Коли святкуватимемо Трійцю 2025 року в Україні: традиції Зелених свят, чому цей день так називають
Одне з найвеличніших і найшанованіших свят у християнській традиції — це Трійця, знана також як Зелені свята.
Воно символізує момент, коли Святий Дух зійшов на апостолів, відкривши нову епоху — народження Церкви Христової. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
2025 року Великдень став особливою подією для всього християнського світу, адже як православні, так і католики святкували його в один день — 20 квітня. Така календарна синхронія трапляється вкрай рідко, оскільки церкви дотримуються різних літочислень: православні — юліанського, а католики — григоріанського календаря. Цього року такий унікальний збіг стосується також Трійці — обидві конфесії вшановуватимуть її в один день.
Свято Трійці у християнстві уособлює таємничу єдність трьох Іпостасей — Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа. Воно покликане надихати вірян на глибше усвідомлення духовної сутності життя та нагадує, що кожна людина, яка йде шляхом віри, належить до вселенської родини Божої любові й благодаті.
Коли 2025 року Трійця в Україні
Свято Трійці не має сталої дати, оскільки його святкування тісно пов’язане з Великоднем — Трійцю святкують рівно на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Через те, що дата Великодня визначається за складним астрономічно-літургійним розрахунком, день Трійці щороку змінюється.
Цього дня християни згадують визначну подію, описану в Новому Завіті: зішестя Святого Духа на апостолів у вигляді вогненних язиків, що стало початком активної проповіді християнської віри.
2025 року, згідно з новою юліанською системою літочислення, яку запровадила Православна Церква України, Трійця припадає на 8 червня.
Як святкують Трійцю в Україні
Трійця — одне з найяскравіших і найколоритніших свят у християнському році, щедро сповнене символізмом природи, життя та духовної онови. Його супроводжують численні давні обряди та народні традиції:
- Освячення зелені: у церквах благословляють гілки дерев, пахучі трави й квіти, які потім приносять додому для прикрашання оселі — як знак Божого благословення й оновлення життя.
- Плетіння вінків: молоді дівчата створюють вінки з лугових рослин — ці символічні прикраси уособлюють молодість, родючість і гармонію з природою.
- Виїзди на природу: родини збираються на пікніки в лісі чи біля річок, де відпочивають, частуються й проводять час у спільних іграх і розвагах.
- Святкові частування: до столу подають м’ясні та молочні страви, які символізують добробут, здоров’я й радість життя.
Чому Трійця в Україні носить ще одну назву Зелені свята
В Україні Трійцю часто називають Зеленими святами через поєднання християнських і прадавніх язичницьких традицій, у центрі яких — культ природи, оновлення та вшанування зелені.
За дохристиянських часів на ці дні припадав період, коли природа розквітала на повну силу. Люди вшановували духів рослин, лісу та води, вважаючи, що зелень має цілющу й оберегову силу.
Із прийняттям християнства ця традиція не зникла, а набула нового змісту — віряни прикрашають храми й домівки гілками клена, липи, дуба, пахучими травами та квітами, вшановуючи Святого Духа як життєдайну силу.
Зелень стала символом духовного пробудження, зростання, миру і благословення, що йде від Бога. Саме тому свято й отримало народну назву — Зелені свята.
Що не можна робити на Зелені свята
На Зелені свята (Трійцю) в українській традиції існує чимало заборон і пересторог, які мають як релігійне, так і народне коріння.
Що не можна робити на Трійцю:
- Працювати фізично: вважається гріхом у цей день копати, косити, садити, прати, прибирати або займатися будь-якою важкою домашньою чи сільськогосподарською працею. Це час для молитви, відпочинку та духовного очищення.
- Рубати або ламати дерева, кущі, особливо вербу: згідно з народними віруваннями, у зелених гілках і деревах цього дня оселяються душі померлих або духи природи, тому їх турбувати не можна.
- Купатися у відкритих водоймах: у деяких регіонах вірять, що на Зелені свята водою мандрують русалки, які можуть "затягнути" людину. Тому в давнину уникали купання в річках і озерах.
- Ходити до лісу без потреби: у народній уяві ліси в цей період особливо "живі" — там можуть зустрітися русалки, мавки або інші духи.
Також заборонено будь-які негативні емоції — це день любові, миру й єднання з ближніми та з Богом.