Прапор Швеції підняли біля штаб-квартири НАТО у Брюсселі 11 березня. На церемонії був присутній, зокрема, генсек Альянсу Єнс Столтенберг.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію церемонії.
"Це історичний день. Ми вітаємо вступ Швеції до НАТО в критичний момент для нашої спільної безпеки. За мить ми піднімемо шведський прапор тут, у штаб-квартирі НАТО, і по всьому Альянсу. Вперше 32 прапори майорять разом. Вони представляють 32 країни, які працюють заради спільної мети. Щоб захистити один мільярд людей, запобігти війні та витрачати понад 2% ВВП на оборону", - сказав генсек НАТО.
За його словами, вступ Швеції ще раз показує, що двері НАТО залишаються відчиненими.
"Ніхто не може закрити їх. Кожен народ має право обирати свій шлях. І ми всі обираємо шлях свободи та демократії. Поки ми говоримо, хоробрий народ України виборює ці цінності", - додав Столтенберг.
У свою чергу, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зазначив, що тепер Швеція "союзник серед союзників".
"Після більш ніж 200 років військового неприєднання це історичний крок, але також і цілком природний крок. Ми готувалися десятиліттями і детально - останні два роки. Завдяки цьому членству Швеція повернулася додому, в будинок співпраці демократичних країн у сфері безпеки, в будинок співпраці в галузі безпеки наших добрих сусідів", - сказав він.
Вступ Швеції до НАТО
Швеція офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 7 березня. Вона стала 32-м членом НАТО.
Нагадаємо, Туреччина виступила проти вступу Фінляндії та Швеції до НАТО унаслідок їх підтримки Робітничої партії Курдистану - її Анкара вважає терористичною організацією.
Зазначимо, Фінляндія офіційно стала членом НАТО 4 квітня 2023 року. Прапор країни також був піднятий біля штаб-квартири НАТО.
Для довідки
Турецький конфлікт із "Робітничою партією Курдистану" триває вже кілька десятиліть. Курдистан - регіон на території одразу чотирьох країн: Туреччини, Ірану, Іраку та Сирії. Там живуть близько 30 млн курдів. РПК - лівий рух, утворений у Туреччині наприкінці 1970-х, у розпал зіткнень турецьких ультранаціоналістичних та опозиційних лівих груп. У 1984 році протистояння турецької влади та курдських повстанців переросло у збройний конфлікт. Він із перервами триває й зараз.