Українці назвали міста з найкращим економічним кліматом
Харків, Вінниця та Луцьк, на думку українців, змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів повномасштабної війни, а ось Полтава, Кропивницькій та Запоріжжя пасуть задніх. При цьому Харків на думку громадян з точки зору економіки навіть більш пристосований, ніж Київ.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише РБК-Україна з посиланням на її виступ. Про це повідомляють Контракти.UA.
Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70% опитаних українців. На другому місці Вінниця - так вважають 64% опитаних. На третьому місці Луцьк і Київ - 65%. На четвертому Чернігів - 64%.
"Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів - міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість, віддалені від фронту Чернівці і Ужгород - у топі міст, з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53% і 54% опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький - 45% і 49%", - зауважила Шуляк.
За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу - в деяких містах це відносно просто, в інших - навпаки. Зокрема, зробити це відносно легко у Рівному - так вважають 41% опитаних, в Ужгороді - 37% опитаних, у Хмельницькому - 36%. А от найскладніше це зробити у Миколаєві - 23% опитаних, Запоріжжі - 25% і Полтаві - 25%.
"Цікаво, що Київ, Львів і Дніпро не входять в топ міст, де відкриття будь-якого нового бізнесу - справа не складна і всі бюрократичні і корупційні складові виключені. Наприклад, те, що в Києві легко відкрити бізнес, вважають тільки 31% громадян, щодо Львову це 29% опитаних і щодо Дніпра - 32%", - повідомила Олена Шуляк.
Вона нагадала, що аналіз економічної активності і економічного потенціалу - перше, на що мають звертати увагу громади при створенні програм свого комплексного відновлення (ПКВ). Крім цього, економічний чинник наряду з демографічним буде одним з вирішальних, коли будуть прийматися рішення про відновлення вщент зруйнованих населених пунктів. Це прописано у законодавчій рамці щодо відновлення - законопроєкті “Про основні засади відновлення”.
"Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу", – підсумувала парламентарка.