Лубінець розкритикував затримання чоловіків працівниками ТЦК
Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголошує, що співробітники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП) не можуть затримувати громадян на вулицях із застосуванням фізичної сили.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Суспільне".
"Це нонсенс. Хто від цього виграє? Армія? Ні. Громадяни України, які бояться виходити на вулицю? Ні", - переконаний омбудсмен.
У цьому контексті він схвально висловився про дії представників ТЦК у Полтавській області, зокрема їх звернення до Нацполіції та надання списків осіб, які по документах ухиляються від мобілізації.
Лубінець додав, що у разі необхідності проводити "рейди" до складу такої групи обов'язково мають бути долучені поліцейські, позаяк саме вони здійснюють перевірку документи.
"Після цього вони надають відомості співробітникам ТЦК для перевірки, чи є такий громадянин України в реєстрі військовозобов'язаних, чи немає", - розповів омбудсмен та додав, що саме співробітники Нацполіції мають право "зупиняти людей, перевіряти документи, приймати рішення, озвучувати якісь законні вимоги".
Крім того, Лубінець виступає проти розширення повноважень ТЦК, як це було вказане у 1-й редакції законопроєкту щодо мобілізації.
Мобілізація в Україні
Нагадаємо, в Україні з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів оголосили воєнний стан та розпочали мобілізацію.
Нещодавно Кабінет міністрів вніс до Верховної ради законопроект, яким пропонується змінити порядок проведення мобілізації. Зокрема, у документі пропонується знизити призовний вік до 25 років, посилити заходи проти ухилянтів та ввести електронні повістки.
Зазначимо, парламент уже ухвалив документ у першому читанні. Після цього його передали до профільного комітету для підготовки до другого читання.
Днями комітет завершив розгляд правок до законопроекту. Незабаром його мають знову винести на голосування в Раді.
2 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років.
Також глава держави підписав закон про запуск електронного кабінету військовозобов'язаного. Сам закон ухвалили ще у січні цього року. Він дозволить спростити бюрократичні питання.