Контракти.ua

Як від цього постраждає наша економіка, що робитимуть експортери та чи може Україна очікувати альтернативної угоди — в матеріалі кореспондента ТСН Олександра Романюка.

Що каже фермер про торговельний безвіз

Микола Дембіцький показує свою пасіку. Медом він займається майже 30 років. Жартує, влітку, коли люди йдуть у відпустки, він починає безупинно працювати. Микола зізнається, що робота досить складна. Багато чого залежить від погоди і вимагає значних вкладень. Дорогі вулики, їхнє перевезення, через що прибуток виходить не надто значний.

“От я продаю мед 200–260 за літр. Ця ціна не відповідає його якості. Це, можна сказати, у мене найдорожчий мед, якщо вроздріб я продаю, на сьогодні ціна мала би бути 400–500 гривень”, — каже пасічник.

Але в Україні за таку ціну продати дуже складно. І тут Миколу виручав експорт до Європи. Тамтешні жителі готові платити більше. Тож на експорт відправляв третину зібраного меду. Втім, уже від сьогодні продавати продукцію до Європи стане значно складніше. Торговий безвіз, який Україна отримала від ЄС після початку повномасштабного вторгнення, більше не діє.

Що таке торговельний безвіз

Для початку треба зрозуміти, що ховається за цим терміном. У червні 2022 року ЄС надав Україні повний доступ до власного ринку. Не було ані квот, ані мит. Такі умови торгівлі мають лише повноцінні члени ЄС. Але європейці вирішили підтримати нашу державу, яка тоді мала лише залізничну та наземну логістику, паралізовані порти. Основна доля експорту припала на сільськогосподарську продукцію. Часто вона була значно дешевшою за європейську і подекуди — не гіршої якості. Це було для споживачів добре, але європейським фермерам не подобалося.

Отже, в окремих країнах вони почали протестувати. Але 2023 року ЄС однаково подовжив дію безвізу ще на рік. І простести продовжилися — польські, словацькі, угорські аграрії почали блокувати кордони. Але 2024-го знову подовжили, проте вже з квотами.

“На превеликий жаль, пільговий режим у торгівлі України з європейською спільнотою використовується антиукраїнськими силами Європи як аргумент в виборах, у внутрішньополітичній боротьбі. Хоча економічно, звісно, для нас це добра справа. Для європейців виявилося, що їхні фермерські господарства, як і ті ж у Польщі, як і у Франції, неконкурентноздатні з українськими експортерами”, — каже Михайло Непран, перший віцепрезидент торгово-промислової палати України.

Які наслідки скасування безвізу

Але торговельний безвіз згодом все ж скасували. Отже, від сьогодні для більшості українського експорту діятимуть квоти на рівні 2021 року. І вони суттєво відрізняються від обсягів експорту впродовж останніх трьох років.

За підрахунками аналітиків: для кукурудзи квота становитиме 650 000 тонн, а фактичний експорт торік був майже 14 мільйонів. Для цукру квота становитиме 21 000 тонн. Торік експортували у 16 разів більше — 326 тисяч. Для меду — 6 000 проти 54 000. Під ударом опиняться пшениця, курятина. І це лише частина найменувань.

“Логіки платити мита немає, тому що ти тоді стаєш неконкурентним. Наприклад, за перевищення квоти на пшеницю ти платитимеш 95 євро за тонну. Це при тому, що у ЄС є чимало своїх виробників”, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Торік понад половину всього аграрного експорту йшло саме до Європи. За підрахунками експертів, через скасування торговельного безвізу Україна на 10% менше продаватиме за кордон. А втрати експортерів можуть сягнути 3–3,5 млрд євро. Скорочення експорту зачепить і перевезення, адже значна частина агропродукції їхала до ЄС автомобільним транспортом.

Чи все так погано?

Насправді ні. До липня уряд веде активні перемовини з Єврокомісією про можливість запровадження перехідного режиму безвізової торгівлі. І ось кілька аргументів: на європейський ринок досі імпортується продукція з Білорусі чи Росії, яким там не місце. В окремих видах продукції Україна займає лише невеликий відсоток європейського ринку або ж від цього частково залежать європейські виробники.

Українське агро — це частина компліментарної економіки і партнер для європейців, тому що ми забезпечуємо безпеку, з одного боку. З іншого, чимало нашої продукції йде потім на переробку.

А ще підтримка українських аграріїв для європейців може мати й фінансову вигоду, кажуть у Мінагрополітики.

“Аграрії — це основні платники податків. Меседж до європейців у нас такий — що сильніші аграрії, то менше потрібно допомоги від ЄС. 273 мільярди податків сплатили аграрії на всі рівні бюджетів. Ми розуміємо, що будуть часткові обмеження. Але так чи інакше, торговельна співпраця — це одна із ключових, де нам треба буде знайти компромісне рішення”, — каже міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.

Деяка продукція однаково буде потрібна європейському ринку. Тож, ймовірно, навіть з митами вона буде конкурентна. Окрім того, Україна може продавати товари та сировину за межами ЄС. Наші традиційні ринки — це Близький і Середній Схід, Північна Африка, Китай, Індія зараз відкривається.

Тим паче, що українські порти завдяки ЗСУ зараз активно працюють, морський коридор є.

“Тобто так, це також збільшення певної логістики, це, можливо, збільшення певного часу для того, щоб здійснити відповідне постачання, але це знову ж таки некритично. Європейський ринок нам однозначно цікавий. Це преміальний ринок, це дуже дорогий ринок, і відповідно конкурувати на цьому ринку однозначно є вигідним. Нам дуже важливо, щоб ми мали доступ. Але це не є критичним загалом щодо нашої української економіки”, — каже економіст Ілля Несходовський.

На руку грає й те, що збирання урожаю буде лише за кілька місяців. Тож експортери, виробники та уряд мають час переналаштуватися і спільно шукати рішення, як зменшити збитки.