Соціальні вибухи в Росії відбуваються тоді, коли у росіян з'являється хоча б мінімальна надія на якісь зміни. Прикладом цього був "марш" засновника ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина, якого підтримували в тих містах, в які він заходив.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів російський політолог в опозиції Іван Преображенський. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Соціальний вибух відбувається в той момент, коли дуже часто з абсолютно незрозумілих причин або в результаті якихось абсолютно непередбачуваних збігів виникає так звана точка колективної дії. Коли раптом досить велика кількість людей усвідомлюють, що ось тут і зараз вони можуть вплинути на те, що відбувається", - заявив Преображенський.
Як пояснив опозиціонер, вищезгадані точки виникають тоді, коли виникає дискоординація між владою та силовиками, внаслідок чого останні беруть паузу й не виконують свої обов'язки.
Однією з найімовірніших точок, на думку Преображенського, є зіткнення Кремля з регіональною елітою. Останнім часом бізнес середньої руки зазнає тиску. Колишній народний депутат Віктор Медведчук, після того, як потрапив до Росії - вже отримав бізнес вартістю в кілька мільярдів, що були захоплені у російських бізнесменів середньої руки.
Водночас диктатор сам дозволив губернаторам створювати добровольчі батальйони. Може трапитись й таке, що силовики зрештою виявлять більшу лояльність до місцевого керівництва і стануть на його бік. Схожа ситуація сталась в Башкортостані, коли поліція певний час не зупиняла мітингувальників.
"Революція має бути про майбутні покоління і максимально архаїчно - про землю, "де мають жити наші діти". Ось коли з'єднуються ці два фактори, виникає протест, на який люди виходять, навіть незважаючи на те, що розуміють, що його придушуватимуть. А в Башкортостані він не одразу став придушуватися, до речі, тому що поліція сама тут живе і реагує рівно так само як більшість населення", - додав опозиціонер.
Бунт бойовиків "Вагнера", 24 червня 2023-го, став найсерйознішим викликом для влади диктатора з 1999 року. Тоді ж бойовики швидко взяли під контроль Ростов-на-Дону і рушили у бік Москви. Силовики, своєю чергою, або ж підтримали заколот, або ж мовчали. Путін, своєю чергою, втік з Москви.
Зрештою заколот було пригнічено в результаті угоди, що була укладена за посередництвом Лукашенка, а Пригожина пізніше ліквідували підривом його літака.