Енергетичний монополіст "Газпром", що належить Кремлю, колись найприбутковіша російська компанія, може зіткнутися з тривалим періодом поганих результатів. Компанія намагається заповнити прогалину в втрачених продажах газу в Європі за рахунок свого внутрішнього ринку та експорту до Китаю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Нещодавно компанія оголосила про чисті збитки за 2023 рік у розмірі 7 млрд доларів, вперше з 1999 року, після різкого скорочення торгівлі з Європою.
Як зазначає агентство, проблеми "Газпрому" відображають глибокий вплив європейських санкцій на газову галузь Росії, а також обмеження партнерства Москви з Китаєм.
Вплив міжнародних санкцій на експорт нафти Москві було легше пережити, оскільки Росія змогла перенаправити експорт нафти морем іншим покупцям. "Газпром" покладався на Європу як на свій найбільший ринок збуту до 2022 року, коли конфлікт Росії з Україною спонукав ЄС скоротити імпорт газу "Газпрому".
За даними "Газпрому" та розрахунками Reuters, у 2022 році Росія поставила до Європи за різними маршрутами загалом близько 63,8 млрд кубометрів газу. Минулого року обсяг знизився ще на 55,6%, до 28,3 млрд кубометрів. Це порівняно з піком 200,8 млрд кубометрів газу, який "Газпром" поставив у 2018 році до ЄС та інших країн, таких як Туреччина.
Загадкові вибухи на підводному газопроводі "Північний потік" із Росії до Німеччини у вересні 2022 року також суттєво підірвали торгівлю російським газом із Європою.
Росія звернулася до Китаю, прагнучи збільшити продаж трубопровідного газу до 100 млрд куб. м на рік до 2030 року. "Газпром" розпочав постачання трубопровідного газу до Китаю через "Силу Сибіру" наприкінці 2019 року.
До кінця цього року планується досягти річної потужності "Сили Сибіру" у 38 мільярдів кубометрів, а Москва та Пекін також домовилися у 2022 році про експорт 10 мільярдів кубометрів із тихоокеанського острова Сахалін.
Найбільшою надією Росії є трубопровід "Сила Сибіру-2" через Монголію, яким планується експортувати 50 мільярдів кубометрів газу на рік. Але це призвело до деяких підводних каменів через відсутність згоди щодо цін та інших питань.
"Хоча "Газпром" отримає деякі додаткові доходи від експорту, коли всі ці трубопроводи будуть запущені в експлуатацію, він ніколи не зможе повністю компенсувати бізнес, який він втратив у Європі", - заявила Катерина Філіппенко, директор з досліджень у галузі газу та ЗПГ компанії Wood Mackenzie.
Росія також досі щосили намагалася створити центр торгівлі газом у Туреччині - ідея, вперше висловлена президентом Володимиром Путіним у жовтні 2022 року. З того часу не надходило повідомлень про якісь суттєві зміни.
Навіть якщо "Газпром" зможе налагодити трубопровідні поставки до Китаю, доходи від продажів будуть набагато нижчими, ніж з Європи.
За даними московської брокерської компанії БКС, виторг "Газпрому" від продажу газу до Європи в 2015-2019 роках склав у середньому 3,3 млрд доларів на місяць завдяки щомісячним поставкам у 15,5 млрд куб. м.
З урахуванням ціни 286,9 доларів за тисячу кубометрів, як повідомили в Мінекономіки РФ, та експорту газу "Газпрому" в 22,7 млрд кубометрів минулого року, загальна вартість газу компанії, проданого до Китаю, за весь 2023 рік могла б досягти 6 5 млрд доларів.
Міхал Мейдан, керівник відділу енергетичних досліджень Китаю в Оксфордському інституті енергетичних досліджень вважає, що Китай навряд чи замінить Росію Європі як високоприбутковий ринок експорту газу.
2023 року російський трубопровідний газ продавався до Китаю за ціною 6,6 долара за мільйон британських теплових одиниць і трохи нижчим, ніж у першому кварталі 2024 року, за ціною 6,4 долара за мільйон БТЕ. Це порівняно із середньою ціною на російський газ у Європі 12,9 долара за млн БТЕ минулого року.
Згідно з документом, з яким агентство Reuters ознайомилося минулого місяця, Росія очікує, що ціна на газ для Китаю продовжить поступово знижуватися протягом наступних чотирьох років, тоді як найгірший сценарій не виключає падіння на 45% до 156,7 за 1000 кубометрів. 2027 року.
У ньому не сказано, що може призвести до зниження цін, але Росія стикається з конкуренцією з боку інших постачальників трубопровідного газу до Китаю, таких як Туркменістан, а також зрідженого морського природного газу.
Фінансові показники "Газпрому", куди входять також його нафтогазові та енергетичні підрозділи, показали, що виручка від газового бізнесу минулого року скоротилася більш ніж у два рази, трохи більше ніж 3,1 трлн руб., а реалізація нафти і газового конденсату склала 4 1 трлн руб., збільшившись на 4,3%.
Олексій Білогір'єв із Московського інституту енергетики та фінансів заявив, що "Газпром" не зможе відновити рентабельність, спираючись виключно на свій газовий бізнес.
За його словами, стратегічний перехід на виробництво та експорт аміаку, метанолу та інших продуктів газопереробки для "Газпрому" можливий, але швидкої віддачі він не дасть.
"Водночас перспективи "Сили Сибіру-2" залишаються туманними: Китай, швидше за все, не потребуватиме такого значного додаткового імпорту в 2030-ті роки через ймовірне уповільнення зростання попиту і високих темпів внутрішнього видобутку газу", - сказав він.