В Україні створять реєстри скомпрометованих банківських карток та неблагонадійних торговців
Упродовж наступного місяця в Україні розпочнуть створювати реєстр скомпрометованих банківських карток, а далі - реєстр неблагонадійних торговців. Це потрібно для боротьби з ухилянням від сплати податків.
Про це заступник голови НБУ Дмитро Олійник, пише РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
Під час зустрічі з керівниками 30 найбільших банків, голова НБУ Андрій Пишний нагадав, що з 1 жовтня діятимуть встановлені НБУ ліміти на р2р-перекази. Фінальне рішення про обмеження в 150 тисяч гривень на місяць є тимчасовим, доки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу, та має низку виключень, зокрема для волонтерів.
"Наша позиція: ринок не повинен бути зарегульованим. Але в ситуації, коли бюджет втрачає мільярдні суми податків через протиправні схеми, такі кроки необхідні", - сказав Пишний.
Узгоджений ліміт для всіх банків
Олійник зазначив, що НБУ та більшість банків активно борються з "дропами", однак окремі установи не заважають таким клієнтам, вважаючи зростання клієнтської бази важливішим за ризики використання банку для відмивання коштів.
За його словами, НБУ радить банкам домовитися на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, зазначений в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший.
Також Олійник наголосив на важливості відстеження і контролю за експортно-імпортними операціями із закупівлі енергообладнання, та аналізу ФОПів у практиці ухиляння від сплати податків корпораціями.
Банківська спільнота з цього питання має надати свої пропозиції, які НБУ опрацює та дасть відповідні рекомендації, повідомили в пресслужбі НБУ.
Нагадаємо, Національний банк України ввів з 1 жовтня ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб "з карти на карту" (P2P). Ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків "дропів", які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
