Контракти.ua

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Delfi. Про це повідомляють Контракти.UA.

У додатку до закону йдеться про те, що за 20 років з моменту приєднання Латвії до конвенції істотно змінилася регіональна безпекова ситуація, а Росія, розпочавши війну проти України, явно продемонструвала, що не поважає територіальних кордонів суверенних держав і міжнародне право, включно з принципами, викладеними в статуті ООН.

"З огляду на динаміку розвитку ситуації з регіональною безпекою, для Латвії важливо не обмежувати гнучкість своїх дій і мати можливість застосовувати різні системи озброєння і рішення для зміцнення стримування і забезпечення захисту держави та її населення", - йдеться в поясненні.

За оцінкою Латвії, некеровані протипіхотні міни в поєднанні з іншими мінами та системами озброєння посилюють обороноздатність, яку неможливо замінити альтернативними рішеннями.

Вихід із конвенції

Сейм Латвії 16 квітня в остаточному читанні ухвалив закон про вихід Латвії з Оттавської конвенції, що забороняє використання, зберігання і виробництво протипіхотних мін. За вихід із конвенції проголосували 66 депутатів, проти - 14 депутатів

Планується, що МЗС Латвії координуватиме подання документів про вихід із конвенції разом із МЗС Естонії та Литви державам-учасницям конвенції, генеральному секретареві ООН і Раді Безпеки ООН.

Цю конвенцію ухвалили в Осло 18 вересня 1997 року, а вона набула чинності 1999 року. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включно з більшістю західних держав. До числа країн, що не приєдналися, належать Китай, Росія, США, Індія і Пакистан.

Учасники конвенції зобов'язуються ніколи і за жодних обставин не використовувати протипіхотні міни, а також не розробляти, не виготовляти, не купувати, не зберігати, не зберігати і не передавати їх нікому - ні прямо, ні опосередковано.

У березні Польща, Литва, Латвія та Естонія оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.