Контракти.ua

Система МСЕК в Україні прогнила наскрізь. Це стало очевидним після гучного скандалу з керівницею медико-соціально експертної комісії Хмельницької області, яку звинувачують у незаконному збагаченні на мільйони доларів. Після цього система МСЕК посипалася, як картковий будинок – випадки корупції зафіксовані і у інших регіонах країни. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Більше того, "клієнтами" МСЕК виявилися прокурори, які зробили собі сфальшовані інвалідності аби уникнути мобілізації та отримувати "бонуси" у вигляді пенсій. Через гучний скандал Генпрокурор України подав у відставку, а питання медико-соціальних експертних комісій розглядали на засіданні РНБО.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони, до кінця року система МСЕК буде ліквідована, заплановано провести повну цифровізацію всіх етапів встановлення інвалідності. А законопроєкт щодо реформування МСЕК протягом місяця має бути винесений на розгляд Верховної Ради.

ТСН.ua з’ясовував, що буде замість МСЕК і наскільки нова структура стане прозорою та чесною до українців.

Корупціонери мають бути покарані

ТСН.ua поцікавився у Михайла Радуцького, голови комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, як на його думку потрібно реформувати цю скандальну структуру?

"Моя позиція – корупціонери мають бути покарані. Багато років кажу про те, що МСЕК це рудимент Радянського союзу. Комісії асоціюються в українців з хабарями та сфальшованими довідками. Останні скандальні затримання керівників МСЕК – результат спільних перевірок МОЗ та правоохоронних органів. Повністю підтримую рішення РНБО та ініціативу президента щодо ліквідації МСЕК", – заявив ТСН.ua Михайло Радуцький.

Він додає, що у травні 2023 року уряд затвердив план заходів по реформуванню медико-соціальної структури. Частина плану – законопроєкт МОЗ, де покроково прописано заміна МСЕК на сучасну, європейську систему оцінювання інвалідності за МКФ (міжнародна класифікація функціювання).

Як планують осучаснити МСЕК?

Народний депутат зазначає, щоб структури МСЕК були прозорими та чесними до українців, необхідно реалізувати концептуальні кроки, які вказані в законопроєкті МОЗ.

Зокрема документом заплановано:

• Проводити експертизу  в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
• Направлення на експертизу буде відбуватися на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
• Сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
• При прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти й на дообстеження;
• Буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
• Пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.

Народний депутат додає, що на розгляд уряду законопроєкт буде винесений орієнтовно 1 листопада цього року.

Перегляд справ буде прискіпливим

Народний депутат додає, що перевірки тривають і заплановано перегляд справ МСЕК.

"Відповідно до рішення РНБО, заплановано перегляд справ МСЕК робочою групою за участі ДБР, СБУ, Нацполіції. Усі порушення фіксуватимуться правоохоронними органами з подальшим притягненням до відповідальності. Наголошую на тому, що всі корупціонери мають бути покарані", – зазначає Михайло Радуцький.

Як та де будуть формуватися нові комісії?

Ми поцікавилися у народного депутата, чи достатня в Україні кількість кластерних і надкластерних лікарень для обслуговування пацієнтів.

За словами Михайла Радуцького, наразі в Україні існує 328 комісій МСЕК, при цьому їх територіальна доступність менша. Адже може бути так, що 5 районних, обласних та міських комісій сидять в одному приміщенні. Тобто на папері 5 комісій, а локація одна. Це незручно для пацієнта та обмежує доступність.

"Нові комісії будуть формуватись на базі існуючих лікарень, зокрема надкластерних, кластерних та інших закладів охорони здоров'я за пропозицією ОВА із погодженням з МОЗ. Їх буде приблизно та ж кількість – більше 300. При цьому ми хочемо розширити територіальну доступність та фактичну кількість комісій, аби прискорити процеси розгляду. На базі існуючих лікарень буде легше сформувати декілька складів комісій, тому що лікарня зможе розширити штат своїх практикуючих лікарів і на часткову зайнятість залучити їх до роботи в комісіях", – пояснює Михайло Радуцький.

Чому не варто ліквідовувати МСЕК без альтернативи

Ольга Богомолець, заслужена лікарка України, вважає, що заяви президента і міністра охорони здоров’я про ухвалення рішення щодо ліквідації МСЕК є критично важливим у зв’язку з тим, що ці організації стали масштабними осередками корупції в умовах війни.

Але професорка зауважує, що саме зараз ліквідація МСЕК може призвести до колапсу в системі охорони здоров’я.

"Перед закриттям чи ліквідацією МСЕК, має бути запропонована чітка та нова система отримання групи інвалідності, як ветеранам, які повертаються з фронту, так і дітям, які народжуються з вадами розвитку та людям з невиліковними хворобами, а також громадянам, які мають обґрунтоване право на отримання інвалідності. Я вважаю, що закриття МСЕК до того, як буде сформована нова система, є небезпечним і шкідливим, тому що призведе до страждань і ветеранів, і хворих невинних людей, які мають отримувати захист від держави", – розповідає ТСН.ua Ольга Богомолець, заслужена лікарка України, професорка Української військово медичної академії, народний депутат України та голова комітету охорони здоров’я ВРУ VIII скликання.

Як має працювати система

Професорка Богомолець розповіла, як має працювати сучасна система оцінки стану здоров’я українців. На її думку, в 21-му столітті практично всі державні системи управління (і не лише МСЕК) мають бути оцифровані, стандартизовані, роботизовані і позбавлені можливості маніпулювати даними.

"Державні механізми мають бути сервісом для людей, а не осередками корумпованого заробляння коштів. Щодо МСЕК – у нас є, наприклад, діти з вадами розвитку, а ще з невиліковними або генетичними хворобами, а ще ветерани, які, наприклад, безповоротно  втратили зір, кінцівки, чи можливість рухатися. При наявності певних діагнозів і виконанні протоколів дообстежень хворий має отримувати групу інвалідності пожиттєво – автоматично через медичну інформаційну систему.

Одночасно має бути чітко визначена відповідальність лікаря чи лікарів за встановлення невірного діагнозу. Мають діяти механізми перевірки та контролю – також автоматизовані. Якщо ж лікарем встановлено хибний діагноз та надано інвалідність з корупційних мотивів, то такий медик або група медиків має бути позбавлена ліцензій на медичну практику. Потрібно нарешті вводити і лікарське самоуправління і ліцензії на медичну діяльність професіоналів, а не тільки медичних закладів", – зазначає Ольга Богомолець.

Експертка додає, що у нас є люди з певними діагнозами, які отримують довічну інвалідність, а є громадяни, хвороби яких є виліковними і інвалідність яких має бути переглянута у відповідні терміни. Перегляди мають бути також автоматизованим.

Наприклад, туберкульоз, який є виліковною хворобою. До речі, маємо врахувати, що захворюваність на туберкульоз, сифіліс та гепатит будуть зростати в наступні роки.

"Якщо через рік хвороби на туберкульоз – пацієнт, який на рік отримав інвалідність, ще не здоровий, мають бути переглянуті схеми лікування і з’ясовано чому пацієнт продовжує хворіти? Чи правильно призначені лікарем схеми лікування? Чи виконує пацієнт призначення лікаря? Чи є хвороба резистентною? Що потрібно змінити в лікуванні або житті людини, щоб вона стала здоровою? На жаль, зараз система в цьому не зацікавлена і не контролює ефективність лікування", - розповідає Ольга Богомолець.

Експерт додає, що люди, які мають виліковні хвороби, мають відповідно до свого діагнозу отримувати тимчасову інвалідність, яка буде скасована або переглянута через визначений час. І якщо людина видужала, то вона отримає статус здорової.

Європейський досвід – повернення до життя

Лікарка розповідає, що існують різні системи підходу, в тому числі, і в європейських країнах, які спонукають людей з обмеженою працездатністю повертатися до життя і бути фінансово зацікавленими працювати.

"Людині, яка може працювати, має бути фінансово невигідно залишатися інвалідом, має з’являтися мотивація повернутися до працездатного стану. Тому система у деяких країнах влаштована наступним чином: якщо ти маєш інвалідність, але ти працюєш і заробляєш гроші, то держава спонукає тебе до того, щоб ти був максимально корисним та реалізованим для суспільства, в тому числі і матеріальним шляхом. Запровадження такої системи у нас непроста справа, але цілком можлива", – зазначає Ольга Богомолець.

Чому в Україні квітне корупція

Щодо корупції у медико-соціальних експертних комісіях, то професорка зауважує, що її причини криються набагато глибше.

"На мій погляд корумпована система МСЕК є лише верхівкою айсберга, який частково оголився перед суспільством, а під ним ще є прокуратура, система українських судів. Практично всі гілки української влади є корумпованими. Чому? Тому що сьогодні на зарплату, яку виплачує держава чиновникам можливо лише вижити, а жити неможливо. Держава робить вигляд, що платить людям гідну зарплату, а люди роблять вигляд, що вони працюють, а у цей час шукають механізми додаткових легальних та нелегальних заробітків. Все це накладається на відсутність системи виховання та базових цінностей в системі освіти". – пояснює науковець.

Все починається зі школи та ігор

Ольга Богомолець приводить приклад: коли ми оцінюємо учнів виключно за кількістю балів по ЗНО з математики чи української мови і не оцінюємо їх здібності щодо честі, гідності та правдивості – ми отримуємо людину, яка виходить зі школи маючи найвищий бал з математики та стає професійним корупціонером.

Професорка додає, що система базових цінностей у державі має бути сформована і введена починаючи з перших класів школи – через ігри, моделювання, проведення певних тестових вправ та провокаційних ігор, які будуть дозволяти відкрити здібності тієї чи іншої дитини.

"Якщо дитина має здібності до чітких стандартних рухів – ця дитина, а в майбутньому людина, може працювати на державній службі і ставати чиновником. А дитина, яка має здібності до фантазування та  пошуків нестандартних рішень, має у подальшому розвивати свої здібності у бізнесі. Тобто не обкрадаючи державу, а приносячи їй прибуток через свій бізнес і сплату податків. Отже нам потрібно вчити дітей в школі базовим цінностям і вмінню реалізовувати свій потенціал не шкодячи іншим. А нам всім слід усвідомити, що чиновник це лише сервісний менеджер і більшість державних процесів мають бути оцифрованими і роботизованими. Це реально зробити, навіть під час війни", – підсумовує Ольга Богомолець.

Раніше ТСН.ua розповідав про новий скандал із Хмельницькою МСЕК: поки продавали фіктивні інвалідності, людям із реальними відмовляли.