У передвиборчому штабі Дональда Трампа заявили, що пріоритетом його другого "пришестя" до Білого дому буде якнайшвидше закінчення війни за рахунок більшої залученості європейських союзників.
Напередодні перших телевізійних дебатів Джо Байдена і Дональда Трампа, які заплановані на 27 червня о 21:00 (о 4 ранку за Києвом вже 28 червня) на CNN, видання Reuters опублікувало "ексклюзив" із посиланням на двох ключових радників Трампа про "план припинення війни" Росії проти України. Зводиться він до наступного, якщо, звісно, Трамп переможе на президентських виборах у США:
Також, відповідно до цього плану, щойно такі переговори почнуться, буде встановлено режим припинення вогню на лінії фронту на той момент. Як пише Reuters, радники представили своє бачення Трампу, й він начебто відповів схвально. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Я не стверджую, що він погоджувався з кожним його словом, але ми були раді отримати зворотній зв’язок", - сказав Фред Флейц, якого видання називає одним із двох радників Трампа, який за його президентства дуже недовгий час обіймав посаду голови апарату Ради нацбезпеки США. Другий радник Трампа, на якого посилається видання, - генерал Кіт Келлог – теж колишній голова апарату Ради нацбезпеки та колишній радник віцепрезидента США з нацбезпеки.
Детальніше на їхніх постатях, поглядах та статтях, які вони публікували, ТСН.ua зупиниться далі по тексту. Проте, одразу зауважимо, що це вже не перші "мирні" пропозиції, які лунають від наближених до Трампа осіб. Та й в принципі, вони нічим не відрізняються від позиції чинної Адміністрації Байдена, яка теж вважає, що, кінець кінцем, війна має закінчитися переговорами, а от на яких умовах – це вже вирішувати Україні.
Що насправді мали на увазі радники Трампа? Що на це відповіли в його штабі? Як зреагували в Кремлі? Та як Україні переконати Трампа, якщо він переможе на виборах, підтримувати нас аж до самої перемоги? Читайте у матеріалі ТСН.ua.
Публікація "ексклюзиву" Reuters не спровокувала ажіотажу, хвилі невдоволення чи зради в українському суспільстві. Всі прекрасно розуміють: у розпал передвиборчої кампанії у США кандидати можуть говорити все, що завгодно, щоб сподобатися виборцю й скомпрометувати опонента. До того ж, в американській політиці це вже не вперше. Згадати лише президентські вибори в США у 1940 році вже в розпал Другої світової війни. Тодішнього президента-демократа Франкліна Рузвельта його опонент-республіканець Венделл Вілкі звинувачував у втягуванні США у війну.
Паралелі більш ніж очевидні. Зараз Дональд Трамп, кандидат у президенти від Республіканської партії, теж звинувачує чинного президента-демократа Джо Байдена у втягуванні США у Третю світову війну. Найцікавіше, що під час передвиборчої кампанії понад 80 років тому Венделла Вілкі, як і Дональда Трампа зараз, вважали затятим ізоляціоністом, який говорив, що Америці не треба втручатися у війну в Європі. Хоча багато експертів і дипломатів у своїх мемуарах зазначали, що насправді це була суто передвиборча риторика Венделла Вілкі.
Протягом останнього року на різних передвиборчих мітингах Трамп неодноразово заявляв, що "припинив би війну Росії проти України за 24 години". Хоча ще частіше він каже, що, якби залишився президентом на другий термін, то Путін би взагалі не почав повномасштабне вторгнення. Та й про Путіна Трамп казав, що "дуже добре з ним ладнає" й вирішить "все (війну – ред.) дуже швидко". Це ніщо інше, як передвиборчий популізм. Адже після цього Трамп також заявляв, що, будучи президентом Америки, погрожував "заохотити Росію" напасти на одного з членів НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати хоча б до 2% ВВП. Хоча вже в березні цього року пообіцяв не виводити США з НАТО, якщо європейські країни "гратимуть чесно" й "не зловживатимуть американською підтримкою.
Погрози Трампа вийти з НАТО звучали ще на Брюссельському саміті Альянсу у 2018 році, в якому брала участь й авторка цього тексту. Тоді союзники це сприйняли ледь не як "зраду", а президент Франції Еммануель Макрон навіть наполягав на "стратегічній автономії Європи" від США у питаннях безпеки й оборони. Вже в червні цього року, після інтерв’ю президента Байдена журналу Time, де він сказав, що "не готовий підтримати Україну в НАТО", Трамп заявив, що Байден не мав обіцяти Україні членства в Альянсі.
"Я вже 20 років чую, якщо Україна піде до НАТО – це буде реальною проблемою для Росії. Думаю, саме тому ця війна розпочалася. Байден постійно говорив неправильні речі, й одна з них – що Україна піде в НАТО. Коли я чув, як він це говорить, я думав: цей хлопець почне війну", – говорив Дональд Трамп.
Хоча також важливо, де саме Трамп, крім своїх передвиборчих мітингів, робить ці заяви. Наприклад, останню про те, що "Україні не треба було пропонувати членство в НАТО", 45-й американський президент зробив у All-In Podcast, де в ефірі до цього також був Роберт Кеннеді-молодший (племінник президента США Джона Кеннеді – ред.), який намагався балотуватися в президенти на цих виборах як незалежний кандидат, заявляючи про американські біолабораторії в Україні, фейкову рекордну кількість загиблих українських військових та обіцяючи за 100 днів завершити війну.
А от обіцянку не виводити США з НАТО Трамп озвучив в інтерв'ю своєму приятелю, ексочільнику партії Brexit Найджелу Фараджу. Нещодавно затятий британський євроскептик Найджел Фарадж, який також товаришує з проросійським прем’єром Угорщини Віктором Орбаном, заявив, що Захід "спровокував" вторгнення Росії в Україну, розширюючи НАТО далі на Схід. На це вже не змовчав експрем'єр Британії Борис Джонсон, назвавши висловлювання Фараджа "нудотною маячнею".
"Є лише одна людина, відповідальна за російську агресію проти України – як у 2014, так і в 2022 році – це Путін. Намагатися перекласти провину на когось іншого – це морально огидно, і є повторенням путінської брехні", – заявив Борис Джонсон.
Тож, як бачимо, Дональд Трамп намагається загравати зі всіма, обіцяючи все й нічого. Тому не виключено, що в разі свого другого "пришестя" до Білого дому, він змінить думку щодо України. Прихильники Трампа, зокрема й в Україні, нагадують, що саме він ухвалив рішення про надання Україні летальної зброї, на що не наважився Барак Обама, – протитанкових комплексів Javelin. Його противники слушно зауважують, що Трамп має схильність до порозуміння з диктаторами. Тож, що йому завадить у разі перемоги на виборах і після приходу до влади в січні 2025 року влаштувати саміт із Путіним? Адже він це вже робив двічі за свого президенства з Кім Чен Ином.
Разом із тим, публічно Трамп не озвучує жодних подробиць, як саме він закінчить війну Росії проти України за "24 години", нещодавно додавши, що не відправить американські війська в Україну. Й навіть публікація Reuters із посиланням на двох начебто його радників не є "ексклюзивом". Кіт Келлог і Фред Флейц опублікували статтю з аналогічними тезами про взаємний шантаж України та Росії, якщо ті не погодяться на переговори, ще 11 квітня 2024 року на America First Policy Institute, що був заснований у 2021 році для просування програми Трампа. Його назва подібна до America First Committee – американської ізоляціоністської групи проти вступу США в Другу світову війну, засновану у вересні 1940 року, з якою боровся Рузвельт. Наводячи історичні паралелі, ТСН.ua також нагадує, що на початку Другої світової у США діяв закон про нейтралітет, який забороняв Америці не те, що втручатися своїми військами у війну в Європі, а й надавати союзникам зброю.
Звісно, що зараз зовсім інші часи. Проте в хід перед виборами, як і понад 80 років тому, йдуть будь-які засоби й аргументи. Бо, наприклад, щойно Трамп заявив, що в разі своєї перемоги не відправить американські війська до України, Байден, за інформацією Daily Mail та CNN, наближається до зняття заборони на розгортання американських військових підрядників в Україні, щоб допомогти ЗСУ обслуговувати й ремонтувати надані США системи озброєнь.
До того ж, Кіт Келлог і Фред Флейц – не єдині радники Трампа, які роблять такі заяви щодо України. Нещодавно у Foreign Policy вийшла стаття колишнього радника Трампа з нацбезпеки Роберта О'Браєна, де він зазначає, що Трамп хотів би бачити врегулювання війни шляхом переговорів, які покладуть край вбивствам і збережуть безпеку України. Підхід Трампа, пише О'Браєн, полягав би в тому, щоб продовжувати надавати летальну допомогу Україні, фінансовану європейськими країнами, водночас залишаючи відкритими двері для дипломатії з Росією, виводячи Москву з рівноваги певною непередбачуваністю.
"Він також підштовхнув би НАТО до ротації наземних і повітряних сил до Польщі, щоб збільшити свої можливості ближче до кордону з Росією та чітко дати зрозуміти, що Альянс захищатиме всю свою територію від зовнішньої агресії. Вашингтон має переконатися, що його європейські союзники розуміють, що продовження американської оборони Європи залежить від того, чи Європа виконає свою частину, включно з Україною. Якщо Європа хоче продемонструвати, що серйозно ставиться до захисту України, вона має негайно прийняти країну до ЄС, відмовившись від звичного бюрократичного протоколу вступу. Такий крок стане сильним сигналом Путіну, що Захід не віддасть Україну Москві", - зазначає Роберт О'Браєн.
Тобто, серед радників Трампа є досить поширеною думка про необхідність починати переговори з Росією. Як і в Адміністрації Байдена, в оточенні Трампа також не впевнені, що можна вийти, як вони вважають, з сьогоднішнього глухого кута на полі бою й досягти значного прориву. Не дарма ще рік тому Трамп допускав згоду на російську окупацію українських територій в обмін на закінчення війни. В квітні цього року американська преса теж писала про такі "мирні" ініціативи 45-го президента, проте в штабі Трампа назвали це "фейковою новиною".
Разом із цим, куди більш небезпечним для України може бути не впевненість команди Трампа у необхідності переговорів із Росією, а зацикленість на протистоянні з Китаєм та небажання прийняти Україну до НАТО.
По-перше, якщо промоніторити основні заяви радників Трампа, вони критикують Байдена за провальний вихід з Афганістану, співпрацю Росії з Іраном та Північною Кореєю, проте також налаштовані на серйозну боротьбу з Китаєм. У Трампа вважають, та й сам він про це постійно заявляє, що війна Росії проти України – це справа Європи, а не Америки. Тому саме Європа має за це платити, а США мають сфокусуватися на більш глобальних викликах, яким є Пекін.
По-друге, хоч Трамп публічно й заявив, що Байден не мав обіцяти Україні членства в НАТО, його радники не дуже багато говорять на цю тему. Від українських посадовців неофіційно доводилося чути, що, знаючи емоційність і непередбачуваність Трампа, він навпаки може бути більш активним у цьому питанні, ніж Байден. Адже, як вже писав ТСН.ua, президент Байден особисто переконаний, що членство України в НАТО може призвести до глобальної війни з Росією.