У вищому військовому керівництві України минулого тижня відбулися кадрові зміни. Заміні головкома послідувала низка перестановок у ЗСУ, але є й ті керівники, які залишилися на своїх посадах. Як-от командувачі Повітряних сил та Військово-морських сил Микола Олещук та Олексій Неїжпапа.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, кого не торкнулися кадрові перестановки в керівництві ЗСУ.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: сайт ОП, Міноборони, інформагенція АрміяInform, wikipedia.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
В особливий період чисельність ЗСУ збільшується на кількість особового складу, призваного на військову службу на виконання указів президента про мобілізацію, затверджених законами України.
Збройні сили України мають таку загальну структуру:
Крім того, в Україні створять окремий рід сил у структурі ЗСУ. Йдеться про Сили безпілотних систем. Відповідний указ "Про нарощування спроможностей сил оборони" опубліковано на сайті Офісу президента.
Минулого тижня в Україні пройшли значні зміни у вищому військовому керівництві. Президент Володимир Зеленський провів низку кадрових змін, починаючи із заміни головкома. Зокрема:
Докладніше про тих, хто обійняв ключові посади у командуванні ЗСУ - читайте в матеріалі РБК-Україна "Барс" змінив "Волонтера". Хто тепер керує армією замість "команди Залужного".
Зазначимо, що кадрові зміни наразі не торкнулися деяких видів ЗСУ, а також окремих родів сил та військ. Нижче розповімо про вище військове керівництво, яке залишається на посадах.
Микола Олещук - командувач Повітряних сил ЗСУ
Микола Миколайович Олещук народився у Луцьку в 1972 році, одружений, має сина і доньку. Випускник Житомирського вищого училища радіоелектроніки протиповітряної оборони 1994 року, також закінчив Харківський військовий університет у 2004 році та Національний університет оборони України у 2010 році.
У військах пройшов шлях від начальника розрахунку ЦВМ і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону (ЗРС С-300) - до командира зенітної ракетної бригади.
Далі проходив службу на посадах заступника начальника штабу Командування Повітряних сил, начальника штабу - заступника командувача повітряного командування "Схід" Повітряних сил.
У 2019 році отримав військове звання "генерал-майор".
З листопада 2014-го Олещук брав участь у проведенні АТО, а також залучався до виконання завдань у рамках операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України, зокрема медалями "За зразкову службу" та "За зміцнення обороноздатності", а також знаками "За воїнську доблесть" й "Знак пошани".
З 9 серпня 2021 року командувач Повітряних сил Збройних сил України. Має звання Герой України, орден Богдана Хмельницького III ступеня.
Під час повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням Олещука вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі.
Олексій Неїжпапа - командувач Військово-морських сил ЗСУ
Олексій Леонідович Неїжпапа народився в 1975 році в м. Севастополі (АР Крим). В 1997 році закінчив Севастопольський військово-морський інститут, у 2008 році - Севастопольський військово-морський інститут (оперативно-тактичний рівень) та Національний університет оборони України у 2015-му.
У 2015-2019 роках був заступником командувача Військово-морських сил з бойової підготовки - начальником управління бойової підготовки Командування Військово-морських сил ЗСУ.
З квітня 2020 року Неїжпапа обіймав посаду заступника командувача Військово-морських сил ЗСУ. Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Офіцерську службу від лейтенанта до капітана першого рангу включно він пройшов на кораблях ВМС ЗСУ (на посадах від командира батареї фрегата до командира бригади надводних кораблів). Двічі достроково отримував військові звання на посадах командира корабля та командира бригади.
Неодноразово здійснював керівництво українсько-американськими навчаннями "Сі Бриз" від української сторони.
З 11 червня 2020 року призначений командувачем Військово-морських сил ЗСУ.
Олег Гуляк - командувач Сил логістики ЗСУ
Олег Вікторович Гуляк народився 8 січня 1972 року в м. Новий Буг (Миколаївська область). Закінчив Новосибірське вище військове командне училище. З 2004 року начальник штабу 72-го окремого механізованого батальйону 7-ї окремої механізованої бригади українського контингенту в Іраку. З 9 січня 2005 командир 72-го окремого механізованого батальйону. З 2005 року начальник штабу 16-ї механізованої бригади. Згодом очолив 95-у аеромобільну бригаду (2007-2010), далі проходив службу на посаді першого заступника командира 6-го армійського корпусу Сухопутних військ.
23 серпня 2011 року Гуляку присвоєне звання "генерал-майор".
Учасник російсько-української війни. Зокрема у 2017-2018 роках виконував обов'язки заступника командуючого силами антитерористичної операції (АТО).
З 30 серпня 2021 року призначений командувачем Сил логістики ЗСУ. До цього він десять років був начальником одеської Військової академії.
Зазначимо, що питання логістики також куруватиме і бригадний генерал Олексій Шевченко. Він став заступником начальника Генштабу ЗСУ під час перестановок минулого тижня.
Дмитро Герега - командувач Сил підтримки ЗСУ
Дмитро Михайлович Герега народився у 1971 році в селі Хотинського району Чернівецької області. Закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. Освіту оперативно-стратегічного рівня здобув у 2020 році в Національному університеті оборони України імені Івана Черняхівського.
Проходив військову службу на посадах керівного складу: у м. Звягель (раніше Новоград-Волинський) був на посаді командира інженерного полку оперативного командування "Північ"; у м. Житомир - на посаді начальника відділу оперативного забезпечення 8-го армійського корпусу Сухопутних військ України; у м. Чернігів - на посаді начальника управління Сил підтримки оперативного командування "Північ";
З початком АТО на сході України брав безпосередню участь у бойових діях з 2014 року. Під його керівництвом були здійснені заходи інженерного забезпечення дій підрозділів 8-го армійського корпусу в районі проведення бойових дій та завдяки їх успішному виконанні втрат серед особового складу корпусу не було. Також успішно здійснював виведення особового складу зведених загонів інженерних підрозділів з під мінометних та артилерійських обстрілів.
Неодноразово залучався до виконання завдань у рамках операції Об’єднаних Сил на території Донецької та Луганської областей. Має звання "генерал-майор".
Олексій Коваленко - т. в. о. командувача Військ зв’язку та кібербезпеки
У відкритих джерелах дуже мало інформації про очільника Військ зв’язку та кібербезпеки. Але відомо, що тимчасово виконуючим обов’язки командувача Військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ є бригадний генерал Олексій Коваленко.
Нагадаємо, що кадровим перестановкам минулого тижня передувало ще кілька, які відбулися минулої осені. Вони стосувалися керівників Медичних сил ЗСУ та Сил спеціальних операцій.
Так, 3 листопада президент України Володимир Зеленський звільнив командувача Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ генерал-майора Віктора Хоренка. Відповідний указ був оприлюднений на сайті ОП. Причина звільнення в документі не вказана.
Новим командувачем ССО президент призначив полковника Сергія Лупанчука. Інформації про Лупанчука у відкритих джерелах немає.
Своєю чергою Хоренко зазначив, що побачив про своє звільнення зі ЗМІ.
Згодом, цього ж місяця президент змінив командувача Медичних сил ЗСУ.
Замість генерал-майора Тетяни Остащенко новим командувачем став генерал-майор Анатолій Казмірчук, який до цього працював начальником Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" у Києві.