Головних новин на фінансовому ринку дві: чергове й досить несподіване для експертів зниження облікової ставки НБУ з 13,5 до 13% річних і черговий стрибок курсу долара.
Показник у 41 грн/дол. знову було перевищено. Схоже, ці події можуть остаточно знизити в українців привабливість депозитів у гривні, довівши їхню реальну дохідність із урахуванням інфляції та девальвації національної валюти до символічних значень. Чи так це? Пише zn.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Правління НБУ прийняло рішення з 14 червня знизити облікову ставку з 13,5 до 13%. Тобто тепер центральний банк країни позичатиме вітчизняним банкам гроші під 13%, а свої депозитні сертифікати розміщатиме, як показує нинішня практика НБУ, під максимум 16%. Вкладення в депозитні сертифікати залишаються для банків одним із найважливіших джерел доходів. Тому 16% стане стелею дохідності депозитів у банківській системі та змусить банкірів знижувати депозитні ставки.
Нагадаємо, що попереднє рішення знизити облікову ставку з 14,5 до 13,5% НБУ прийняв нещодавно — 25 квітня. І цей крок призвів до досить серйозного зниження середніх депозитних ставок. Наприклад, ставки найпопулярніших серед населення шестимісячних депозитів у гривні тільки за ці півтора місяця впали приблизно на 0,63 відсоткових пункту, з 13,4 до 12,77% річних. І це в середньому по ринку.
Банки першої десятки поспішили знизити дохідність депозитів практично на той самий відсоток, що й НБУ. Ситуація дала змогу банкірам зробити це досить безболісно, без серйозних втрат клієнтської бази, оскільки, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на 1 травня 2024 року українці тримали в банках 1,244 трлн грн. При цьому дана цифра на 15,8 млрд грн вища, ніж на 1 квітня. Традиційно більша частина зростання припала на вклади в національній валюті (плюс 12,5 млрд грн — до 801,6 млрд грн). Словом, українці до травня продовжували активно нести гроші до банків, і браку гривневих коштів
Наші громадяни усе ще довіряють банкам і поки що не поспішають знімати гроші з депозитів. Хоча вже в травні реальна дохідність гривневих депозитів практично скотилася до нуля, а за деякими пропозиціями банків навіть пішла в мінус. Приміром, якби на початку травня український вкладник розмістив 100 тис. грн терміном на місяць навіть під 13% річних (що для місячного депозиту є дуже привабливою пропозицією), то через місяць банк нарахував би йому 1,1%, або 1,1 тис. грн., а з урахуванням податків (ПДФО і військовий збір) клієнт отримав би на руки 889 грн (тобто менш як 0,9%). Оскільки девальвація гривні в травні становила 2,2%, то вкладник банку опинився б у мінусі навіть без урахування інфляції, яка в травні теж прискорилася.
Станом на 17 червня 2024 року, за даними Мінфіну, середні ставки в банках України становлять: 3 місяці — 12,41%, 6 місяців — 12,77%, 9 місяців — 12,57%, 12 місяців — 12,52%. На перший погляд, зниження ставок не можна назвати катастрофічним, за останні три місяці вони втратили в цілому по ринку приблизно 1%. Однак вони і надалі знижуються практично щодня, а девальвація гривні та інфляція, яка після різкого підвищення тарифів на електроенергію прогнозовано прискорюється, з'їдають дохідність вкладів, яка й без того звужується.
За прогнозами, останнє зниження облікової ставки НБУ знизить депозитні ставки українських банків ще на 0,5–1% річних. Щоправда, банкіри усе ще сподіваються, що й при таких ставках популярність депозитів збережеться завдяки їхній безальтернативності. Гривневі вклади залишаються практично єдиною доступною можливістю отримати пасивний дохід для більшості громадян України.
Чи справдяться надії банкірів на стабільність і вірність їхніх вкладників, покаже час. Однак ситуація не виглядає надто райдужною. Ні для банкірів, ні для їхніх клієнтів. І, можливо, закони ринку внесуть корективи в їхні плани. Тільки за травень офіційний курс гривні знизився на 2,2%, а за 5 місяців 2024 року долар подорожчав до гривні приблизно на 10%. Це означає, що всі імпортні товари за цей час подорожчали також мінімум на 10%, а в більшості випадків — значно більше.
Деякі експерти прогнозують, що через подвійний дефіцит бюджету та торговельного балансу України до третього кварталу долар США може подорожчати ще на 7–8% — до 42–42,7 грн. З урахуванням цього гривневий вклад на пів року взагалі може принести збитки у 5,5–6,5% порівняно з простим зберіганням іноземної валюти.
Сюрприз вкладникам банків може піднести й рівень інфляції. Торік інфляція знижувалася рекордними темпами з 26,6 до 5,1%. Цього року тенденція змінилася — НБУ прогнозував до кінця року прискорення зростання цін із поточних 3,2 до 8,6% (правда, нещодавно він поліпшив свій прогноз до 8,2%). Водночас у НБУ зазначають, що зростання низки адміністративно регульованих тарифів, зокрема на комунальні послуги та електрику, подорожчання палива й дефіцит в енергосистемі можуть призвести до подорожчання товарів і послуг та підсилити інфляційний тиск.
За середньої ставки за річним гривневим депозитом у 12,52% річних його реальна річна прибутковість при прогнозованій НБУ інфляції в 8,2% уже буде лише на рівні 4,3%. З них приблизно 1% піде на сплату податків і збору. Отже, в результаті від ставки депозиту залишиться в середньому 3,3% реального річного прибутку. Тобто в найкращому разі депозит зможе лише зберегти гроші вкладника.
Про часи, коли 2023 року гривневі депозити приносили більшості вкладників реальний дохід від 10 до 20%, схоже, доведеться забути. І це ми розглянули ідеально сприятливу для вкладників ситуацію, коли прогноз НБУ щодо інфляції виявиться абсолютно точним, а девальвацію тому самому НБУ вдасться втримати під контролем завдяки фінансовій допомозі закордонних партнерів. Реально ж агресія РФ проти України вносить у фінансову ситуацію стільки невизначеності та ризиків, що прогнозувати щось конкретніше практично немає сенсу.
Утім, і сам процес зниження відсоткових ставок за гривневими депозитами для фізичних осіб прогнозувати не так уже й просто. Далеко не все тут під контролем НБУ. Не варто скидати з рахунків ринкові закони і зростання конкуренції в банківській системі. Особливо між державними банками, найбільшими банками з іноземним капіталом та їхніми дрібнішими вітчизняними колегами. Уже в травні, коли великі фінустанови активно знижували ставки, деякі банки, навпаки, підвищили відсоткові ставки за окремими позиціями своєї депозитної лінійки, маючи намір переманити клієнтів у конкурентів. Тому подальше зниження ставок наразі під сумнівом.
І все-таки слід визнати, що навіть у період надзвичайної невизначеності воєнного часу, попри об'єктивне зростання інфляції, девальвацію та зниження ставок, інтерес громадян до гривневих вкладів в Україні повністю не зникне. Як і раніше, такі депозити залишатимуться найпопулярнішим інструментом для збереження заощаджень і для отримання хоча й невеликого, але стабільного пасивного прибутку.
До того ж НБУ з метою втримувати привабливість саме гривневих депозитів здійснює дуже цілеспрямовану політику. Тому у разі відпливу гривні населення з банків він прогнозовано внесе в неї корективи та намагатиметься зберегти привабливість банківських строкових вкладів. Найшвидше, через девальвацію гривні збільшення кількості нових вкладів у банківській системі може на якийсь час зупинитися до «з'ясування всіх обставин». Але якщо так і станеться, це матиме короткочасний ефект.