Встановлений у липні 2024 року новий світовий температурний максимум свідчить про те, що цей місяць був спекотним не лише для українців. Попри це, у деяких областях України траплялися потужні грози зі шквальним вітром.
РБК-Україна розповідає, в яких регіонах нашої країни опадів впродовж липня випало найбільше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Згідно з інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у липні 2024 року на більшій частині території України спостерігався дефіцит опадів.
Найпосушливіше було в Харківській, Полтавській, Черкаській, більшості районів Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської, місцями в Сумській, Чернігівській, Київській, Одеській області та в Криму - там випало 2-29% опадів від норми.
На решті території випало близько 30% опадів.
Найбільше опадів (близько 49%) впродовж липня 2024 року випало у західних областях.
Стихійні метеорологічні явища ІІ рівня небезпечності (сильні дощі, зливи та шквали) і ІІІ рівня небезпечності (надзвичайні дощі) спостерігалися, зокрема:
Подекуди негода наробила українцям справжнього лиха - нівечила рослини, знищувала майбутній урожай, ламала дерева, трощила огорожі, зривала дахи з будинків і навіть залишала людей без світла.
Зазначається також, що середня місячна температура в липні 2024 року була вищою за норму:
Максимальні температури залежно від регіону варіювались від 27 до 42 градусів за Цельсієм.
В Івано-Франківській, Миколаївській, більшості районів Волинської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Вінницької, Одеської, Херсонської області та Криму, подекуди в Рівненській, Хмельницькій, Житомирській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській області - оновилися абсолютні максимуми липня.
Тим часом у Києві впродовж липня поточного року спостерігались такі атмосферні явища:
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україну може повернутись спека, яка розпочнеться "незвично".
Читайте також, чому тропічні дощі можуть зміститись на північ і для яких країн це обернеться катастрофою.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Український гідрометеорологічний центр, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.