Також у розвідці Південної Кореї зауважують, що договір про всеосяжне партнерство, який Путін і Кім Чен Ин уклали в червні цього року, також передбачає залучення РФ до війни на Корейському півострові.
Північна Корея підтримуватиме Росію до перемоги над Україною. Про це в пʼятницю, 1 листопада, заявила міністерка закордонних справ КНДР Цой Сон Хі, перебуваючи з візитом у Москві. Натомість США лише закликали Пхеньян вивести свої війська з Росії, наголошуючи, що звернення по допомогу до Північної Кореї свідчить про відчай Кремля і проблеми Путіна з мобілізаційним ресурсом. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дійсно, він тягне з оголошенням чергової хвилі мобілізації в Росії, залучаючи північнокорейських солдатів. Так, вони погано навчені й ніколи не воювали. Проте 12 тис. додаткових солдатів на боці Росії — це вагома сила з огляду на проблеми України з поповненням власної армії. До того ж Москва їм платить за це чималенькі гроші, надаючи Північній Кореї натомість рис, інші продукти харчування, супутникові та ракетні технології.
Тож чому Захід сидить склавши руки й робить вигляд, що не помічає північнокорейських солдатів у лавах російської армії? Чим Путін платить Кім Чен Ину натомість? Та коли ми нарешті побачимо рішучу відповідь наших західних партнерів? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Конгресмен, колишній посол Південної Кореї у Росії Ві Сон Лак, посилаючись на дані їхньої розвідки, розповів, що кожному північнокорейському солдату Росія платить по $2 тис. на місяць. Це величезні гроші для КНДР, де, за даними ООН, від голоду потерпають 11 млн людей з населенням 24 млн на всю країну. Крім північнокорейських військових, у Росії також перебувають близько 4 тис. працівників з КНДР, які задіяні на військових підприємствах. Їм платять по $800 на місяць.
Натомість Північна Корея отримує від Росії рис та інше продовольство. Щорічно КНДР виробляє менше 4 млн тонн зерна. Це рис, ячмінь і пшениця. "4 млн тонн зерна на рік — це на 1 млн тонн менше, ніж потрібно, щоб прогодувати країну. Якщо РФ пропонує 600-700 тис. тонн рису (на додачу до вже відправлених до Північної Кореї влітку цього року 447 російських кіз — ред.), то цього достатньо, щоб покрити понад половину того, що потрібно КНДР для задоволення річного попиту", — зазначив Ві Сон Лак.
Він також додав, що в разі війни на Корейському півострові Росія, ймовірно, воюватиме на боці КНДР проти Південної Кореї, яка, до речі, має юридичні військові гарантії з боку США. Це передбачено договором про всеосяжне партнерство, який Путін підписав з Кім Чен Ином у червні цього року, коли вперше за понад два десятиліття відвідав Північну Корею. Угода передбачає надання взаємної військової допомоги в разі агресії проти будь-якої зі сторін. У Москві навіть не приховують, що аналогічну угоду хочуть укласти й з Іраном.
Крім рису, кіз та іншого продовольства, Північна Корея отримує від Росії передові космічні та ракетні технології, оскільки Пхеньян хоче запустити ще один військовий розвідувальний супутник.
"Колись Путін виступав проти ядерної програми Північної Кореї, а тепер може допомогти у вдосконаленні ракетного потенціалу КНДР і систем доставлення ядерної зброї. Росія також може допомогти Північній Кореї оновити свій застарілий флот підводних човнів. Північнокорейські солдати можуть отримати цінний бойовий досвід, воюючи разом з росіянами, і зможуть на власні очі оцінити, наскільки ефективна їхня зброя проти зброї Заходу", — пишуть у статті для Brookings Institution старші наукові співробітники Центру політичних досліджень Азії Ганна Форман та Ендрю Єо.
Водночас Захід, застигши в очікуванні результатів президентських виборів у США, сидить склавши руки, жодним чином не реагуючи, що Північна Корея, порушивши Статут і резолюції Радбезу ООН, вступила у війну проти України на боці Росії. До того ж, за словами постійного представника України при ООН Сергія Кислиці, попри військовий альянс між Росією та КНДР, і досі є люди, які вірять, що обмеження можливості України захищати себе зробить ці держави більш схильними до миру.
"Така позиція або інфантильна, або цинічна. Зв’язування рук державі-захиснику могло забезпечити лише кілька років спокою коштом України, її народу та інфраструктури. Україна ніколи не погодиться на такий сценарій. Я вірю, що інші відповідальні країни також", – заявив Кислиця 30 жовтня на засіданні Радбезу ООН, яке ініціювала Україна щодо розгортання військ КНДР у Курській області.
У статті для Atlantic Council редактор служби UkraineAlert Пітер Дікінсон зазначає, що саме на таку кволу відповідь Заходу й розраховував Путін. І, навіть якщо після президентських виборів у США 5 листопада ми не побачимо жорсткої реакції ключових західних країн, Кремль піде далі, й незабаром ми можемо побачити різке збільшення кількості північнокорейських солдатів (а, можливо, й іранських — ред.), які воюватимуть в Європі. Й для цього вже закладено передумови.
Під час візиту до Москви минулого тижня, крім заяви про підтримку Росії з боку Північної Кореї до "перемоги над Україною", міністерка закордонних справ КНДР Цой Сон Хі, за даними південнокорейської розвідки, могла брати участь у дискусіях на високому рівні щодо відправлення додаткових військ до Росії.
"Це може створити умови для набагато масштабнішої війни, якої західні лідери так прагнуть уникнути. Натомість вони залишаються відданими помилковій політиці деескалації, яка ризикує перетворити російське вторгнення в Україну на глобальний конфлікт. Поглиблення участі Північної Кореї в російському вторгненні тепер підтверджує безглуздість невдалої політики Заходу щодо управління ескалацією", — пише Пітер Дікінсон.
ТСН.ua вже писав, що вступ КНДР у війну проти України на боці Росії фактично підштовхнув Південну Корею задуматися про перегляд власних обмежень на надання Україні летальної зброї разом із відправленням до нас свого персоналу. За словами Володимира Зеленського, Київ планував передати до Сеула детальний запит про необхідну для ЗСУ зброю.
"Якщо Сеул вирішить цілковито підтримати Україну, він може змінити перебіг всього конфлікту й навіть призвести безпосередньо до мирної угоди. Європейські й американські союзники мають обмежені можливості для виробництва озброєнь, критично необхідних у тривалих наземних битвах, таких, як в Україні. Зараз південнокорейські компанії є світовими лідерами з виробництва військової техніки, боєприпасів, артилерії та іншої оборонної техніки, яка вкрай потрібна Україні", — пише для Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Генрі Хаггард, колишній радник міністра з політичних питань посольства США в Сеулі.
Ще минулого тижня стало відомо, що перші 3 тис. північнокорейських солдатів вже перебувають на Курщині лише за 50 км від кордону з Україною. Ще біля 12 тис., зокрема не менше 500 офіцерів армії КНДР і трьох генералів з їхнього Генштабу, проходять підготовку на п'яти полігонах Східного військового округу ЗС РФ. У планах ворога сформувати з них не менш ніж п’ять підрозділів чисельністю по 2-3 тис. солдатів. Від 23 до 28 жовтня зі Східного військового округу до кордону Росії з Україною вже вилетіло щонайменше сім літаків з північнокорейськими військовослужбовцями.
"Вони мають носити російську форму й використовувати російську стрілецьку зброю. Їм також видають російські документи, що посвідчують особу. Для приховування їхньої присутності передбачається інтеграція військовослужбовців КНДР в російські підрозділи, укомплектовані представниками етнічних меншин азійської частини Росії", — додав Сергій Кислиця на засіданні Радбезу ООН.
Також багато західних експертів помилково вважають, що Китай може бути не в захваті від досить тісної військової співпраці Москви та Пхеньяна. Так, за словами старшого наукового співробітника Ініціативи американсько-китайського діалогу з глобальних проблем Джорджтаунського університету Денніса Вайлдера, залучення північнокорейських солдатів до війни проти України на боці Росії поставило Сі Цзіньпіна у складну ситуацію, змушуючи його шукати ще складніший баланс між Росією та Заходом.
Проте факти свідчать про зворотне. Відтоді, як Північна Корея почала постачати до Росії артилерійські боєприпаси у великих кількостях, одночасно зріс експорт китайського нафтового коксу до КНДР, який якраз і використовується для виробництва зброї та боєприпасів. Тож, якби Пекіну дійсно щось не подобалося, він би не продавав у великих кількостях необхідні для оборонки Росії та Північної Кореї матеріали.
Залучення солдатів КНДР до війни Росії проти України американські та європейські посадовці постійно називають "актом відчаю Путіна" й ознакою великих проблем. The Wall Street Journal пише, що північнокорейські війська, що прибули до Росії, не є елітними підрозділами в армії Кім Чен Ина. Їм близько 20 років — молодим підліткам низького зросту та слабкої статури, що свідчить про поширене недоїдання у КНДР. Проте, за повної відсутності жорсткої реакції західної спільноти (хоча б в межах нової групи з моніторингу санкцій, до якої входять США, Японія та Південна Корея), схоже, що це Україна має багато нових проблем, а не Росія.