Контракти.ua

Третя світова війна вже розпочалася. Таку приголомшливу заяву зробив ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Про що саме йдеться та як Україна має діяти далі – читайте в ексклюзиві ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.

Третя світова вже почалася

Посол України у Великій Британії, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що після прямого залучення автократичних союзників Росії у війну проти України можна абсолютно точно вважати, що у 2024 році розпочалась Третя світова війна.

"Тому що у 2024 році перед Україною вже стоїть не Росія. Перед Україною стоять солдати з Північної Кореї. Кажімо чесно. Вже в Україні абсолютно відкрито, нічого не соромлячись, вбивають цивільних людей іранські "Шахеди"", – заявив Залужний.

За словами Залужного, в Україну вже летять ракети саме північнокорейського виробництва, і в КНДР про це відкрито заявляють. Ба більше, в Україні підриваються китайські снаряди, а в російських ракетах застосовуються китайські деталі.

На думку ексголовкома, більшість військових погодяться, що всі перераховані фактори дають підставу говорити, що світова війна почалась і світ має готуватись до цього.

"Те, чого так довго очікували, воно вже почалось. Але хочу сказати, що сам Бог дає шанс, не тільки Україні, а й у всьому світу, щоб зараз ще встигнути зробити правильні висновки. Можна все ще зупинити ось тут, на території України. Але цього не хочуть розуміти чомусь наші партнери. Очевидно, що в України вже забагато ворогів. Україна за рахунок технологій буде виживати, але невідомо, чи вона зможе самотужки перемогти у цій битві. Тому я вважаю, що світова війна, ласкаво просимо – вона почалася", – наголосив Залужний.

Об’єднання диктаторів

Варто додати, що російська агресія в Україні оголила недоліки чинної системи безпеки. Міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ чи НАТО, стикаються з критикою за повільність дій та нездатність зупинити ескалацію.

Тим часом формуються нові геополітичні блоки, де Іран, КНДР і Росія об’єднуються для сильнішого протистояння США, ЄС і їхнім союзникам. КНДР прагне розширення свого впливу в регіоні та зміцнення ядерного потенціалу, Іран — панування на Близькому Сході, Росія — відновлення імперської сфери впливу.

І всі ці держави вважають США і ЄС своїми геополітичними суперниками та намагаються послабити їхній вплив. Цей союз є викликом для світової системи безпеки, адже співпраця цих держав посилює загрозу дестабілізації у світі.

Удар міжконтинентальною балістичною ракетою

Нагадаємо, що 21 листопада РФ запустила міжконтинентальну ракету по Дніпру. Того ж дня з раптовою заявою виступив і Путін. Він заявив, що конфлікт в Україні набув елементів глобального характеру після ударів далекобійними західними ракетами по Росії.

Після удару балістичною ракетою по Дніпру, обкладинки західних медіа вийшли з кричущими заголовками: "Кремль попереджає: Ви вступили у війну", "Британія — відповідна мета для ракетного удару", "Британія та Франція твердо стоятимуть проти Путіна", "Путін загрожує світовою війною".

Російська риторика стає дедалі агресивнішою. Зокрема, після постачання Україні озброєння та зростання військової підтримки, Кремль намагається залякувати міжнародну спільноту, граючи на страхах світової війни.

Варто наголосити, що це частина інформаційної війни диктатора, що спрямована на створення паніки, посилення напруги у відносинах між країнами НАТО та дискредитацію підтримки України. Путін прагне використати страх перед ядерним конфліктом, щоб змусити Захід переглянути свою політику постачання зброї Україні та ввести обмеження на військову допомогу.

Ця риторика є складником стратегії залякування, яка намагається переконати міжнародну спільноту, що ескалація війни є неминучою, якщо Україну продовжать підтримувати. Однак, варто пам’ятати, що ворог розуміє лише мову сили.

Командири “Азову” зробили гучні заяви

Нагадаю, що зовсім нещодавно полковник, командир бригади "Азов" Національної гвардії України, Герой України Денис Прокопенко, відомий нам усім як "Редіс", також зробив гучну заяву про війну. Він заявив, що час грає проти України та наголосив на необхідності великих змін.

Нещодавно з подібним закликом звертався і начальник штабу "Азову" Богдан Кротевич. Військові наголосили на тому, що Україна потребує саме змін в армії.

Денис Прокопенко зазначив, що необхідно змінити принципи ведення війни, процедури управління військами, роль та місце підрозділів на полі бою. А ще саркастично додав, що проблема криється “не у широкому асортименті західного озброєння та красивих бирках латиницею на дверях кабінетів”.

За його словами, стратегічні помилки в плануванні неможливо компенсувати на тактичному рівні, коли противник має велику перевагу практично в усьому. Зокрема, зазначається, що одна з переваг ворожої армії полягає далеко не у плануванні та застосуванні військ, а саме у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів.

Це дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та в подальшому керувати своїми штатними підрозділами в бою більш ефективно та впевнено, ніж українським командирам. Бо на сьогодні важко знайти на фронті бригаду, яка не воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів, що часто призводить до погіршення взаємодії, втрат на полі бою та невиконання поставлених бойових завдань.

Проблема приданих підрозділів

Проблема приданих підрозділів (тобто підрозділів, що тимчасово підпорядковуються іншій військовій частині або з’єднанню) має декілька ключових аспектів, які впливають на ефективність бойових дій та взаємодію між військовими формуваннями. Ця проблема особливо актуальна в умовах війни, зокрема у війні в Україні, де змішані угруповання військових сил часто утворюються для виконання складних бойових завдань.

Основні аспекти цієї проблеми:

• недостатня взаємодія та комунікація;
• відмінності у підготовці та досвіді;
• моральний стан особового складу;
• логістичні виклики;
• відсутність чіткого командування.

У сучасній війні в Україні придані підрозділи часто утворюються через постійну зміну оперативної ситуації та необхідність підсилення окремих напрямків. Хоча це дозволяє оперативно реагувати на загрози, проблема ефективної інтеграції таких підрозділів залишається актуальною.

Створення дивізій

Денис Прокопенко та Богдан Кротевич акцентували на стратегічних перевагах створення великих військових формувань, таких як дивізії чи армійські корпуси, у протистоянні з Росією. Ці формування стають критично важливими для забезпечення оперативного успіху, з огляду на кількісну перевагу противника в особовому складі, техніці та ресурсах.

Варто додати, що дивізії та корпуси дозволяють проводити широкомасштабні операції на кількох напрямках одночасно, забезпечуючи синхронізацію різних видів військ (піхоти, артилерії). Це підвищує ефективність використання ресурсів і дозволяє реагувати на оперативну ситуацію швидше, ніж окремі бригади.

Великі з'єднання дозволяють створювати резерви, необхідні для відбиття наступів чи проведення контрнаступів. Армійські корпуси надають командуванню ширший спектр можливостей для маневру, розподілу сил і засобів залежно від зміни ситуації.

Окрім того, у дивізіях і корпусах централізовано вирішуються питання постачання, ремонту техніки, медичного забезпечення. Це особливо важливо у війні високої інтенсивності, де забезпечення підрозділів боєприпасами та паливом має вирішальне значення.

Ба більше, утримання великих секторів фронту потребує значної концентрації сил. Завдяки дивізіям і корпусам, можливо створювати укріплені рубежі з достатньою глибиною оборони.

Масштабні формування дозволяють зберігати оперативну ініціативу, навіть коли противник здійснює активні наступальні дії. Корпусна структура дає можливість проводити операції на кількох фронтах, синхронізуючи зусилля.

Реформа мобілізаційної системи

Начальник штабу бригади "Азов" Богдан Кротевич “Тавр” у своєму Telegram-каналі порушив також критично важливу тему — реформу мобілізаційної системи в Україні, акцентуючи на мотиваційному підході.

Він вказує на необхідність системних змін у внутрішній політиці, зокрема щодо комплектування Збройних Сил. Наразі Україна має великі втрати, провалену мобілізацію і нестачу військ, каже він.

Неукомплектовані бригади з досвідом

Богдан Кротевич також порушив питання, яке активно обговорюється як у військових колах, так і в медіа — нерівномірний розподіл сучасної техніки між підрозділами, що ускладнює виконання бойових завдань. Ситуація, коли новостворені підрозділи отримують західне озброєння, тоді як досвідчені бойові бригади працюють із застарілими зразками, не лише створює дисбаланс, а й ускладнює виконання оперативних завдань.

Це проблема, яка впливає як на боєздатність армії, так і на моральний дух військових. Нерівномірний розподіл техніки створює серйозні проблеми для обороноздатності України.