та редакторів. Якщо сайт не містить цієї інформації — це явна ознака, що має насторожувати.

Якщо статті без авторства, то це ще один поганий знак — справжні журналісти відповідають за свою роботу.

Другою найбільш очевидною рисою низькоякісних «сміттєвих сайтів» є сенсаційні, клікбейтні заголовки, такі як «ТЕРМІНОВО! Те, що уряд не хоче, щоб ви знали» чи «ШОК! Вчені стверджують, що кава викликає смерть мозку!».

Ці заголовки покликані викликати емоції та привернути увагу, а не інформувати. Надмірна та нав'язлива реклама також потрапляє в цю категорію: якщо сайт заповнений вікнами, підозрілими посиланнями та пропозиціями «виграти мільйон доларів у казино» ситуація зрозуміла.

Третє: будьте обережні з крайньою упередженістю. Якщо веб-сайт просуває лише одну точку зору, ігнорує контраргументи і явно намагається маніпулювати громадською думкою, не прагне об'єктивності — він слугує інтересам свого власника чи інших зацікавлених сторін. Сюди також відносяться посилання на підроблені чи неперевірені джерела. Фрази на кшталт «на думку експертів» без зазначення їхніх імен чи організацій є класичною рисою підробленого контенту.

Але найнебезпечнішими є пропагандистські сайти, які імітують надійні та шановні ЗМІ. На відміну від типових «сміттєвих сайтів», які публікують відверті фейки, ці веб-майданчики виглядають професійно, часто мають розділ «Про нас», редакційну колегію, контактну інформацію та макет, який не відрізняється від реальних ЗМІ.

Використовують частково правдиву інформацію чи публікують реальні новини, але представляють їх у певному контексті чи маніпулюють фактами.

Важлива інформація свідомо спотворюється, виривається з контексту або змішується з брехнею, що робить її правдоподібною для непідготовленого читача.

Тактики сучасної фейкової журналістики

Сьогодні більшість сайтів з фейковими новинами вже не схожі на анонімні сайти з яскравими, сенсаційними заголовками. Натомість вони часто виглядають як шановні видання з розділом «Про нас», адресами редакції та колонками експертів. Але якщо копнути трохи глибше, можна виявити типову схему дезінформації.

Візьмемо, наприклад, два британські сайти: http://talk-finance.co.uk/ та http://londoninsider.co.uk/

На перший погляд вони виглядають, як звичайні ділові видання, що публікують аналітику з економіки та політики. Talk Finance навіть позиціонував себе, як аналітичну платформу.

Ці сайти почали публікувати статті, спрямовані проти американсько-чеської інвестиційної компанії SARN, звинувачуючи її у торгівлі зброєю та корупцією в Україні. Незабаром російські сайти почали масово передруковувати ці історії, посилаючись на «британські ЗМІ» як джерело. В результаті тисячі людей повірили у сфабрикований скандал.

Однак розслідування The Guardian показало, що обидва сайти розповсюджували дезінформацію. Виявилося, що статті були написані російськомовними авторами та штучним інтелектом, а потім поширені через Telegram-канали та сайти, пов'язані з російською пропагандою.

Матеріали були представлені, ніби над ними працювали британські журналісти, створюючи ілюзію об'єктивного аналізу.

Компанія, що стала об'єктом цієї атаки, не залишилася осторонь — вона довела, що так звані «журналісти» просто не існували, а самі веб-сайти фейкові. У результаті юридичний відділ компанії ініціював судовий процес, що зробило цей випадок одним із рідкісних, коли не тільки було викрито фальшиву історію, але й її творців було притягнуто до відповідальності.

Примітно, що якби сайти виглядали менш правдоподібними, схема, швидше за все, не спрацювала б взагалі.

Більше прикладів фейкових видань

Ще одним яскравим прикладом є сайт Weekly News Review (WeeklyNewsReview.com). Згідно з його описом, це незалежний міжнародний ресурс новин, що висвітлює світові події з офісу в Цюріху. Однак, подана інформація є вкрай односторонньою, а спроби її перевірки викликають серйозні побоювання.

Більшість статей або не підписані, або приписуються вигаданим авторам, яких неможливо знайти в жодній професійній мережі, — явна ознака того, що це ще один інструмент дезінформації.

Остаточне викриття сталося, коли юристи поїхали до офісу редакції, але виявили за його адресою будівельну яму.

До речі, це поширена тактика, яку використовують фейкові новинні агенції: вони часто вказують фальшиві адреси, зазвичай у центрі міста, щоб створити в читачів, які нічого не підозрюють, ілюзію достовірності та респектабельності.

Візьмемо є сайт The Munich Eye (themunicheye.com), який позиціонує себе як регіональне німецьке видання, що висвітлює політику, культуру та охорону здоров'я. Однак більшість його статей не підписані, в них немає посилання на джерела, а сам ресурс відсутній в основних агрегаторах новин. Не дивно, що на ньому немає контактних даних редакції, а юридична інформація прихована.

Всі ці так звані «видання» можуть використовуватися для дезінформаційних кампаній та маніпулювання наративом, створюючи ілюзію «західної думки» на підтримку ретельно продуманих та вигідних неправдивих тез.

До речі, до списку сайтів з фейковими новинами входять і вузькоспеціалізовані платформи, які на перший погляд не стосуються дезінформаційних кампаній.

Одним з таких прикладів є відомий портал Peace Data, який позиціонував себе, як незалежний ресурс новин, що публікує матеріали англійською та арабською мовами. Однак у 2020 році з'ясувалося, що цей інфомайданчик управляється російським Агентством інтернет-досліджень, широко відомим як «фабрика тролів», і його метою було вплинути на вибори в США.

Ще один приклад - Your News Wire (пізніше перейменований в NewsPunch, а потім у The People's Voice). Заснований у 2014 році, сайт швидко заробив погану репутацію одного з найбільших розповсюджувачів фейкових новин.

Україна не залишається осторонь європейських тенденцій. Antikor.com.ua, портал новин, який позиціонує себе, як антикорупційний контролер. Але варто копнути глибше — і фальш виходить назовні.

Медіа-спостерігачі, такі як Ground News, не можуть визначити, хто насправді стоїть за сайтом. Читачі та експерти в галузі журналістики бачать очевидні тривожні сигнали: матеріали, засновані на загадкових «інсайдерських джерелах», заголовки, що мають швидше роздратувати, ніж поінформувати, помітну тенденцію до нав'язування одностороннього порядку денного.

Це класична стратегія дезінформації. Беруться реальні факти, до них додаються спотворення та напівправда. Створюються історії, що підтверджують те, у що люди вже схильні вірити. Кордон між об'єктивною журналістикою та маніпуляцією стає майже неможливо розрізнити.

Для України боротьба за інформаційну чистоту — це не лише питання етики ЗМІ, а й національної безпеки. У той час, як країна веде реальну війну, вона також бореться зі спробами підірвати довіру громадськості та посіяти смуту зсередини.

Тому у травні 2025 року за поданням СБУ Держспецзв’язок заблокував Antikor.com.ua. В рамках повноважень військового стану інтернет-провайдерам було наказано обмежити доступ до ресурсу, посилаючись на загрозу національній безпеці. Це не було легковажним рішенням, адже влада вважала дезінформаційні кампанії сайту справді небезпечними для соціальної стабільності

Попит на чорний піар породив окремий вид спеціалістів дезінформаційного фронту — універсальні солдати, які надають повний спектр сумнівних послуг: від написання новин до розміщення на власних ресурсах. Їх не лякають ані ризики для іміджу, ані суди. Секрет простий — гроші та зв’язки у правоохоронних органах та владі.

Яскравий представник цієї когорти вихованка Олега Ляшка Оксана Котомкіна. На їі рахунку, наприклад, Володимир Кудрицький з «Укренерго», який користувався авторитетом у іноземних членів наглядової ради компанії, бо вичистив закупівлі від корупції. Але його треба було зняти. Однією з торпед стала Оксана Федорівна зі злитими правоохоронцями даними.

Вона регулярно викриває силовиків з незрозумілими статками. Але це більше схоже на міжкланові розбірки. Односторонні звинувачення, заборонені публікації витягів з закритих реєстрів, відверта брехня, яку можуть взяти лише у сторонні блоги, за які редакція не несе відповідальності.

Остання планка Котомкіної — участь у замовній акції проти швейцарської компанії. Іноземців фахівчиня звинуватила в порушенні антиросійських санкцій, яких не було. Не дарма вона є координатором проєкту "Конфлікти та Закони": сама створює скандали та лише у судах розуміє, які закони порушила.

Є взагалі унікальні кадри. Проект «Досье». Класична зливна інформаційна яма, але з характером.

«Редакція не вступає у переписку з є...нутими юристами та прес-секретарями, які вимагають зняти матеріал, що компрометує їхнього годувальника, погрожуючи в іншому випадку страшним судом», — сміливо пише майданчик, не вказуючи прізвища членів команди.

Відповідальність неминуча

Як зупинити поширення фейкових новин, які отруюють громадську дискусію, не переходячи межу цензури? Сайти не просто розповсюджують брехню — вони експлуатують природну схильність вірити інформації, яка підтверджує наші страхи та упередження.

А в епоху, коли будь-хто може опублікувати будь-що в інтернеті, відповідальність за критичне осмислення інформації лягає на самих читачів. Бо поки існує аудиторія, яка прагне скандалів та теорії змови, будуть і ресурси, готові задовольнити цей апетит.

Багато з вищезазначених веб-сайтів вже перебувають під слідством у місцевих правоохоронних органах. На відміну від України, багато західних країн застосовують реальну кримінальну відповідальність, у тому числі тюремні ув'язнення, за наклеп, тобто поширення хибної інформації та заподіяння шкоди діловій репутації.

Іноземні компанії, які стали об'єктом цілеспрямованої дезінформації, тепер подають кримінальні скарги у країнах ЄС на блогерів та редакторів українських веб-сайтів, які розповсюджують фейкові новини. Це може призвести навіть до арешту винних у дифамаціі при перетині кордону з ЄС.

Як захиститись від фейкових новин?

На щастя, є засоби захистити себе від дезінформації — для цього достатньо виконати кілька простих кроків.

По-перше, якщо ви натрапили на сумнівну новину, почніть з перевірки першоджерела. Якщо новина звучить сенсаційно, але цитується лише маловідомими сайтами з низькою репутацією, швидше за все, це вигадка.

Справжні новини рано чи пізно з'являються в авторитетних ЗМІ, навіть якщо хтось намагається їх замовчувати. Якщо ви знаходите лише перепости без посилань на реальні документи, дослідження чи офіційну заяву, то це майже напевно фейк.

По-друге, завжди перевіряйте, хто стоїть за публікацією. Справжні журналісти та експерти не ховаються. Вони мають біографії, публікації у шановних виданнях та професійну репутацію. Якщо автор скритий за псевдонімом і його можна знайти лише з його робіт на сумнівних сайтах, йому не варто довіряти.

По-третє, завжди шукайте коментарі з першоджерел — це особливо важливо для журналістів та тих, хто працює з публічною інформацією. Якщо у статті фігурує конкретна людина, компанія чи організація, а їхню точку зору не озвучили, чи звинувачення подано без можливості відповіді — отже, автор навмисно маніпулює інформацією.

Більшість цих сайтів не створено для довгострокової роботи. Їхня мета — вкинути потрібне повідомлення, посіяти сумніви, роздмухати скандал і зникнути або змінити ім'я. Деякі навіть не прагнуть залучити постійну аудиторію. Адже створювалися, аби поширити певну фальшиву історію, отримати кілька тисяч репостів і рухатися далі.

Але такі сайти є лише тому, що на них є попит. Люди хочуть бачити підтвердження своїх страхів, упереджених думок, теорій та емоцій. Сайти з фейковими новинами продовжують процвітати, бо їх продовжують читати.

Саме тому важлива медіаграмотність. Чим більше ми вчимося перевіряти, ставити питання та критично мислити, тим менше впливу мають фейкові новини — і тим швидше зникнуть ці інформаційні «сміттєві бачки».