Контракти.ua

У підмосковному Красногорську ввечері 22 березня сталася стрілянина в "Крокус Сіті Хол" перед початком виступу гурту "Пікнік". Станом на зараз відомо про близько 93 жертв та 180 поранених. Пише ТСН. 

Кілька озброєних чоловіків у камуфляжі увійшли до ТЦ і почали розстрілювати відвідувачів. Першими жертвами стали люди у фойє. Далі нападники пішли безпосередньо до концертної зали і там продовжили стрілянину. Після – вони кинули гранату чи запальну шашку – у будівлі також сталася масштабна пожежа.

В Росії заявила, що до теракту у "Крокус Сіті Хол" нібито причетні громадяни Таджикистану.

Як пишуть пропагандистські ЗМІ РФ, очільник ФСБ Олександр Бортніков вже доповів Володимиру Путіну про затримання 11 осіб, зокрема "всіх чотирьох терористів, які безпосередньо брали участь у теракті в "Крокусі".

ТСН.ua пригадав гучні теракти, які відбувалися в Росії перед приходом до влади Володимира Путіна та після.

"Рязанський цукор"

Перші гучні теракти в Росії з численним жертвами сталися ще до того, як Володимир Путін став президентом. 9 серпня 1999 року Путін був призначений тимчасовим виконувачем обов'язків голови уряду Російської Федерації. Того ж дня в своєму телезверненні президент Росії Борис Єльцин проголосив його своїм наступником.

А вже у вересні 1999 року (від 4 до 16 числа) в Росії відбулась серія вибухів у житлових будинках.

Теракти було вчинено в російських містах Буйнакськ, Москва та Волгодонськ. Багатоповерхівки було підірвано за допомогою закладеної в підвали вибухівки.

У Буйнакську в Дагестані поруч із п'ятиповерховим будинком підірвали вантажівку з 2,7 тонн вибухової речовини.

У Москві сталися два вибухи: у дев'ятиповерхівці на вулиці Гур'янова вибух стався на першому поверсі, а у восьмиповерхівці на Каширському шосе – у підвалі. Другий будинок був цегляним, тому внаслідок вибуху повністю зруйнувався.

Ще один теракт стався у Волгодонську Ростовської області: там поряд із дев'ятиповерхівкою вибухнула вантажівка з вибухівкою.

Внаслідок вибухів 1999 року загинули близько 307 осіб, ще понад 1700 дістали поранення різного ступеня тяжкості.

Москва тоді офіційно звинуватила в терактах керівників угруповання "Ісламський інститут "Кавказ" Еміра аль-Хаттаба і Абу Умара та північнокавказьких бойовиків.

Однак аналітики, політологи та колишні співробітники ФСБ, зокрема Олександр Литвиненко говорили, що вибухи в житлових будинках організувала ФСБ РФ (Федеральна служба безпеки) та безпосередньо Путін. Саме він свого часу очолював ФСБ.

На думку експертів, вибухи були вигідні саме Москві і невигідні бойовикам. Саме після серії терактів 1999 року рейтинг Володимира Путіна зрісі, як наслідок, він переміг на президентських виборах 2000 року. Також серед імовірних цілей терактів називали бажання Кремля посилити роль ФСБ у політичному житті РФ, намагання залякати політичних суперників Путіна, а також необхідність виправдати Другу чеченську війну.

"Рязанський цукор" – це загальна назва терактів, здійснених у Росії у період з 4 по 16 вересня 1999 року, перед виборами президента РФ.

В Рязані 22 вересня 1999 року, близько 21:00, місцевий мешканець Олексій Картофельников помітив незнайомців, які заносили мішки з легкового авто до підвалу житлового будинку. Картофельников викликав міліцію. Коли силовики спустилися до підвал, то виявили там три мішки по 60 кг. Мешканців будинку евакуювали, експрес-аналіз показав наявність вибухової речовини в мішках – гексогену.

Тодішній очільник МВС Росії Володимир Рушайло заявив про "запобігання вибуху в Рязані", а директор ФСБ Микола Патрушев сказав, що ФСБ проводила в Рязані антитерористичні навчання і в мішках нібито була не вибухівка, а "цукор".

Теракт на Дубровці

У будинку московського театрального центру на Дубровці (Москва) "Московский подшипник" 23 жовтня 2002 року, де в цей час ішов мюзикл "Норд-Ост", згідно з офіційною версією, 40 чеченських бойовиків на чолі з Мовсаром Бараєвим захопили близько 900 глядачів мюзиклу.

Внаслідок так званої "антитерористичної операції" спецслужб Росії було ліквідовано всіх терористів. Проте 130 заручників отруїлись невідомими газом (174 за ствердженням громадської організації "Норд-Ост"). Ще понад 700 осіб були поранені. Люди загинули, зокрема, і через невчасно надану медичну допомогу. Наказ про штурм віддав особисто диктатор Володимир Путін.

Подробиці: впродовж трьох днів російські силовики проводили переговори із терористами. А вже о п'ятій ранку 26 жовтня російські силовики застосували газ, що присипляє, і почали штурм будівлі.

Путін особисто наказав розпочати штурм, оскільки терористи нібито "планували влаштувати розстріл заручників на Красній площі з метою здійснити тиск на політичне керівництво Росії".

ФСБ стверджувала, що причиною смерті багатьох заручників стало не застосування ними газу, хімічний склад якого досі невідомий, а через "загострення хронічних хвороб" у людей, які перебували в заручниках. Самі чеченці не вбили жодної людини.

У трагедії "Норд-Осту" низка аналітиків також знайшли слід путінських спецслужб. Зокрема, адвокат Михайло Трепашкін стверджував, що перед терактом Мовсар Бараєв був помічений у Москві на місці зустрічі з людьми, які приїжджали на автомобілях адміністрації Путіна.

А колишній сенатор Сергій Пугачов казав, що під час теракту МВС перехопило переговори, в яких інший організатор теракту Руслан "Абубакар" Ельмурзаєв нібито отримував команди від співробітників ФСБ.

Вибухи під час рок-фестивалю у Москві

5 липня 2003 року внаслідок двох вибухів на аеродромі "Тушино" у Москві, де проходив рок-фестиваль "Крила" загинула 16 людей, близько 20 були поранені .

За офіційною версією вибухи скоїли жінки-смертниці – вони підірвали себе у натовпі біля входу на аеродром, коли їх зупинили для перевірки документів.

На тілі однієї з жінок було виявлено неушкоджений паспорт на ім'я 20-річної уродженки чеченського селища Курчалою Заліхан Еліхаджієвої, що, за задумом влади РФ, мало підсилити версію про "чеченський слід" у теракті.

Захоплення школи в Беслані

У школі №1 міста Беслан, що у Північній Осетії, 1 вересня 2024 року терористи захопили 1128 заручників – переважно дітей, їхніх батьків та працівників школи, які прийшли на святкову лінійку.

Російська влада від самого початку почала брехати про реальну кількість заручників, применшуючи її в рази.

Після провалу переговорів російські силовики розпочали штурм із застосуванням вогнеметів, гранатометів і важкої військової техніки. Більшість людей постраждали саме через застосування зброї масового ураження і пожежі в будівлі, яка почалася в результаті її застосування.

За офіційною версією Росії тоді загинули 334 людини, зокрема 186 дітей. Поранення дістали 783 людини.

Терористи були членами угруповання "Ріядус Саліхін". Чеченський ватажок Шаміль Басаєв вимагав виведення російських військ з регіону, де тривала війна, та визнання незалежності республіки.

Точна кількість жертв невідома. Впродовж місяців після теракту родичі деяких жертв не знали, чи живі їх діти, оскільки лікарні було повністю ізольовано від зовнішнього світу.

Через два місяці після теракту, коли уламки пошкодженої школи були вивезені на звалище на околицях Беслана, місцевий водій Муран Кацанов знайшов там людські рештки та документи, що посвідчують особу. Ця знахідка надалі викликала ще більше обурення, а також поставила під сумнів точну кількість жертв, яку озвучила Росія.

Ця подія мала безпекові та політичні наслідки в Росії, що призвело до низки реформ федерального уряду, які консолідували владу в Кремлі та посилили повноваження президента Росії.

Від самого початку теракту російська влада зазнала критики з боку низки спостерігачів і громадських організацій. Зокрема, висувалися звинувачення в використанні надмірної сили при проведенні штурму, що призвело до численних жертв, звинувачення в дезінформації та цензурі в ЗМІ.

Теракти в метро

В метро Росії від 1996 по 2017 рік сталося дев'ять терактів. Перший – у Москві 11 червня 1996 року на перегоні між станціями "Тульська" та "Нагатинська". Під пасажирським сидінням спрацювала бомба потужністю 500 г тротилу. Загинуло четверо людей, ще 12 отримали поранення. Через півтора року було затримано двох підозрюваних, імена яких не розголошувалися.

Теракт на станції "Пушкінська" в Москві 8 серпня 2000 року. Тоді загинули 13 людей, ще 118 отримали поранення.

Вибух між станціями "Автозаводська" та "Павелецька" 6 лютого 2004 року. Бомбу, начинену металевими предметами, потужністю близько 4 кг тротилу, підірвав терорист-смертник, загинула 41 людина, 250 отримали поранення.

31 серпня 2004 року на станції "Ризька" в Москві загинули десять людей, зокрема й два терористи. Ще 46 дістали поранення.

29 березня 2010 року в підземці Москви спрацювали дві бомби: на станції "Луб'янка" та "Парк культури". Загинули 40 людей, понад 70 було госпіталізовано.

Пристрої було активовано двома смертницями, потужність кожного з вибухових пристроїв склала 3 кілограми в тротиловому еквіваленті. Російські спецслужби висунули версію про те, що однією зі смертниць могла бути Марха Устарханова, вдова Саїд-Еміна Хізриєва, вбитого при підготовці замаху на президента Чечні Рамзана Кадирова.

Однак, російський економіст Андрій Ілларіонов та так званий націоналіст Едуард Лимонов висунули версію, що теракти здійснені ФСБ, їхня мета – подальше обмеження громадянських свобод, ще більша централізація влади.

3 квітня 2017 року вибух невстановленого пристрою стався в метро Санкт-Петербурга, у вагоні на перегоні між станціями "Технологічний інститут" та "Сінна площа". Загинули 14 людей разом із головним підозрюваним, ще пів сотні було поранено. Відповідальності за теракт ніхто не взяв.

Катастрофа поїзда "Невський експрес"

27 листопада 2009 року, за версією слідства, стався підрив вибухового пристрою під електровозом, який курсував по маршруту Москва–Санкт-Петербург. В результаті було вирвано шматок рейки довжиною понад 50 см.

На думку слідчих, спрацював саморобний вибуховий пристрій потужністю 7 кг тротилового еквівалента.

Російські офіційні особи заявили спочатку про 39 загиблих та 95 поранених, але пізніше зменшили число загиблих до 27 осіб (серед них були і високопосадовці). За даними російського уряду та служб допомоги, катастрофа стала наслідком терористичного акту, найбільшого в Росії за межами Північного Кавказу за останні роки.

В березні 2010 року, в ході спецоперації, вбито Саїда Бурятського, лідера бойовиків, визнаних відповідальними за скоєння теракту. На той час директор ФСБ Олександр Бортников повідомив, що правоохоронні органи РФ знищили 26 членів злочинного угруповання та ще 14 осіб було заарештовано. Відомий російський письменник та публіцист Віктор Суворов заявив, що вибух експреса був спланований Кремлем.

"У Росії є правило: якщо хтось бажає влаштовувати акції протесту, то має за десять днів одержати дозвіл від влади. Так ось, у Москві правляча фракція "Єдина Росія" влаштувала відразу ж після вибуху "Невського експреса" акцію протесту проти тероризму. Мій один знайомий у Москві — до речі, теж шукач правди, як і я, запитав: "Як це так? Якщо я організую якийсь протест, то мені потрібно чекати дозвіл десять днів, а ось вони відразу після вибуху влаштували акцію". Йому відразу ж прислали відповідь: "Єдина Росія" наперед просила дозволу", - розповів публіцист.