Контракти.ua

Володимир Зеленський звільнив його своїм указом. Відставці передував тиждень кулуарних чуток про начебто їхню зустріч 30 січня на Банковій, де Зеленський "вперше" запропонував Залужному піти. Хоча насправді про можливі кадрові зміни в командуванні ЗСУ говорили давно, надто – після невдалого українського контрнаступу у 2023 році. Звісно за винятком успіхів у Чорному морі. Пише ТСН. 

Перед оприлюдненням указу, Зеленський, Залужний і міністр оборони Умєров опублікували в соцмережах доволі завуальовані пости про оновлення ЗСУ, нові реалії і зміни, подяки та пропозиції Залужному залишитися в команді. Пристрасті, які вирували після 30 січня, майже вщухли. Новим головкомом призначено Олександра Сирського, який до цього командував Сухопутними військами. Проте величезні проблеми залишилися. Причому не тільки всередині української армії.

Наразі головна наша проблема – це західна зброя. Точніше її відсутність. Конгрес США навряд чи найближчим часом ухвалить пакет допомоги Україні на $60 млрд. А в Європі, за словами колишнього генерала ЗС Бельгії Марка Тайса, плачевний стан оборонного виробництва - "це не жарт, ми по вуха в лайні".

Кадрові зміни в командуванні українською армією припали якраз на черговий "бій" в американському Сенаті за продовження військової підтримки України та вихід скандального інтерв’ю з Путіним колишнього ведучого Fox News Такера Карлсона, який підтримує Трампа. Тому цей текст ТСН.ua присвячений реакції наших західних партнерів на звільнення Залужного й призначення Сирського.

Величезні проблеми на фронті: брак особового складу й наступ ворога

У своєму вечірньому зверненні в четвер, 8 лютого, пояснюючи кадрові зміни в командуванні ЗСУ, президент Зеленський сказав, що на столі має з’явитися реалістичний, детальний план дій ЗСУ на 2024 рік, із врахуванням реальної ситуації на полі бою зараз, і перспектив на майбутнє: "Сьогодні я зустрівся з головкомом Валерієм Залужним. Обговорили фронт: загрози, напрямки, всі виклики… та можливості України цього року. Ми повинні зробити саме цей рік вирішальним для досягнення українських цілей у війні".

Проте, повірити в це досить важко, коли на фронті критично бракує зброї в умовах відсутності західної допомоги. The Washington Post пише, що на передовій зараз критично не вистачає піхоти, що призводить до виснаження та зниження морального духу, в той час як Росія відновила й посилила атаки, й український фронт може посипатися. Газета, посилаючись на одного з командирів батальйону, зазначає, що роти в його підрозділі укомплектовані в середньому на 35%.

"Повідомлення про гостру нестачу військ надійшли після того, як президент Зеленський змінив генерала Залужного. Хоч їхні стосунки вже давно були напруженими, останніми тижнями одна з головних розбіжностей була щодо того, скільки нових солдатів Україні потрібно мобілізувати. За словами двох людей, обізнаних із цим питанням, Залужний сказав Зеленському, що Україна потребує майже 500 тис. нових військових, але президент відкидав цю цифру приватно та публічно", - йдеться в статті WP.

Зараз Верховна Рада розглядає вже другу версію урядового законопроєкту про мобілізацію, що викликає найбільше суперечок в українському суспільстві. ТСН.ua докладно про це писав. Та й не є секретом, що саме вирішення проблеми з поповненням лав українського війська є наразі найбільшою проблемою як для Міноборони, так і нового головкома ЗСУ Олександра Сирського. На це звертає увагу й The New York Times, зазначаючи, що генерал Сирський приступає до командування армією, коли швидке просування українських військ на полі бою здається віддаленою перспективою на тлі невизначеності з поставками західної зброї, як і мобілізація більшої кількості солдатів, що ускладнює військове планування.

У четвер, 8 лютого, американський Сенат зробив перший крок до розблокування подальшої військової підтримки України на понад $60 млрд. Верхня палата ухвалила процедурне рішення (для цього треба було 60 голосів), щоб почати розгляд законопроєкту про виділення додаткової допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню, без прив’язки до посилення кордону з Мексикою, з чим носиться Дональд Трамп (який, швидше за все, буде номінований кандидатом у президенти від Республіканської партії на виборах у листопаді) і більша частина республіканців.

"Сьогоднішнє голосування - надання життєвоважливої безпекової допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню. Ми не можемо залишити цих союзників і партнерів, оскільки вони стикаються з загрозами існуванню. Це також голосування за відновлення нашої оборонної промислової бази, яка значно скоротилася за останні роки. Відновлення нашої військової готовності — від артилерії до напівпровідників — має вирішальне значення не для сприяння війні, а для стримування конфлікту", - написав в Х сенатор-республіканець Тодд Янг.

Проте, навіть якщо Сенат ухвалить цей пакет допомоги трьом країнам, його шанси успішно пройти Палату представників дуже низькі. Через маніакальну зацикленість Трампа заробити політичні бали будь-якою ціною, дев’ять американських послів в Індо-Тихоокеанському регіоні вдалися до безпрецедентного кроку – спрямували листа до Конгресу із закликом ухвалити об’єднаний пакет допомоги для України, Ізраїлю та Тайваню на $118 млрд, бо на кону – довіра до Америки з боку її стратегічних партнерів. Тобто, як бачимо, наразі справжня причина проблем українського війська на фронті – це відсутність зброї, особливо боєприпасів. Можливо, якщо б було вдосталь техніки й снарядів, то й мобілізація б пішла краще. Бо люди б бачили, що їм не доведеться воювати умовно лопатами, про які нещодавно говорив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, якщо у нас закінчиться зброя. Проте, звичайно, проблеми в армії, які треба вирішувати, також не слід відкидати.

Особиста справа України: Захід спокійно відреагував на відставку

Минулого тижня західні ЗМІ повідомляли, що Київ проінформував Білий дім про плани президента Зеленського звільнити генерала Залужного. Одразу після цього з’явився офіційний коментар радника Байдена з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, що кадрові рішення в ЗСУ - "це суверенне право України і президента України", а США тримаються осторонь.

"У цьому й полягає цивільний контроль. Ми про це знаємо. І ми будемо працювати з будь-ким, хто очолюватиме українське військо. Ми продовжимо співпрацю з нашими українськими колегами", - зазначив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі вже після офіційної відставки Залужного.

Помічниця міністра оборони США Селеста Валландер також підтвердила готовність Пентагону працювати з новим головкомом ЗСУ: "США поважають і будуть працювати з тим, кого демократично обрана влада, лідер, президент Зеленський, обере своїм головкомом. Ми будемо ефективно працювати з генералом Сирським, і ми вже це робимо".

У Вашингтоні, звичайно ж, не підтвердили, що Київ консультувався з американськими партнерами щодо заміни командування ЗСУ. Проте Politico зазначає, що у Залужного виникла напруженість із Пентагоном щодо того, як вести контрнаступ у 2023 році, який зазнав невдачі.

"Пентагон наполягав, щоб українські військові здійснили значний удар, зосереджений на одній ділянці фронту, де, за планом (США – ред.), прорив вважався можливим. Натомість Київ обрав стратегію кількох штурмів по всій лінії фронту, вважаючи, що росіянам буде важко зміцнити багато пунктів одночасно", - зазначає Politico, про що також минулого року писала The Washington Post та багато інших американських видань.

Ну, і, звичайно ж, західні ЗМІ, аналітики й експерти не оминули питання політичної напруги між президентом Зеленським і генералом Залужним, вказуючи на вищий рейтинг довіри українського суспільства саме до вже колишнього головкома. У грудні 2023 року, за результатами опитування КМІС, Валерію Залужному довіряли 88% українців, у той час як Зеленському – 62%. Американський журналіст Саймон Шустер, який написав книгу про президента Зеленського "Шоумен" про події після початку повномасштабного російського вторгнення, також зазначає, що напруга між Зеленським і Залужним виникла одразу через кілька місяців після 24 лютого 2022 року. Тобто, коли Київщина й Північ були звільнені.

На думку журналістів The Economist, саме це може обернутися для Володимира Зеленського помилкою. У статті "Звільнення Валерія Залужного – новий вирішальний етап у війні" підкреслюється, що одним із ризиків для українського президента може бути невдоволення в армії через звільнення генерала Залужного й призначення Олександра Сирського, який має репутацію людини, готової вступити в бій з ворогом, навіть якщо ціна (втрати – ред.) людей і зброї висока. Інші західні видання, такі як CNN, The New York Times і Washington Post також вказували на невдалі операції з оборони Соледара й Бахмута, якими керував генерал Сирський.

Проте, не від прізвищ командуючих українською армією генералів наразі залежать основні проблеми на фронті. Не маючи достатньо боєприпасів, зброї і техніки, особливо не повоюєш. ТСН.ua вже неодноразово писав, що саме дефіцит західної зброї, а також невчасне її надходження на фронт, багато в чому застопорило наш контрнаступ минулого року. А відповіді на питання, що буде, якщо після своїх "виборів" 17 березня Путін оголосить ще одну велику хвилю мобілізації, ні в Києві, ні на Заході, немає.

Наразі головна боротьба розгортається за американську допомогу, що є своєрідним маркером для інших наших союзників. У п’ятницю, 9 лютого, канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Вашингтона для переговорів із Джо Байденом. Напередодні очільниця комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерман заявила, що Європа має бути готовою до того, що США не підтримають Україну незалежно від того, хто там буде президентом. Суттєвих проблем Україні додало й інтерв’ю американського пропагандиста Карлсона з Путіним.

Кремлівський "фюрер" не сказав там нічого нового. Це як для українців, бо ми вже все це чули. А от виборцям Трампа (а саме на них і було націлене це інтерв’ю) надіслали головний меседж: США мають сісти за стіл переговорів із Росією по Україні. Що це означає, перекладаючи зі збоченої "путінської" мови? "Ви все правильно робите, блокуючи надання Україні зброї, ми про все домовимося, щойно Трамп стане президентом". Побачимо, наскільки ці слова подіяли на виборця Трампа, а особливо, - на республіканців у Конгресі, які мають розуміти, чим це може обернутися для самих США вже в короткостроковій перспективі.