У школах міст-мільйонників зафіксовано уповільнення українізації: чому так трапилось
Мовна ситуація в Україні залишається проблемною, попри досягнуті успіхи
Дослідження підтверджує необхідність подальшого утвердження української мови в освіті, обслуговуванні, медіа й публічному просторі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі Ранок.LIVE.
«Зважаючи на те, що відбувається не тільки в закладах освіти, а взагалі в Україні в питаннях уповільнення українізації, можна сказати про те, що це моніторингове дослідження, воно вкотре доведе, що робота повинна тривати і в закладах освіти, і в сфері обслуговування, і в публічному просторі, і в медіа в питаннях захисту мовних прав громадян України. Наше дослідження, яке ми проводимо спільно з Державною службою якості освіти, розпочалося у 2022 році. То, власне, і в 2022, і в 2023 роках ми бачили найвищі, напевно, за роки незалежності, рівні забезпечення здобувачів освіти, учасників освітнього процесу, на цьому і дітей, і учителів, і батьків якісним освітнім продуктом», — сказав він.
За його словами, 2023 року зафіксовано уповільнення українізації в освіті, особливо в містах-мільйонниках: учителі, батьки та учні часто використовують російську в побуті й публічному просторі.
«Але минулого року знаки уповільнення ми побачили, зокрема, в окремих закладах освіти, особливо в містах-мільйонниках, де самі вчителі підтвердили, що вони застосовують режим в умовності, скажімо, у своєму приватному спілкуванні, під час проведення тих або інших виховних заходів тощо. Не забуваємо про те, що учасники освітнього процесу — це і батьки, які, на превеликий жаль, досі інколи слухають російську музику, користуються російськими соціальними мережами, надають перевагу російській мові в інших сферах. Тому так багато порушень ми фіксуємо і в публічному просторі, і наша статистика доволі висока», — наголосив Кремінь.
Він зазначив, що щоб успішно реалізувати українізацію, важлива співпраця батьків, місцевої влади та держави, зокрема в контексті мовної політики та ефективного контролю на місцях.
«Тому це моніторингове дослідження, яке ми проводимо вчетверте від 2022 року, очевидно, підтвердить і те, що робота повинна тривати, і вона буде стосуватися і питань державної мовної політики, і стосуватиметься відповідальності з боку засновників закладів освіти, тобто місцевої влади, ну і, звичайно, батьків».
Тарас Кремінь підкреслює, що від батьків залежить, якою мовою спілкуються діти вдома, і це впливає на мовне середовище в країні. Він також наголошує на важливості ефективної державної мовної політики, яка повинна включати контроль на місцях та інформаційно-роз’яснювальну роботу.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українська мова практично повністю витіснила російську зі шкіл — 99% закладів вже навчають державною мовою.