Контракти.ua

Наприкінці серпня у світ вийшла перша книжка про колишнього головкома ЗСУ Валерія Залужного. Авторкою видання з назвою "Залізний генерал. Уроки людяності" стала його колишня радниця зі стратегічних комунікацій Людмила Долгоновська. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Видання УП, посилаючись на інформацію із книжки, опублікувало раніше невідомі в публічному просторі факти про війну РФ, перші дні нападу та перебіг бойових дій 2022-2023 років.

"На 208 сторінках книжки немає жодного сумніву в правильності ухвалених Залужним рішень чи їхньої критики – як з боку Долгоновської, так і з боку її співрозмовників. Усі прихильники воєнного нонфікшену та Валерія Залужного можуть самостійно ознайомитися з розлогою біографією колишнього головкома та атмосферою роботи його команди в перші тижні війни", – йдеться на сайті УП.

Залужний був підлеглим у Сирського

Долгоновська розповіла, що наприкінці липня 2021 року Залужному, який на той момент очолював Оперативне командування "Північ", зателефонували з Офісу президента та запросили на співбесіду, на що він відповів, що має попередити про таку поїздку свого керівника – Олександра Сирського. Втім, людина з ОП порадила цього не робити.

Тоді Залужний мріяв про посаду командувача Операції об'єднаних сил, але Зеленський запропонував йому крісло головкома. Залужний вагався, проте дружина Олена Залужна переконувала його, що він впорається.

"Найбільше я переймався через те, як до цього поставиться мій безпосередній начальник – Олександр Сирський. Я розумів, що буде шок у суспільстві, і це впаде на мене, на мою дружину. Ми дуже відкриті люди, у нас багато друзів. Публічність завжди завдає удару", – наводить слова Залужного Долгоновська.

Сили оборони почали готуватися до великої війни щонайменше від літа–осені 2021 року

До масштабного наступу росіян Сили оборони почали готуватися щонайменше від літа-осені 2021 року. Тоді Залужний віддав кілька важливих наказів. Зокрема, під приводом навчань "Об'єднані зусилля-2021" перегрупувати та підготувати війська до російського наступу, а також зупинити ротацію підрозділів на сході, щоб там постійно були війська.

Паралельно Залужний дозволив військовим у зоні ООС відкривати вогонь на ураження противника та готувати "Байрактари". За словами авторки книжки, він був переконаний, що Україні треба максимально показувати росіянам зуби – завдавати втрат і збивати бажання наступати.

Українські сили мали дефіцит у всьому

Як розповідає Долгоновська, проблем під час підготовки українських сил до великої війни було безліч – від відсутності запасів бронежилетів до пального та снарядів.

Зі снарядами, пише Долгоновська, в серпні 2021 року раптово допоміг представник американської оборонної компанії на ім'я Володимир. Він запропонував передати Україні піврічний запас боєприпасів, які призначалися для Афганістану до його захоплення талібами (на яких умовах відбувалася це передавання – не вказано). Ці снаряди допомогли Україні протриматися до червня 2022-го, до перших пакетів західної допомоги.

В жовтні 2021 року РНБО затвердила план оборони України

За словами колишньої радниці Залужного, 15 жовтня 2021 року РНБО затвердила план оборони України на випадок російського нападу. В січні 2022-го, під час телефонної розмови з Залужним, з цим планом хотів ознайомитися американський генерал, тогочасний голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, але Залужний йому відмовив.

До плану оборони України напередодні вторгнення мали доступ "кілька людей на планеті".

12 днів до вторгнення Путіна

За 12 днів до вторгнення на нараді Залужний кричав на генералів і командувачів угруповань, бо командно-штабні навчання "Заметіль-2022", під приводом яких Генштаб розгортав війська для відбиття російського вторгнення, показували, що Україна програє. Залужний наполягав на запровадженні воєнного стану та оголошенні загальної мобілізації.

Але політичне керівництво на такі кроки не пішло. Причина зрозуміла: ворогові не можна було давати підстав. Саме той факт, що російська агресія була "неспровокована", допоміг нам тримати позиції на міжнародній арені та досягти потужної підтримки", – пояснила Долгоновська.

Чому Сили оборони так довго обороняли Бахмут

За словами Долгоновської, втручання "зверху" у військові справи почалося ближче до кінця літа 2022 року. Політики потребували швидких перемог, щоб просити у союзників допомогу та зберігати підтримку всередині країни. Натомість військові керувалися спроможностями Сил оборони та можливими рухами росіян.

"Генерал Залужний неодноразово повторював: "Наступати потрібно не там, де можна, а там, де треба", – пише Долгоновська.

Оборона Бахмута тривала 10 місяців. Долгоновська пише, що ще у вересні 2022-го "військові в полі", тобто ті, хто безпосередньо виконували завдання на напрямку, говорили, що треба виходити з Соледара і Бахмута та займати висоти вглиб Донеччини. Цю ж версію нібито розділяв Генштаб.

"Але врешті була затверджена (без конкретики, ким саме – УП) інша стратегія – тримати Бахмут. Як результат, там накопичилося багатотисячне угруповання військ противника. Ціною надзусиль наші військові стримували і знищували навалу. За стандартних умов місто мало б оперативне значення, та в умовах, які склалися, воно набуло стратегічного. Після візиту сюди в грудні 2022 року президента Зеленського, історії з прапором, який він подарував президентові США Джо Байдену, та інформаційних зусиль держави Бахмут став символом – "фортецею", – зазначає оповідачка.

Цитати про Залужного: яким його бачили

• Бригадний генерал Анатолій Шевченко: "У ньому багато інтуїтивного. Він вирішує, спираючись на власні знання, не намагаючись "заховатися" за когось. На противагу багатьом, хто в разі невдачі затягує "я це не підписував", Залужний відповідає за свої рішення".
• Акторка Ада Роговцева: "Я вирішила попросити його (Залужного – УП) замовити слівце про Да Вінчі. Сказала, що я не можу бути Героєм України, поки Да Вінчі не є ним. І за кілька днів йому дали Героя. Я ще раз переконалася, що Валера – справжній чоловік".
• Авторка книжки Людмила Долгоновська: "Його найбільше, на мій скромний погляд, досягнення – "десовєтизація" армії. Зміна культури взаємин у війську, відмова від старого підходу "я – начальник, ти – дурень", заохочення ініціативи знизу, справжнє лідерство – це те, що назавжди віддалило нас від радянської, а отже, і російської армії.
• Дружина Олена Залужна: "Ми довго разом поверталися до нормального життя, відновлювалися після Дебальцевого. Валера говорив мені: "Лєна, вони приходять до мене [загиблі], вони говорять зі мною". Думала, ми цього не переживемо".
• Брат, військовослужбовець Артур Залужний: "Йому ніколи нічого не було шкода. Настільки не шкода, що коли я вперше мав іти до школи, Валера зібрав усі гроші, які мав, і купив мені рюкзак та ігрову приставку "Денді". Такої не було ні в кого. І мама, пам'ятаю, каже: "Так, а ти собі щось зі стипендії залишив?". А брат каже: "Ні".

Цитати самого Залужного з книжки

• "Головна моя вимога – щоб ви повернулися обличчям до людей, щоб навчилися бачити в підлеглих особистостей. Я цим принципом керувався все життя і дійшов до цієї посади".
• "Знаєш, що я найбільше ненавиджу в армії? Коли підлеглі намагаються перекласти частину своєї відповідальності на керівника. Я це ненавиджу. І не хотів чинити так із Президентом. Я Головнокомандувач ЗСУ. Я веду операцію. Я просто інформую його про хід".
• "Головна наша проблема – відсутність навичок лідерства. Це колосальна проблема для ЗСУ, і думаю, те саме характерно для Збройних сил Російської Федерації, з якими ми воюємо".
• "Я найбільше боявся, що мене поховають невпізнаним. У важкі моменти телефонував дружині та говорив, що на мені вдягнуто, які предмети".