Контракти.ua

За два з половиною роки війни до Німеччини виїхало майже 1,2 млн українських біженців. За даними німецького Федерального агентства зайнятості (Bundesagentur für Arbeit), до травня цього року 529 тисяч з них зареєструвалися в центрах працевлаштування (Jobcenter), щоб знайти роботу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це повідомляє німецький сервіс з питань міграції Mediendienst Integration.

Майже три чверті українців в Німеччині вважаються висококваліфікованими, тобто мають вищу освіту. З них порівняно велика кількість раніше працювала в академічній, технічній чи медичній сфері, тобто має одну з найбільш затребуваних у Німеччині професій. Це має полегшити для таких біженців пошук роботи.

Водночас федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що українці мають якомога швидше знайти собі роботу і брати участь в економічному житті країни. Він додав, що завдяки впровадженню федеральної програми Job-Turbo, роботу вже знайшли понад 200 тисяч українців, але цю цифру необхідно значно збільшити.

Він наголосив, що уряд працює над тим, щоб спростити для українців процедуру підтвердження кваліфікації і закликав роботодавців сприяти працевлаштуванню біженців.

Які категорії біженців мають право працювати в Німеччині

Шукачі притулку (Asylsuchende) з України, які отримали дозвіл на перебування у країні згідно зі ст. 24 Закону про перебування або відповідне тимчасове посвідчення (Fiktionsbescheinigung) з позначкою про дозвіл на працевлаштування (Erwerbstätigkeit erlaubt) можуть відразу влаштуватись на роботу за однією з так званих "нерегламентованих професій", наприклад, офісним співробітником або за такими академічними професіями, як біолог, хімік чи математик. Також у Німеччині можуть працювати власники Blaue Karte EU – тимчасової посвідки на проживання, яка надається висококваліфікованим іноземним фахівцям для працевлаштування в межах ЄС.

Водночас є перелік регламентованих професій, які вимагають підтвердження кваліфікації, якщо освіта була отримана поза межами Німеччини. До них належать спеціальності у сферах медицини, педагогіки, юриспруденції та деякі інженерні професії.

Українці, які хочуть працювати у Німеччині, можуть зробити оцінку свого диплома про освіту (Zeugnisbewertung). У цьому документі надається опис отриманої освіти, засвідчуються професійні компетенції й можливості залучення на роботу як спеціаліста з вищою освітою. Заяву на отримання оцінки документа про освіту можна подати в Центральне відомство з питань іноземної освіти (ZAB) в секретаріат Конференції міністрів освіти й культури.

Крім того, шукачі роботи можуть отримати консультацію з усіх питань щодо працевлаштування та підтвердження кваліфікації на гарячій лінії Hotline Arbeiten und Leben in Deutschland.

Програми підтримки для шукачів роботи у Німеччині

Федеральна програма Job-Turbo допомагає знайти роботу біженцям та особами, що отримали тимчасовий захист з правом на роботу в Німеччині. Вона передбачає три основні етапи:

1. Профорієнтація та набуття чи підвищення навичок володіння німецькою мовою.
2. Надання персонального консультанта (Arbeitsvermittler) для супроводу та здобуття необхідної кваліфікації у центрі працевлаштування.
3. Підтвердження професійної кваліфікації, отриманої в іншій країні.

Також у центрах працевлаштування біженці можуть:

• пройти курси вивчення німецької мови;
• отримати допомогу у написанні резюме та супроводжувального листа;
• отримати допомогу для самозайнятих у вигляді консультацій та надання стартового капіталу (Einstiegsgeld).

Сервіси для пошуку роботи у Німеччині

Крім державних установ, які допомагають знайти роботу, українські біженці можуть самостійно шукати вакансії на спеціальних порталах. Федеральне відомство у справах міграції та біженців пропонує українцям такі сервіси:

• Uatalents;
• Jobboerse.de;
• Workeer;
• Hoteljobs.help;
• Job Aid Ukraine;
• Fachkräfteportal;
• Jooble;
• Unternehmer-Patenschaften;
• indeed;
• Jobs for Refugees;
• Bund Service Online.

Нагадаємо, на початку війни 95% українців, які виїхали за кордон, мали намір повернутися до України. Однак на сьогодні повернутися додому планують менш ніж 80%. Це зниження пояснюється проблемами з безпекою, відсутністю стабільної роботи та житла.