Контракти.ua

314  —  27.05
ЄС зіткнувся із проблемою зростання випуску снарядів для України: The Economist назвав причину
ЄС зіткнувся із проблемою зростання випуску снарядів для України: The Economist назвав причину

Україна опиняється під тиском на полі бою, а Європа намагається збільшити своє незначне виробництво артилерійських снарядів і ракет.

Про це повідомляє The Economist.

Як зазначається у матеріалі, у січні ЄС визнав, що він далеко не виконав свого зобов'язання надати Україні 1 млн. снарядів до березня 2024 року. У березні блок виділив 500 млн євро на нарощування виробництва . Але найвужчим місцем є те, про що донедавна думали в останню чергу: нестача вибухових речовин.

Схема, про яку йдеться, називається законом про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), і три чверті фінансування, або близько 372 млн євро, будуть направлені на виробників товарів, які переживають бум.

Європі потрібні вибухові матеріали, щоб досягти своєї мети з виробництва 2 млн снарядів на рік до кінця 2025 року. Кожен артилерійський снаряд начинений 10,8 кг фугасної вибухової речовини, як-от тротил, октоген або гексоген. Для пострілів снарядів на десятки кілометрів також потрібні додаткові заряди. Інші боєприпаси вимагають ще більше: наприклад, фугасна боєголовка ракети Storm Shadow важить близько 450 кг.

Проблема в тому, що виробники вибухових речовин не впевнені, що виробництво можна наростити, і побоюються, що особливості галузі перешкоджатимуть зростанню, яке потрібне Україні, зазначає видання.

Закінчення холодної війни призвело до різкого падіння попиту на зброю і змусило багатьох європейських виробників вибухових речовин згорнути свою діяльність, злитися або просто закрити свої підприємства. Великобританія, наприклад, закрила свій останній завод із виробництва вибухових речовин у 2008 році. Останній великий виробник тротилу у Європі розташований на півночі Польщі. В інших країнах багато державних об'єктів були або приватизовані, або законсервовані. Протягом десятиліть їхнє виробництво було орієнтоване на ефективність мирного часу, а не на промислові масштаби, зазначає Йоганн Хехерль, професор Університету Бундесверу в Мюнхені. В результаті в ланцюжку поставок залишається дуже мало резервів для задоволення попиту, що зростає.

Лише кілька компаній досі виробляють високоенергетичні матеріали, які відповідають стандартам НАТО. Одна з них – Chemring Nobel, що займає великий завод у Сетрі, Норвегія. Інша компанія - французька Eurenco, яка керує таким же величезним підприємством у Карлськогу, Швеція. Портфель замовлень обох фірм збільшився після вторгнення. Завод Eurenco буде перевантажений до 2030 року, а завод Chemring у Саетрі працюватиме на повну потужність.

Тім Лоуренсон з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, аналітичного центру, стверджує, що для відновлення роботи законсервованих заводів потрібен час, враховуючи необхідність переоснащення та ремонту підприємств.

Спокушені субсидіями ASAP, компанії вкладають гроші в розширення потужностей. Але одне джерело у галузі зазначає, що будівництво заводу з нуля може зайняти від трьох до семи років. Показовий приклад: компанія Rheinmetall, постачальник боєприпасів, будує комплекс із виробництва вибухових речовин в Угорщині; проте виробництво розпочнеться лише у 2027 році. Багато правил безпеки та охорони навколишнього середовища також можуть перешкоджати розширенню потужностей, говорить Крістіан Меллінг з Німецької ради з міжнародних відносин.

На тлі труднощів деякі постачальники боєприпасів шукають свої вибухові речовини за межами країни. Повідомлення показують, що індійські та японські виробники вибухових речовин частково заповнюють цю прогалину. Деякі експерти стурбовані тим, що імпортована вибухівка має найгіршу якість і тому може зашкодити обладнання.

Риторика європейських урядів оптимістична, і це правда, що певного прогресу досягнуто: прогнозується, що річне виробництво снарядів у масштабах ЄС досягне щонайменше 1,4 млн до кінця 2024 року порівняно з приблизно 500 тис. років тому.

Закладаючи 11 квітня першу цеглу для заводу з виробництва палива Eurenco у Бержераку, президент Франції Еммануель Макрон захищав ефективність французької "військової економіки". Завод, за його словами, відкриється в рекордно короткий термін до 2025 року. Однак, оскільки літній наступ Росії вже у розпалі, цього недостатньо, щоб допомогти Україні, пише The Economist.

Статьи по теме
ЄС відкрив для України переговори про вступ: що отримають українці та чи зможемо ми стати членом Євросоюзу до 2030 року
ЄС відкрив для України переговори про вступ: що отримають українці та чи зможемо ми стати членом Євросоюзу до 2030 року

У вівторок, 25 червня, в Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС. Саме вона дала старт офіційним переговорам про наше членство у блоці.
28.06 — 240

Коли Україна може вступити до ЄС: єврокомісар вразив термінами
Коли Україна може вступити до ЄС: єврокомісар вразив термінами

Для вступу до ЄС країні-кандидату доведеться виконати всі необхідні умови.
27.06 — 303