Контракти.ua

2830  —  22.06
Путін слабшає, а небезпека зростає: гучна стаття The Telegraph про союз Росії та КНДР
Путін слабшає, а небезпека зростає: гучна стаття The Telegraph про союз Росії та КНДР

В основі угоди лежить зобов'язання про взаємну оборону, яка вимагає, щоб обидві країни прийшли на допомогу одна одній у разі нападу.

В оборонному пакті, який кремлівський диктатор Володимир Путін підписав учора, 19 червня, зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином, нема нічого “мирного”. Навпаки, всеосяжне стратегічне партнерство, узгоджене між двома лідерами під час візиту Путіна до Пхеньяна, демонструє поглиблення зв’язків між двома державами-вигнанцями. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як йдеться у матеріалі The Telegraph, Путін пояснив, що укладення пакту між Москвою та Пхеньяном є ключовим для протистояння зусиллям США та їхніх союзників насадити “неоколоніалістичну диктатуру” по всьому світу.

В основі угоди лежить зобов'язання про взаємну оборону, яка вимагає, щоб обидві країни прийшли на допомогу одна одній у разі нападу. Після того, як Кім Чен Ин привітав підписання “мирного та оборонного” пакту, Путін чітко дав зрозуміти, що він передбачає “надання взаємної допомоги у разі агресії проти однієї зі сторін”.

“Цей союз можна назвати "НАТО для бідняків". Той факт, що обидва режими вважали за необхідне згуртуватися на захист один одного, свідчить про їхню фундаментальну слабкість”, — пище видання.

Союз із “бездарним диктатором”

Сама церемонія підписання мала підтекст радянської епохи, коли Москва допомогла встановити при владі династію Кімів наприкінці Другої світової війни. Північнокорейці зробили все можливе, щоб продемонструвати важливість своєї антизахідної угоди. Ретельно спланована зустріч між двома лідерами відбулася перед великим банером, який проголошував, що “північнокорейсько-російська дружба буде вічною”.

Зі свого боку, Путін намагався вразити Кіма, подарувавши йому лімузин Aurus вартістю понад 300 тисяч доларів, відомий як “російський Rolls-Royce”.

Але ці явні прояви диктаторського споживання не можуть приховати той факт, що військова співпраця між Москвою та Пхеньяном, яка посилюється, була налагоджена з відчаю, пише видання.

Попри всю браваду Путіна щодо прогресу, якого, за його словами, досягають його війська в Україні, сувора правда полягає в тому, що росіяни зазнали катастрофічних втрат. За оцінками західної розвідки, кількість загиблих у російських війнах наразі перевищила позначку в 350 000.

Якщо Росія справді стала військовою наддержавою, щоб конкурувати із Західним альянсом, тоді Москва не пішла б на угоду з “бездарним диктатором” Кімом.

Кіму потрібні технології

Північні корейці у ще гіршому становищі. Пхеньян відчайдушно потребує продовольства, палива, грошей і високоякісних технологій озброєння, щоб допомогти йому пережити економічні санкції, запроваджені через його програму ядерної зброї.

Незважаючи на це, не можна недооцінювати небезпеку для міжнародної безпеки, яку становить поглиблена співпраця між цими двома ядерними диктатурами.

Військова підтримка, яку надає Північна Корея разом з Китаєм та Іраном, виявилася життєво важливою для підтримки військових зусиль Путіна в той час, коли російській армії бракує зброї. З тих пір, як Кім Чен Чен Ин почав тісніше спілкуватися з Путіним, відбулося різке збільшення поставок північнокорейських боєприпасів.

Офіційні особи США повідомляють, що понад 10 000 транспортних контейнерів, наповнених артилерійськими снарядами, ракетами та іншим озброєнням, було відправлено до Росії, причому з вересня по українських цілях було запущено щонайменше 10 ракет північнокорейського виробництва.

Ракетні системи Пхеньяна засновані на розробках радянських часів, як і іранські, що означає, що їх можна легко адаптувати для російських систем вогню.

Те, що Кім Чем Чен Чен отримує в обмін на військову підтримку Путіна, є більш непрозорим, хоча північнокорейці не приховують свого бажання розвивати свої космічні, ракетні та ядерні програми.

Невипадково, що незабаром після повернення Кіма після зустрічі з Путіним минулого року північнокорейцям нарешті вдалося запустити свій перший військовий розвідувальний супутник “Malligyong-1” після двох попередніх невдалих спроб. Наявність доступу до таких супутників покращує здатність Північної Кореї точніше вражати сили опозиції своїми ракетами.

Пхеньян також прагне отримати доступ до російського досвіду в інших сферах, таких як новітнє озброєння, ядерне збагачення та атомна тяга для підводних човнів.

Спірним є те, наскільки технологічне співробітництво Путін готовий налагодити з Пхеньяном, особливо якщо це ризикує відштовхнути іншого ключового союзника Кремля, Китай.

“Оскільки західні лідери мають взяти до уваги ще одне міркування: новий північнокорейсько-російський оборонний пакт не слід розглядати ізольовано. Обидві країни також тісно пов’язані з Іраном і Китаєм, двома автократичними режимами, які так само віддані підриву західного альянсу. І чим тісніше вони співпрацюватимуть, тим більший ризик вони становлять для нашої майбутньої безпеки”, — підсумувало видання.

Нагадаємо, президент-диктатор Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписали у Пхеньяні договір “про всеосяжне стратегічне партнерство”. Зокрема, він частково спрямований на військово-технічну співпрацю Москви та Пхеньяна і є доказом спільної боротьби проти Заходу. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).