Контракти.ua

326  —  18.06.25
ЄС заплатив Кремлю понад €200 млрд: що та чому продовжують купувати у агресора
ЄС заплатив Кремлю понад €200 млрд: що та чому продовжують купувати у агресора

З початку повномасштабної війни країни Європейського Союзу (ЄС) сплатили Росії понад 200 мільярдів євро за імпорт викопного палива, включно з вугіллям, нафтою та газом, який має бути поступово припинений до 2027 року.

У 2024 році загальні платежі Росії склали 22 мільярди євро, з яких близько 700 мільйонів євро припало на ядерне паливо і технології. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це пише Financial Times. З моменту початку повномасштабної війни Росія залишалась ключовим постачальником енергоресурсів для ЄС.

Імпорт вугілля та нафти було санкціоновано, а постачання газу заплановано припинити до 2027 року. Однак загальна сума, сплачена Москві за паливо, вражає – понад 200 мільярдів євро, незважаючи на всі економічні та політичні зусилля зменшити залежність.

Водночас ядерне паливо становить порівняно невелику частку – близько 700 мільйонів євро з 22 мільярдів євро, сплачених Росії у 2024 році. ЄС має 101 ядерний реактор, 19 з яких – радянської конструкції типу ВВЕР. Близько 20-25% природного, конвертованого та збагаченого урану, необхідного для роботи цих реакторів, надходить з Росії.

Крім того, як зазначають в ЄС багато реакторів потребують російських запасних частин та експертизи для технічного обслуговування. "Технічно ланцюг поставок урану дуже складний", – пояснює Бен МакВільямс, науковий співробітник аналітичного центру Bruegel.

Урядові кола ЄС хочуть досягти повної відмови від російського ядерного імпорту до 2030-х років. Але для цього потрібно вкласти близько 241 мільярда євро в розбудову внутрішнього ланцюга поставок ядерної енергії. Саме цю тему мають обговорити міністри ЄС на найближчій зустрічі.

Інші країни Заходу також рухаються в цьому напрямку. Канада заборонила імпорт російського урану, Велика Британія ввела тарифи на російський збагачений уран, а США планують припинити імпорт з 2028 року. У квітні 2023 року країни G7 погодилися розвивати власні ядерні потужності, щоб зменшити залежність від Москви.

Однак російська атомна компанія "Росатом" залишається однією з найбільших на світовому ядерному ринку, контролюючи 55% світового збагачення урану. Європейські конкуренти, як Urenco та Orano, мають близько 40% потужностей, але значні інвестиції та модернізація потрібні, щоб наздогнати Росію.

Поступова відмова від російського ядерного палива зустрічає опір з боку низки країн-членів ЄС, зокрема Угорщини, Словаччини, Чехії, Болгарії та Фінляндії. Особливо гострою є ситуація в Угорщині, де атомна електростанція Пакш на 4 реактори типу ВВЕР забезпечує до 75% електроенергії країни. Угорщина навіть розширює цю станцію двома новими блоками, розробленими "Росатомом", і не поспішає відмовлятися від російських ядерних комплектуючих.

Міністри з Угорщини та Словаччини заявляють, що відмова від російського палива до 2030-х призведе до зростання цін і нестабільності енергопостачання. ЄС активно диверсифікує джерела урану, постачаючи його з Казахстану, Канади, Нігеру. Однак нестабільність у Нігері викликає занепокоєння через безпеку імпорту.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Росія незаконно перевалює нафту у відкритому морі поблизу Греції, використовуючи судна без страхування та контролю для обходу міжнародних санкцій. Таким чином агресор приховує походження сировини, фінансує війну проти України та наражає Європу на екологічну катастрофу.