Контракти.ua

Рекордні посухи, обміління річок та нестача води. Цим відзначився 2023 рік. Кліматологи ООН стверджують, що він став найпосушливішим за три десятиліття. Про це повідомляють Контракти.UA.

До чого це призвело - у сюжеті ТСН.ua.

Льодовики за останні п'ять десятиліть втратили найбільшу кількість маси. А це може суттєво загрожувати водній стабільності для мільйонів людей, згідно зі звітом метеорологічного агентства.

Генеральна секретарка ООН заявила, що підвищення температури частково призвело до того, що гідрологічний цикл став "більш хаотичним і непередбачуваним" у такий спосіб, що може виробляти або занадто багато, або занадто мало води - як через посухи, так і через повені.

"Приблизно 3,6 млрд людей стикаються з недостатнім доступом до води протягом принаймні одного місяця на рік — і очікується, що до 2050 року ця цифра зросте до 5 мільярдів. WMO каже, що 70% усієї води, що люди черпають із гідрологічних систем, йдуть на сільське господарство", - зазначила вона.

Минулого року світ зіткнувся з найспекотнішим роком за всю історію спостережень. І літо цього року також було найспекотнішим за всю історію.

У звіті ООН йдеться, що південь Сполучених Штатів, Центральна Америка та країни Південної Америки, Аргентина, Бразилія, Перу та Уругвай, зіткнулися з широкомасштабною посухою та "найнижчим рівнем води, який коли-небудь спостерігався в Амазонці та озері Тітікака, на кордоні між Перу та Болівією".

Даних за 2024 рік ще немає, але в агентстві заявили, що надзвичайно спекотне літо, дуже ймовірно, призведе до низького стоку річок цього року, і в багатьох частинах світу ми очікуємо більшого дефіциту води.

Глобальне потепління внесло суттєві корективи в екосистеми різних регіонів. Серед них і Антарктида. Там спостерігається стрімке озеленення. Це стало відомо з досліджень, які опубліковані у журналі Nature Geoscience.

Зростання рослинності відображає глобальну тенденцію озеленення в холоднокліматичних регіонах, яка стала результатом нещодавнього потепління. Такі зміни можуть свідчити про потенційно масштабні трансформації в наземних екосистемах Антарктичного півострова, що, в свою чергу, вплине на їх довгострокове функціонування. Дослідження вказують на те, що наслідки кліматичних змін можуть бути більш широкими, ніж очікувалося, і потребують подальшого вивчення.

Вчені використовували супутникові дані, щоб оцінити швидкість озеленення Антарктичного півострова у відповідь на зміну клімату. Якщо 1986 року рослинний покрив займав площу в один квадратний кілометр, то 2021-го — вже майже 12 квадратних кілометрів.

У попередній науковій роботі самі автори вивчили зразки з екосистем, переважно мохових, на Антарктичному півострові. З’ясувалося, що швидкість росту рослин різко зросла останні десятиліття. Наразі ці висновки підтвердили за супутниковими даними.

"На Антарктичному півострові мохи ростуть у дуже суворих умовах. Там тільки сніг, лід, каміння з тонкою плівкою рослинності, яка сильно розрослася. Це показало, як велика ізольована дика пустеля порушена антропогенною зміною клімату", - кажуть дослідники.
За словами співавтора дослідження, за мірою того, як ці екосистеми зміцнюються і теплішає клімат, площа озеленення зростає.

"Ґрунтів в Антарктиці немає або вони дуже бідні. Будь-яке зростання рослинного життя додає органіки та полегшує утворення ґрунту, тим самим потенційно прокладаючи шлях зростання інших рослин", - додав він.

А нещодавно вчені повідомили про ще одну загрозу. Через глобальне потепління можуть спорожніти гірськолижні курорти. Про це пише Independent.

Минулого сезону 26 гонок Кубка світу було скасовано через погані погодні умови, йдеться в матеріалі. Тепер Міжнародна федерація лижного спорту співпрацює зі Всесвітньою метеорологічною організацією у спробі знайти рішення.

Водночас гірськолижні курорти дедалі більше борються з нестабільними снігопадами і теплішими зимами, і багато хто покладається на штучний сніг, щоб підтримувати свої схили відкритими. Підвищення температури призводить до підвищення рівня снігу, зменшуючи лижні сезони і змушуючи деякі курорти боротися за підтримку своїх схилів.

Довгострокові наслідки для гірських екосистем і економіки будуть серйозними.

У Міжнародній федерації лижного спорту заявили, що на зимові види спорту і гірськолижний туризм чекає похмуре майбутнє через зміну клімату. Швейцарія, зокрема, зіткнулася з серйозними наслідками глобального потепління – альпійські льодовики втратили близько 60% свого обсягу від 1850 року.

Рівень нульової температури, за якого може лежати сніг, піднявся приблизно на 250 метрів за останні 50 років і може піднятися ще на 400-650 м до 2060 року, якщо не буде посилено зусиль із пом’якшення наслідків зміни клімат.

Тим часом швейцарська національна метеорологічна служба повідомляє, що кількість снігопадів на висотах нижче 800 метрів зменшилася вдвічі від 1970 року. Згідно з дослідженням французьких та австрійських науковців 2023 року, понад половина європейських гірськолижних курортів перебувають під дуже високим ризиком недостатнього снігового покриву, якщо глобальні температури підвищаться на 2°C.