Зливові та талі води, розташування присадибної ділянки в низині, значний перепад висот, щільні за структурою ґрунти призводять до накопичення вологи та заболочування території. Тому подумати про інженерні комунікації кожен власник зобов'язаний ще на етапі проектування будівель, ландшафтного дизайну. Однак і за наявності вже зведеного будинку, гаража, лазні тощо можна прокласти потрібні мережі, щоб уникнути підтоплення та частих ремонтів. Для цього слід звернутися до спеціалізованої компанії. Наприклад, індивідуальні системи водовідведення у Києві https://www.3dground.biz/services/landscapedesign/ розробляють та монтують фахівці компанії 3D GROUND, яка за 15-річну присутність на даному ринку послуг накопичила адаптований під різні інженерні умови досвід роботи на прибудинкових об'єктах.
Процес створення присадибної мережі починається з виїзду на місцевість та знайомства з її особливостями. Топографічна зйомка, вивчення геології, у тому числі близькості ґрунтових вод, наземних водойм, а також документації дому (чи є цокольний поверх, підвал тощо) дозволяє максимально врахувати всі фактори нарівні з кліматичними, сезонними погодними умовами.
На основі отриманих даних створюється індивідуально орієнтована система водовідведення будинку, яка після монтажу не потребує частого обслуговування. Профілактичних робіт достатньо для підтримки її якісної роботи. Під час проектування та прокладання обладнання послідовно виконуються земляні роботи, комплекс дренажних, установка обладнання з виведенням стоків у природні або штучні водойми, інші приймачі вологи.
При цьому на етапі планування враховується не лише функціональна складова, а й естетична. Встановлена система дренажу дому повинна не тільки відводити надлишки води, а й гармонійно вписуватися в навколишній ландшафт, не порушуючи його привабливості, зручності для мешканців. Для цього виконуються заходи щодо озеленення, розміщення легких конструкцій різних видів (огорожі, грати тощо).
Даний тип інженерних комунікацій має декілька видів за місцем локалізації обладнання, ступенем складності монтажу, що виконується, функціоналом.
Виділяються системи поверхневого водовідведення:
- точкові;
- лінійні;
- змішані.
Перша група вважається обмеженою площею обслуговування. Конструктивні елементи мережі встановлюються точково у місцях підвищеного накопичення вологи (водостоки, вхідні, в'їзні групи). Потрапляючи в дощоприймачі, вода трубами стікає в зливову каналізацію, перешкоджаючи утворенню надлишків.
Професійна підготовка проекту системи дренажу може ґрунтуватися на лінійному виді. Даний варіант зазвичай розглядається для видалення вологи з усієї площі ділянки, будь то фундамент, підвал, доріжки, клумби і т. п. Мережа може мати будь-яку необхідну в конкретному випадку довжину, проста в монтажі та обслуговуванні, використовуються сучасні довговічні матеріали.
Змішаний вид містить переваги перерахованих вище, добре підходить для великих за площею ділянок, де потрібен індивідуальний підхід. Вибір виду поверхневого водовідведення роблять інженери після вивчення особливостей прибудинкової території.