Шпигунська діяльність РФ сягнула рівня холодної війни: FT проаналізувало нові методи Кремля
Західні спецслужби зазначають значне посилення шпигунської діяльності російських спецслужб в Європі після повномасштабного вторгнення Росії до України та значних невдач протягом 2022 року.
Російські спецслужби значно активізували свою шпигунську діяльність у Європі після повномасштабного вторгнення до України в лютому 2022 року. Пише ТСН.
Про це пише видання Financial Times, посилаючись на коментарі західних розвідників і чиновників.
Що відомо про російську шпигунську мережу
"Гра в кішки-мишки повернулася… Російська діяльність така ж або навіть активніша, ніж під час холодної війни… Російська розвідка – це величезна машина, і вона знову робить те, що робила завжди", – заявили співробітники західної розвідки.
Вони переконані, що "злиті" та опубліковані російськими пропагандистами розмови німецьких офіцерів про ракети Taurus і Кримський міст – це лише один з останніх прикладів.
Так, 27 лютого 2024 року у Британії викрили вже шостого болгарина – 38-річного Тихомира Іванчева. Він брав участь в імовірній російській шпигунській мережі. В Іспанії знайшли мертвим російського пілота Максима Кузьмінова, який перейшов на бік України, а Франція викрила пропагандистську мережу, яка складається зі 193 сайтів, призначених для поширення дезінформації напередодні європейських виборів 2024 року.
Співробітники розвідки й аналітики написали, що активізація російських розвідувальних операцій свідчить про "новий подих" російських шпигунів після принизливих невдач на початку 2022 року.
Тоді західні агентства оприлюднили плани Кремля щодо вторгнення до України. Згодом стали відомі наміри Росії, і європейські країни почали висилати дипломатів. Після цього Європа миттєво видворила 600 російських дипломатів, з яких 400, як вважається, були шпигунами. Окрім того, виявили декілька так званих "нелегалів" – російських агентів, які не мали дипломатичного прикриття.
Коли російське наземне вторгнення застопорилося, Путін посадив під домашній арешт вищих керівників ФСБ, адже вони грубо недооцінили український опір. Відтоді ворожі спецслужби (військова розвідка ГРУ, Федеральна служба безпеки ФСБ і служба зовнішньої розвідки) перегрупувалися і модернізувалися.
"Пріоритети залишаються такими ж, як і до війни: викрасти західні секрети, поглибити розбіжності всередині НАТО і підірвати підтримку України. Проте методи стали винахідливішими, щоб компенсувати зруйновані шпигунські мережі в Європі та обійти обмеження для росіян, які працюють на континенті", – пише Financial Times.
Кремль вчиться на своїх помилках
Видання пише, що одна з найбільших змін, які почала використовувати Росія, – це використання непрямих розвідників, зокрема іноземців, залучених з політики, бізнесу чи організованої злочинності.
Аналітики розвідки та 9 офіційних осіб сказали виданню, що для російських шпигунів проведення операцій на відстані з допомогою віддалених та щойно завербованих осіб має і переваги, і недоліки.
Російська розвідка почала вербувати так званих "чистих кадрів", які не мають військового досвіду. Їхнє завдання – непомітно проникати до цільових країн і встановлювати особисті контакти. Росія багато віддалено ними керує, проте сприймає цей спосіб як ненадійний.
"Зараз мета полягає в тому, щоб розробити легітимні прикриття або легенди для того, щоб агенти могли потрапляти до цільових країн", – пише видання.
Зазначається, що стара модель "легальних" російських шпигунів, які діють за межами посольств, є дієвою для Росії в традиційно нейтральних країнах, зокрема в Австрії та Швейцарії.
Окрім того, російські шпигуни за межами ЄС зміцнили свої бази. Зокрема, Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати на Близькому Сході стали важливими "перевалковими пунктами" для російських розвідувальних операцій в Європі.
Новий підхід Росії також описала у своєму нещодавньому річному звіті внутрішня розвідувальна служба Норвегії.
"Ми очікуємо, що Росія намагатиметься компенсувати втрату розвідників, зокрема, засилаючи більше запрошених агентів", – зауважили розвідники.
За даними іноземних журналістів, висилання російських дипломатів, ймовірно, ускладнило роботу контррозвідки. Адже західні агентства раніше знали, хто був шпигуном, і могли відстежувати, з ким вони зустрічалися, і потенційно завербувати їх.
"Після вторгнення до України західні спецслужби також посилили співпрацю, створивши мережу баз даних і зв'язків, щоб ловити російських агентів", – зазначило видання.
Вони стверджують, що попри це, іноді російські розвідувальники досягають разючих успіхів. Так було під час кібератаки SolarWinds 2021 року, яка зламала Пентагон, або тепер – під час витоку інформації з Німеччини.
Нагадаємо, російські пропагандисти заявили, що представники німецького бундесверу обговорювали удари по Кримському мосту за допомогою далекобійних ракет Taurus. Про “перехоплену” розмову високопосадових офіцерів німецької армії заявила пропагандистка Маргарита Симоньян.