Контракти.ua

240  —  21.02
Пусті курорти, загибель тварин і вибухи. Яким став Крим за час анексії РФ
Пусті курорти, загибель тварин і вибухи. Яким став Крим за час анексії РФ

До анексії у 2014 році Крим - це переповнені пляжі, сонячні узбережжя, запах моря та пахлави медової в повітрі. 20 лютого 2014 року доля півострова змінилася. Сьогодні курортні міста мають абсолютно протилежний вигляд.

РБК-Україна (проєкт Styler) пригадує, як відбувалася анексія півострова Росією та розповідає, як за цей час змінилися міста й селища в Криму.

Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: Telegram-канал "Крымский ветер", Вікіпедія, матеріали Радіо Свобода, фото та відео з відкритих джерел.

Як відбувалася анексія

Захоплення Кримського півострова армією РФ розпочалося 20 лютого 2014. Після втечі від влади Віктора Януковича в Криму розпочалися антиукраїнські виступи.

23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому ухвалили рішення не перераховувати у Київ податки, а міським головою проголосили громадянина Росії Олексія Чалого.

Невдовзі на в'їздах до Севастополя з'явились блокпости та російські БТР-и.

25 лютого перед Кримським парламентом заїжджі та місцеві сепаратисти провели акції. Проукраїнські сили також зібрали численний мітинг, який відтермінував засідання кримського парламенту, на якому якраз планували розглянути питання щодо політичного майбутнього АР Крим.

У відповідь в ніч на 27 лютого парламент та уряд Криму захопили російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків і вивісили прапори РФ. У захоплену будівлю парламенту окупанти зігнали частину депутатів і примусили ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму.

Того ж дня було зупинено поромну переправу в Керчі та аеропорт "Бельбек" у Севастополі. Але сьогодні аеропорт має трохи інший вигляд.

Майже одночасно розпочалося блокування так званими зеленими чоловічками українських військових частин, кораблів і об'єктів на півострові.

Результати референдуму безумовно були сфальсифікованими. Він нібито зібрав понад мільйон заповнених бюлетенів, з яких 96% наче засвідчили вибір "за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта РФ".

Природні ресурси

Усі, кому пощастило побувати в Криму, можуть підтвердити, що там неймовірна природа. З усіх українських червонокнижних видів на півострові росте й мешкає близько 40% видів рослин і 60% тварин.

Ба більше - 44 види рослин і 19 видів тварин існують лише Криму і більше ніде у світі.

Однак діяльність окупантів призводить до занепаду природної спадщини, каже еколог Наталія Козбур.

Чи не найбільш негативний вплив має будівництво Керченського мосту.

"Щоб оминути проведення екологічної експертизи, Росія навіть прийняла спеціальне законодавство. Міст спричиняє забруднення моря через транспорт, який ним рухається. Флора і фауна Азовського моря дуже чутливі до найменших змін середовища й опинилася під загрозою знищення. Це два червонокнижні види дельфінів, кілька видів риб, крабів і птахів, що мігрують через Керченську протоку", - каже Наталя.

Інша проблема для флори та фауни півострова - це непритаманна мілітаризація. Окупанти розміщують військові бази та склади, проводять навчання на заповідних територіях.

"Використання боєприпасів призводить до хімічного забруднення ґрунтів та повітря. Території полігонів перетворені на абсолютно непридатні для господарської діяльності площі. Найбільша кількість боєприпасів випробовують в морі, це призводить до знищення тваринного і рослинного світу, а також хімічного забруднення моря", - наголошує експертка.

Після проведення випробувань зброї землі заповідників стали непридатними для вирощування рослин чи розведення тварин.

Наразі неможливо встановити точну площу всіх полігонів. Однак відомо, що лише полігони "Опук" і "Чауда" мають загальну площу понад 55 000 гектарів.

Проблеми з водою

Російська диктатура трактує анексію півострова як "повернення Криму додому". Але він не був дуже очікуваним гостем, адже чи не відразу в містах і селах розпочалася гуманітарна катастрофа.

Основним джерелом постачання води на момент початку окупації був Північнокримський канал, який Україна перекрила після анексії. У результаті маємо таку ситуацію:

  • у 2014 році порівняно з періодом до окупації споживання води скоротилося в п'ять разів. Втрати через просочування, випаровування та відбір становлять до 16 мільйонів кубічних метрів.
  • з 140 000 гектарів зрошуваних угідь у Криму у 2014 році залишилося в експлуатації 17 000, через рік - 13 400 гектарів.

У жовтні 2023 року, через кілька місяців після підриву Росією Каховської ГЕС, у Криму знову заговорили про нестачу води.

Політичні в'язні

Росія легко ув'язнює представників інших націй, якщо ті раптом не згодні з режимом. Так відбувається протягом майже 10 років анексії Криму.

У громадській організації "Крим SOS" нам повідомили, що наразі правозахисники говорять про майже 200 жертв політично вмотивованих переслідувань.

Процес визволення чи обмінів доволі складний, оскільки кримських політв'язнів вважають цивільними заручниками. Саме це ускладнює перемовини.

"За 10 років у процесі "обмінів" з РФ вдалося звільнити лише 8 кримських політв’язнів. Серед них Геннадій Афанасьєв, Ахтем Чийгоз, Ільмі Умеров, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Євген Панов, Володимир Балух, Едем Бекіров. Заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова вдалося звільнити у 2017 році завдяки посередництву Реджепа Таїпа Ердогана", - розповіли нам у пресслужбі ГО "Крим SOS".

З 2014 року ще 193 громадяни України перебувають у місцях несвободи в рамках політично вмотивованого кримінального переслідування в Криму. Політв'язні перебувають у СІЗО на півострові чи в колоніях біля РФ.

Деокупація Криму триває

Від початку повномасштабного вторгнення наші Збройні сили в цілому пустили на дно ряд великих суден, катерів і навіть підводний човен РФ.

Першою ціллю ВМС України стала "Москва". Наразі йдеться про крейсер, але й до справжньої ще небагато залишилося.

24 лютого 2022 року крейсер атакував український гарнізон на острові Зміїний і пропонував військовим здатися. Саме тоді прозвучала блискавична відповідь, яка стала крилатим висловом.

А вже 13 квітня крейсер "Москва" пішов під воду.

Великий десантний корабель "Саратов" брав участь в анексії Криму у 2014 році. 21 березня 2022 року судно прибуло до Бердянська для вивантаження техніки й десанту.

За три дні, 24 березня, українські військові знищили корабель. До росіян зазвичай доходить довго, тому цю втрату вони визнали лише через рік.

З останнього варто згадати про "Цезаря Кунікова", який точно не скоро з'явиться у флоті РФ. 14 лютого 2024 року стало відомо, що ЗСУ спільно з ГУР знищили корабель окупантів за допомогою морських дронів.

І це далеко не все, що втратила РФ, розпочавши війну проти України. Станом на 6 лютого ЗСУ вивели з ладу 30% кораблів Чорноморського флоту РФ.

Раніше ми детально розповідали, як тепер виглядають російські кораблі Чорноморського флоту, які потопила Україна.