Проблема хрущівок в Україні. Які варіанти рішення розглядають у парламенті
У Верховній раді вивчають можливість застосування європейського досвіду вирішення проблеми застарілого житлового фонду - зокрема малометражних “хрущівок”. Серед популярних в ЄС методів - надбудова додаткових поверхів, перебудова квартир заради збільшення їх площі, забудова площі між будинками, а також знесення цілих районів заради нового будівництва на їх місці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, все це може стати продовженням нової - орієнтованої на досвід ЄС, житлової політики, яку в Україні наразі розробляють для отримання 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Відповідний законопроєкт - “Про основні засади житлової політики” планують презентувати протягом наступних двох місяців.
За словами Шуляк, в Україні процеси, пов‘язані з реконструкцією застарілого житла і досі регулює закон "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", прийнятий у 2006 році. Він абсолютно неефективний, по-перше, через те, що передбачає згоду на переселення всіх мешканців будинку, по-друге, через брак державного фінансування.
Востаннє вирішити проблему застарілого житлового фонду в Україні спробували у 2021 році, коли був зареєстрований законопроєкт №6458. Він передбачав, зокрема, що під здійснення реконструкції застарілого житла підпадають будинки різної поверховості, а не лише 5-поверхівки. При цьому замовниками таких проектів можуть бути виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.
Законопроєкт також розширював перелік можливих джерел фінансування проектів реконструкції і наводив алгоритм прийняття рішень щодо реконструкції або знесення. Крім цього, передбачалося вдосконалити процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла і різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції. Втім, повномасштабне вторгнення суттєво змінило пріоритети у реалізації державних рішень.
"З необхідністю модернізації застарілого житлового фонду стикаються більшість урбанізованих держав сучасного світу. Вибір моделей, механізмів, інструментів в тій чи іншій країні залежить як від масштабу самої проблеми, так і від рівня розвитку економіки держави та її соціальної орієнтації. Тому і Україні слід розробляти свій варіант вирішення проблеми застарілого житла, водночас беручи до уваги досвід ЄС, як це відбувалося на прикладі законопроєкту “Про основи житлової політики", - зауважила Шуляк.
Голова профільного комітету ВР також повідомила, що в країнах ЄС програма ліквідації будівель з незадовільними умовами проживання передбачає ряд субсидій домовласнику на знесення та реконструкцію зношеного житла, а сама реконструкція здійснюється переважно без виселення чи відселення мешканців із максимально можливим дотриманням їм нормальних побутових умов.
Важливим пунктом, на який слід зважати, зауважила Шуляк, є те, що в ЄС поряд з реновацію житла діє так званий редевелопмент. Якщо реновація означає примусове знесення будівель незалежно від їхнього технічного стану, витяг з-під землі інженерних мереж, і виїмку фундаментів, то редевелопмент означає зміну функціонального призначення територій із метою їх найефективнішого використання. По суті, редевелопмент - процес вторинного, комплексного розвитку території - її "відродження", розповіла парламентар.
В Україні, на думку Голови Комітету містобудування, можливим сценарієм вирішення проблеми застарілого житла можуть бути надбудови додаткових поверхів та мансард, реконструкція будинку без відселення мешканців і енергозбереження за рахунок проведення модернізації інженерного обладнання.
"Також може йтися про зміну архітектурно-планувальної та об’ємно-просторової організації квартир у будівлі і заповнення розривів між будівлями новим будинком", - підсумувала Шуляк.