ЗМІ "засвітили" угоду, яку РФ пропонувала Україні на початку вторгнення
Росія на початку повномасштабної війни запропонувала Україні так звану "мирну угоду", яка нагадувала вимогу капітуляції. Серед пропозицій скорочення української армії, а також вимога, щоб Київ платив за відновлення Донбасу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода". Про це повідомляють Контракти.UA.
Структура документа
За інформацією видання, проект має назву "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Києвом та Москвою.
Документ був створений Кремлем та переданий українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду російсько-українських переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі. Як зазначає видання, це перший відомий документ, який викладає умови росіян щодо мирної угоди після початку повномасштабного вторгнення.
"Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва", - йдеться в матеріалі.
Проект містить 6 сторінок основного договору та 4 сторінки додатків. 18 статей охоплюють різні сфери: параметри нейтралітету України (військові та міжнародні зобов'язання), питання кордонів, гуманітарні питання (мова, релігія, історія), а також зняття санкцій з РФ.
Основні положення договору: що пропонувала РФ
"Угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу. Києву довелося б платити за відновлення Донбасу", - зазначено в матеріалі.
Як дізналися журналісти, російський проект передбачав:
- Щоб Україна скоротила свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року).
Якби цей пункт виповнився, то в України залишилося б лише чотири кораблі, 55 вертольотів та 300 танків. Станом на 2022 рік це було менше за армію сусідньої Білорусі (у якій на той час проживало майже вп'ятеро менше осіб, ніж в Україні).
- Україні пропонували "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 км". Також Кремль би залишав за собою право і в майбутньому забороняти "будь-які інші види озброєння".
Саме таку відстань, наприклад, відокремлює Кримський міст від контрольованого Україною Гуляйполя, розташованого неподалік лінії фронту, звертають увагу журналісти.
- Визнання незалежності так званих Донецької та Луганської "республік" в межах адміністративних областей України.
Автори російського документа вважали, що саме Україна має взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.
- Скасування всіх санкцій, як українських, так і міжнародних, та відкликання всіх міжнародних позовів, поданих з 2014 року.
На додаток до цього Росія наполягала на надання російській мові статусу державної та відновлення всіх майнових прав УПЦ (Московського патріархату).
- Автори проєкту вимагали "скасувати і більше не вводити будь-які заборони символіки, що асоціюється у державах із перемогою над нацизмом".
Тобто фактично знову легалізувати в Україні радянські та комуністичні символи. До документа додано перелік українських законів, які автори назвали прикладами "нацифікації та героїзації нацизм". Під цю категорію потрапили закони "Про увічнення перемоги над нацизмом" та "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму".
РФ пропонувала умову щодо Криму, а потім сама відмовилася
Під час переговорів іноді виникали свідомо нездійсненні умови. Як дізналися журналісти, одного разу росіяни намагалися включити до проєкту договору вимогу, щоб Україна відновила постачання води до Криму (українська влада перекрила Північно-Кримський водоканал ще у 2014 році).
"Від цієї ідеї відмовилися самі російські переговорники: адже в такому разі Росія, яка контролювала територію навколо каналу, мала б покинути її, щоб Україна могла "повернути воду до Криму", - пише "Радіо Свобода".
Також російська сторона вимагала, щоб українські війська склали зброю та повернулися до казарм. У відповідь на це Київ висунув симетричну вимогу: війська РФ мають скласти зброю та повернутися до пунктів постійної дислокації.
Натомість голова делегації РФ на перемовинах з Україною Володимир Мединський, який прочитав цю пропозицію, був неабияк здивований, цитує видання одного з учасників переговорів.
"Він сказав, таке відчуття, нібито це українські війська стоять на Красній площі, а російські повинні викинути білий прапор із Кремля. Йому відповіли: "Ми просто просимо від вас те саме, що просите від нас ви", - розповів він.
Перемовини України та РФ
На початку повномасштабного вторгнення Україна та РФ провели кілька раундів перемовин у Білорусі та Стамбулі. Сторони так і не дійшли єдиної думки. Втім, російські війська відступили з півночі України після того, як не змогли захопити столицю чи змусити Київ капітулювати.
Нагадаємо, що видання The New York Times раніше також публікувало текст проект мирної угоди між Україною і РФ. Згідно з яким, Москва добивалася повного нейтралітету України, а також, щоб вона зобов'язалася не вступати до НАТО і не отримувати іноземну зброю. Договір не перешкоджав вступу України в ЄС, однак тільки в нейтральному статусі.
Видання писали, що сторони дійшли певного компромісу щодо окупованого Криму - вони погодилися виключити півострів з договору, залишивши його під російською окупацією, але без визнання Україною того, що ця окупація є законною. Зазначимо, раніше Банковій розповідали, Україна пропонувала вирішувати питання Криму упродовж 15 років
Втім, Київ відмовився обговорювати вимоги Москви щодо скасування санкцій і статусу російської мови. Також українська сторона та російська сторона мали розбіжності щодо списку країн-гарантів.
Додамо, що згодом Україна відмовилася вести переговори з росіянами зокрема через факти звірств, вчинених окупантами в Бучі.
Наразі в України є план перемоги, який створено для союзників та передбачає швидке посилення України. На думку президента Володимира Зеленського, якщо партнери виконають кроки, закладені в плані, це змусить Кремль піти на переговори, а Київ своєю чергою матиме сильну позицію.