Контракти.ua

211  —  сегодня, 11:36
Нова ракета. Як "Орешник" перетворився на "Кедр" і кому адресовані погрози Путіна
Нова ракета. Як

Напередодні Росія вдарила по Дніпру експериментальною балістикою середньої дальності. За добу стало відомо, що це була ракета "Кедр", хоча кремлівський диктатор Володимир Путін каже про "Орешник", але в будь-якому разі Україна знову стала полігоном для випробування озброєнь РФ.

Докладніше про це, навіщо Путін вигадав "Орешник", на кого розрахована демонстрація сили та чи можуть повторитися такі удари, - у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Удар по Дніпру новою балістикою: що відомо

Зранку 21 листопада росіяни завдали масованого ракетного удару по Дніпру. Зокрема, запустили аеробалістичний "Кинжал", сім одиниць Х-101 (шість вдалося збити) і міжконтинентальну балістичну ракету.

"Була нова російська ракета. Усі характеристики - швидкість, висота - міжконтинентальної балістичної. Зараз тривають експертизи. Очевидно, що Путін використовує Україну як полігон", – заявив президент Володимир Зеленський.

Відомо, що ракету запустили з Астраханської області, де на полігоні Капустін Яр базуються комплекси РС-26 "Рубеж". Вони призначені для ядерних ударів на відстань до 6000 км. Від Капустіна Яру до Дніпра близько 800 км і випущена ракета була без бойової частини.

Зазначимо, на удар чекали ще за день до цього, 20 листопада. Детальніше читайте у матеріалі "Нова балістика? Що відомо про російську ракету РС-26 "Рубеж" і чому про неї заговорили".

Про те, що по Дніпру могла вдарити ракета "Рубеж", писали як українські медіа, так і російські Z-канали. Начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про ушкодження промислового підприємства. Прокремлівські блогери стверджували, що ракета атакувала завод "Південмаш".

Відео ймовірного удару з'явилися у Telegram-каналах. На них видно шість прильотів протягом кількох секунд, причому у кожному випадку боєприпас розпадався ще на кілька частин. Сильних вибухів на місці падіння було видно.

Спікер Європейського Союзу Петер Стано назвав застосування міжконтинентальної балістики черговим витком ескалації. За його словами, Путін знову зробив ставку в ядерній грі. Німецький канцлер Олаф Шольц каже про "жахливу ескалацію" через розгортання нової зброї. Китай у властивій йому манері закликав усі сторони "зберігати спокій та виявляти стриманість".

Тим часом Київ скликає екстрене засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів наступного вівторка, 26 листопада.

Зазначимо, західні ЗМІ з посиланням на джерела у розвідках пишуть про ракету середньої дальності. Але це, скоріше, питання класифікації. Оскільки той же "Рубеж" на Заході вважають ракетою середньої дальності, тобто до 5500 км. У випадку з міжконтинентальною баллістикою Москва має попередити США, щоб не спровокувати сценарій удару у відповідь. Як з'ясувалося пізніше, таке попередження було.

"Орешник" від Путіна. Що каже Кремль

Вечірнє звернення Путіна, в якому він розкрив назву ракети, сплутало карти. За його словами, ціль у Дніпрі атакували у відповідь на "агресивні дії країн НАТО", маючи на увазі удар балістичними ATACMS та крилатими ракетами Storm Shadow у Брянській та Курській областях.

"У бойових умовах було проведено в тому числі й випробування однієї з новітніх російських ракетних систем середньої дальності - у даному випадку з балістичною ракетою в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні. Наші ракетники назвали її "Орешник", - заявив він.

За його словами, протистояти таким засобам, як "Орешник", на сьогодні неможливо. Ракети атакують цілі на швидкості 10 Махів (близько 2,5-3 км за секунду). І нібито сучасні західні системи протиракетної оборони не здатні їх перехопити.

Оскільки це експериментальна зброя, достовірних відомостей про неї немає у відкритих джерелах. Ймовірна дальність може становити до 5500 км, судячи з російського визначення ракет середньої дальності. І швидше за все базовою моделлю може виступати РС-26 "Рубеж".

Принаймні про це заявила представниця Пентагону Сабріна Сінгх. Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваного військового топ-чиновника з України написало, що по Дніпру вдарили не "Орешником", а "Рубежом".

Небезпека такої ракети не лише у швидкості. Неможливо заздалегідь сказати, чи буде на ній, наприклад, ядерна боєголовка чи ні. Той самий аеробалістичний "Кинжал" можна спорядити кількома суббоєприпасами з невеликими ядерними бомбами. Не виключено, що щось схоже реалізовано в "Орешнику". У будь-якому випадку, все це поки що ворожіння на кавовій гущі, і про "Орешник" відомо лише те, що заявив Путін, каже військовий експерт Павло Нарожний.

"Кедр", а не "Орешник". Але різниці немає

Проте, згідно з офіційною українською версією, удару по Дніпру завдали не РС-26 "Рубеж" і не "Орешником". Як повідомило Головне управління розвідки Міноборони, найімовірніше, що 21 листопада росіяни атакували балістичну ракету з комплексу "Кедр".

Підлітний час з моменту запуску в Астраханській області до прильоту становив 15 хвилин. На ракеті було шість бойових частин, кожна з яких оснащена ще шістьма суббоєприпасами. А швидкість на кінцевій ділянці траєкторії перевищила 11 Махів.

За даними ГУР, раніше випробування "Кедра" проходили на полігоні Капустін Яр у жовтні 2023 та червні 2024 року. До розробки мобільного комплексу залучено низку підприємств російського ВПК у Москві, Волгограді та Воронежі.

Невизначеність посилилася, оскільки це вже третій варіант назви міжконтинентальної балістики за останній часом. Але з іншого боку, якщо покладатися на оцінки Пентагону, логічно дійти висновку, що "Кедр" - це розвиток "Рубежа" , і варто оперувати позначенням "Орешник", пише Defense Express.

У російських джерелах "Кедр" згадувався із нюансами. На початку 2021 року повідомлялося про старт проектування "стратегічного комплексу нового покоління" з такою назвою. А в одній із публікацій повідомлялося, що комплекс створюється на заміну менш мобільному та вразливішому МБР "Ярс". Також ворожа пропаганда писала, що проект "Кедр" включено до програми озброєнь до 2024 року, перехід на стадію дослідно-конструкторської роботи планувався на 2023-2024 роки, взяття на озброєння - до кінця 2020-х.

Мобільність комплексу дає перевагу в тому, що організувати пуск можна практично з будь-якої точки Росії, що знижує загрозу ураження на землі. Крім того, зустрічається фантастична інформація про те, що ракета буде використовуватися лише для швидкого набору висоти, після чого бойовий блок почне рухатися до цілі на швидкості порядку 28 Махів, причому нібито на малій висоті. У такому поєднанні бойовий блок неможливо збити навіть сучасними ПРО.

Проте Павло Нарожний пропонує все ж таки спиратися на дані ГУР. "Швидкість "Кедра" досягає 11 Махів, а це втричі більше, ніж відомий нам "Кинжал", - додав він.

Начальник військової розвідки Кирило Буданов зазначив, що станом на жовтень Росія могла створити "два чи трохи більше" дослідних зразків балістичної ракети "Кедр". За його словами, "Орешник" - це назва науково-дослідної роботи. Сама система називається "Кедр", це балістика середньої дальності, призначена для ядерних ударів. Про серійне виробництво не йдеться.

Аналітики Defense Express схиляються до того, що "Кедр" є загальною назвою нової системи, яка є еволюцією МБР "Ярс". Можливо, "Ярс" виступає конструктором для збірки ракети середньої дальності з легким бойовим блоком на 5500 км і важким на велику дальність. З такого пояснення випливає, що "Кедр" одночасно може бути і "Орешником", і "Рубежом".

Кому та чому погрожує Путін

Вчорашнє звернення Путіна було адресоване західним країнам, які постачають зброю Україні. Зарубіжні ЗМІ по-різному сприйняли його слова.

Наприклад, Associated Press наводить думку експерта, який стверджує, що нові ракети "перевершують усе, що було помічено досі". Reuters пише про тривогу, а The New York Times з посиланням на чиновників підкреслює, що ракета може не відповідати характеристикам, заявленим Путіним.

Сам російський диктатор натякнув, що після ударів ATACMS та Storm Shadow по російській території має право бити по об'єктах США, Великобританії та Франції . "Рекомендую серйозно замислитись і правлячим елітам тих країн, які виношують плани використовувати проти Росії свої військові контингенти", - погрожує він.

Все це залякування Європи та США, які працюють над засобами доставки ядерних боєприпасів, і тепер Путін каже, що має нову гіперзвукову ракету з ядерною боєголовкою. З іншого боку, щоб змусити Захід припинити підтримку України, каже Нарожний.

"Суть усіх диктаторських режимів досить проста: подивіться, я божевільний, у мене є величезна ракета і я цією ракетою можу вдарити. Це робить Путін, це робить Кім Чен Ин, це роблять абсолютно всі диктатори", - розповів співрозмовник.

При цьому реальної загрози застосування такого типу ракет із ядерними боєголовками, на його думку, немає. Тому що удар по Києву, Дніпру чи іншому місту України навіть тактичним боєприпасом - це ядерний удар по Європі.

"А Путін залежить від Європи, тому що продає газ, нафту і не може просто обірвати зв'язки. І найголовніше, китайський лідер Сі Цзіньпін категорично проти використання ядерної зброї. А Путін на 100% залежить від товариша Сі. У нього зараз вся економіка побудована довкола Китаю", - додав експерт.

Чи повториться удар і чи може Україна збивати ракети "Кедр"

У той же час, Нарожний не виключає, що удар подібною ракетою може повторитися, але в конвенційному виконанні. І не лише як чергова імітація. "Тобто начинити її не бетоном, а вибухівкою. Це абсолютно реально. Але вартість такого удару навіть складно оцінити, це десятки мільйонів доларів", - каже він.

Якщо виходити з можливої маси боєголовки в 1,2 тонни, то з військової точки зору атаки настільки дорогою балістикою (без ядерного заряду) не мають сенсу. Росія практично щодня кидає по 100-120 КАБів на Суми, Харків, Запоріжжя та прифронтові міста, і їхня сукупна потужність набагато більша.

"Якщо говорити про масовані обстріли на 100 ракет, то кожна типова крилата або балістична ракета несе до 500 кг. І приблизно до 10%, на жаль, проходять через нашу систему ППО. Якщо взяти 10 ракет, то отримуємо 5 тонн, які долітають. Що змінять 1,2 тонни на тлі цієї історії? Нічого, крім того, щоби посилити психологічний тиск", - зазначив Нарожний.

Психологічний тиск може посилити і заява з Кремля про те, що російська армія "проробляє механізми оповіщення цивільного населення України у разі нових ударів балістичними ракетами". Напередодні Путін також сказав, що у разі застосування таких систем, як "Орешник", заздалегідь "відкрито та публічно" пропонуватимуть мирним жителям залишити небезпечні зони.

"Це робиться, щоб українці переключилися на офіційні джерела Росії, щоб українці дивилися та отримували порції брехні та пропаганди. Розраховано на паніку. Довіряти треба лише офіційним джерелам України", - пояснює експерт.

На сьогодні Україні нема чим збивати гіперзвукову балістику середньої дальності. Спікер МЗС Георгій Тихий вважає, що західним партнерам варто задуматися над поставкою необхідних комплексів. За його словами, від союзників уже вимагають конкретних кроків, але розкривати деталі зарано.

Такі ракети наближаються до цілі на дуже високій швидкості, скидає десятки суббоєприпасів, завдання яких - "засіяти" велику територію. Теоретично збивати ракети до термінальної ділянки можна, наприклад, американським комплексом THAAD, каже Нарожний.

THAAD призначений для перехоплення балістики на дальності до 200 км та на висотах до 100-150 км. Перспектива його передачі Україні вважається малоймовірною. Зокрема, через дорожнечу, бо вартість одного комплексу близько 3 млрд доларів.

"А у нас поки навіть мова не йде про передачу такого комплексу. Ми довго Patriot випрошували. І до того ж, щоб захиститися напевно, THAAD потрібно прикрити як мінімум усі обласні центри. А у нас навіть Patriot стільки немає", - підсумував експерт.

Тим часом джерело РБК-Україна в Генштабі ЗСУ повідомило, що українська сторона ініціюватиме переговори з партнерами, щоб отримати засоби типу THAAD або забезпечити модернізацію Patriot до можливості збивати балістику середньої дальності.

При підготовці тексту використовувалися дані Повітряних сил України, заява президента Володимира Зеленського, начальника військової розвідки Кирила Буданова, публікації західних ЗМІ, Defense Express, коментар військового експерта Павла Нарожного.