Україна забороняє РПЦ, але не УПЦ МП. Про що насправді законопроект про релігійні організації
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики закінчив розгляд правок і рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, які повʼязані з Росією.
Чим законопроект важливий, коли очікувати на його розгляд Радою у другому читанні й чому документ не можна трактувати як саме "обмеження діяльності УПЦ МП" - пояснив в коментарі РБК-Україна голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Усього було подано 1237 поправок, з них понад тисячу ми відхилили. У першому читанні за нього було 267 голосів, це дуже нормально. Щодо другого, то може бути складніше. Тому що законопроект став точно більш дієздатним і жорсткішим.
Тепер буде неможливо дорікнути, як дорікали перед першим читанням, що він такий беззубий і такий малоефективний, що багато часу займатиме його реалізація, що заперечувати його можна буде нескінченно. Це все вичищено, замінено більш дієвими нормами, при цьому ми точно залишилися в коридорі європейських стандартів та свободи совісті, та інших прав людини у цій галузі, і в рамках європейських процедур розгляду таких конфліктних ситуацій.
Про терміни розгляду у другому читанні
Є складності з політичним консенсусом усередині самої Верховної Ради. Я сподіваюся, що ці складнощі будуть подолані, оскільки не лише цей закон, ще й питання мобілізації на столі, тобто справді важливі для національної безпеки закони. Я сподіваюся, що задля цього все Рада знайде в собі компроміс і консенсус, і якщо це станеться, тоді я думаю, що кінець березня, початок квітня - цілком реалістично розглянути законопроект.
Основна мета законопроекту
Варто зауважити, говорити про те, що основна мета законопроекту - це обмеження діяльності УПЦ МП - категорично не можна. Не в цьому його була мета спочатку, і не це його мета і зараз. Навпаки, треба розуміти, що зараз нам дуже важливо, щоб усіма можливими шляхами Заходу, нашим західним партнерам та союзникам йшов конкретний наратив, про те, що ми не ухвалили закон щодо якоїсь однієї церкви чи релігійної організації, ми ухвалили закон, який дозволяє нам зрештою, на третьому році, повномасштабного вторгнення та на одинадцятому році війни ефективно боротися з ворожою пропагандою, яка поширюється через релігійні організації.
Так, безумовно, ми розуміємо, що УПЦ (що підтверджено вже навіть численними вироками судів) була основним каналом, але це не означає, що ми повинні забути про інші можливі канали поширення ворожої пропаганди проти нашої країни через релігійні організації.
Релігійна організація України не має права бути афілійованою та перебувати відповідно в ієрархічних зв'язках підпорядкування з тими релігійними організаціями, які мають керуючі центри в державі-агресорі. Ось про що цей законопроект. Про безумовну заборону служити каналом і рупором ворожої пропаганди. І нам це дуже важливо акцентувати, тому що лобісти УПЦ, розуміючи, яким цілям вона служила і служить досі, якраз поширюють дезінформацію щодо цього закону на Заході щодо того, що нібито закон проти конкретної церкви спрямований. Ні, ні, і ще раз ні.
Важливий нюанс
Так, законопроект містить у собі політичне засудження РПЦ. Причому не лише політичне засудження, а й містить у собі декларацію, що Україна забороняє РПЦ. Але це не означає, що автоматично забороняється УПЦ, бо ж УПЦ про себе розповідає, що вона не РПЦ. Хоча так званий патріарх Кирило розповідає інше, як відомо. І щойно окупаційна армія заходить на якісь наші території, то чомусь УПЦ одразу автоматично стає РПЦ на цих територіях. Ось дивовижно, правда?
Але ж вони розповідають про себе, що вони окремі від РПЦ, що вони розірвали всі зв'язки. Окей, є чудова нагода це довести. Причому, щобільше, оскільки я ж недаремно посилався на європейські правові процедури, які туди закладені, вони це можуть зробити у позасудовому порядку. Цілком спокійно. Не обов'язково чекати, доки Держслужба етнополітики та свободи совісті піде до суду. Вони можуть це й самі чудово зробити.
Питання в тому, чи вони хочуть це зробити. Тому що вони витратили сотні тисяч доларів, за моєю оцінкою, вже на лобістів та на лобістські дезінформаційні кампанії проти цього закону. Тобто чомусь у мене складається відчуття, що вони не дуже хочуть не на словах, а на ділі довести, що вони справді жодного зв'язку з РПЦ уже не мають.