Контракти.ua

Оновлений законопроєкт про мобілізацію, який у першому читанні підтримала Верховна Рада, здійняв галас у суспільстві. Невдоволені всі – як пересічні українці, так і бізнес, і нардепи, і навіть омбудсмен виписав зауважень на майже 10 сторінок. Пише ТСН. 

Що найбільше обурює українців та про зміни в яких пунктах до другого читання вже заговорили публічно, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк.

З чого все починалося і що тепер?

Що там із мобілізацією? Це запитання чи не найбільше хвилює українців. Однак про все по черзі. Першу версію законопроєкту про посилення мобілізації в Україні подали до Верховної Ради напередодні новорічних свят, коли очевидно сідати та змінювати документ ніхто не збирався. Але це дало час, щоб вислухати всі зауваження й обурення людей і всіх дотичних до ухвалення рішення. Згодом законопроєкт відправили на доопрацювання ініціатору, тобто Кабміну, а на новий документ покладали багато надій, адже засідали комісії і дали свої пропозиції, зауваження вислухали й від уповноваженого з прав людини, і від українців.

І от 31 січня законопроєкт про мобілізацію вже в новій редакції подають до Ради, але дива не стається, і знову починаються сварки. То що ж пішло не так? Як з’ясовується, в новому документі, звісно, багато чого врахували, але найскандальніші пункти вже ж залишили. Як-от норма про арешт рахунків, якщо чоловік прострочив усі дозволені терміни на явку до військкомату після вручення повістки. Про те, що такого бути не повинно. відверто говорять і нардепи.

До прикладу, Ярослав Железняк навіть припустив, навіщо це робиться насправді: “Судячи з інформації від голови коаліції, стратегія щодо розгляду урядового законопроєкту про мобілізацію була така: Ми героїчно створюємо проблеми, щоб героїчно потім їх вирішувати (під час другого читання). Особливо враховуючи, що законопроєкт до цього відкликали на доопрацювання. Я одразу говорив, що блокування рахунків – це дурня, яка нічого не дасть”.

Про те, що запитань до оновленої версії законопроєкту все ще багато, говорить і голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

“Питання до нього є у всіх. Будемо працювати над ними в комітеті до другого читання:

1.Щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає, залишимо все в редакції чинного законодавства.

2.Переглянемо ще раз підхід до аспірантів. Фінального рішення ще немає, будемо шукати компроміс.

3.Точно неприйнятними є норми щодо блокування особистих рахунків громадян. Не бачу в Раді тих, хто б таке підтримував. Це питання, які вже в роботі. Також працюємо у міжфракційній робочій групі над іншими пунктами законопроєкту. Маємо збалансувати інтереси військового командування, бізнесу і громадян. Завдання не з легких, роботи буде багато”.

А роботи точно буде багато, адже лише омбудсмен Лубінець накатав 9 сторінок зауважень до оновленої версії законопроєкту: “В цілому я, як омбудсман України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам у галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм”.

Зауваження від уповноваженого з прав людини

Дмитро Лубінець має запитання до норми про порядок виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього у встановленому порядку. Тут, зазначає Лубінець, питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку, яке вказується у військовому квитку, на практиці стає проблемою, яка теж потребує врегулювання.

Крім цього, уповноважений з прав людини зазначає, що в законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож і ці пропоновані зміни суперечать Конституції України. Крім цього, в законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет для отримання повісток, а якщо цього не зробити – доведеться відповідати перед законом.

Проте таке положення законопроєкту, каже Лубінець, не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Зокрема, є й зауваження щодо надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років. Лубінець каже, що і ця норма також суперечить Конституції, адже таку перевірку можуть здійснювати лише правоохоронці та прикордонники.

Також український омбудсмен вказує, що у змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Водночас усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

Зауваження до законопроєкту від бізнесу

А от куди більше зауважень до законопроєкту є у представників бізнесу. Ті взагалі виписали всі претензії на сто сторінок. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті Європейської Бізнес Асоціації. Там попереджають про “непоправні наслідки” для економіки, якщо законопроєкт у такому вигляді пройде й далі.

Представники бізнесу розписали, що їм не подобається. Зокрема, йдеться про реєстрацію в електронному кабінеті призовника. Там зазначають, що це не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до інтернету. Вони виступають і проти норми, що днем вручення повістки є не день її отримання, а день її відправки, там побоюються, що фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів, а ще зазначають, що незрозуміло, як працюватиме обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають за кордоном. Ну й ще багато-багато і ще раз багато зауважень. Але є і пропозиції.

“Водночас бізнес-спільнота ділилася низкою пропозицій, зокрема важливо: закріпити в законодавстві термін бронювання працівників у 12 місяців щоб синхронізувати його з рішенням по критичності такого підприємства для національної економіки; дозволити військовозобов’язаним оновлювати свої облікові дані після рішення про бронювання без втрати броні; переосмислити заходи впливу, бо наразі, видається, вони все ж будуть більше мати корупційної та каральної, а не мотивувальної (що наразі так потрібна країні) складової тощо”.

ЄБА просить створити робочу групу! Чому правки не внесли одразу?

Крім цього, Європейська Бізнес Асоціація звернулася до голови комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича із закликом створити робочу групу для доопрацювання проєкту до другого читання, куди просять включити і представників бізнесу. Якщо ж цього не буде зроблено, там анонсують, що наслідки впливу на економіку та загалом на країну можуть бути непоправними, і зазначають, що великим питанням є, хто за ці помилки відповідатиме.

Але тут теж є одне питаннячко: а чому не внесли правки до голосування в першому читанні? До нардепів із проханням проголосувати за документ у такому вигляді, як він є, звертався навіть той самий омбудсмен Лубінець. Він пояснив, що провів термінову нараду з міністром оборони, і зазначив, що до другого читання Умєров відреагує на всі зауваження.

Що далі?

Так і сталося. Проголосували за законопроєкт у такому вигляді, як він є, в першому читанні. Тепер у нардепів, у комітетів і всіх причетних є два тижні на внесення правок. Що та як відбуватиметься далі – в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповів народний депутат, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Основна теза – рішення про мобілізацію запізніле, воно мало бути ухвалене вже давно, і з цим не посперечаєшся, дискусії тривають.

Втім, українцям від цього не легше, люди засипають соцмережі гнівними коментарями.

1) Ті, хто за кордоном, підуть попросять притулку через переслідування і порушення прав людини, і х*р хто повернеться.

2) Цей законопроєкт свідчить про те, що ми ніколи не будемо цивілізованою, демократичною країною. У нас прав, як у вільних людей, нема і не буде, з нас роблять безправних рабів. Цікаво, де в Європі так ставляться до прав людини, як в Україні? Ну і як ви думаєте, у нас є шанс попасти в європейську спільноту? Воїнів лишили прав ще в 2022 році, і всі тихенько промовчали, зігнувши горба, а тепер гнуть всіх і знову тихо.

3) Пора підійматися і гнати владу, не дозволити себе загнати на бойню.

4) З такими рішеннями в Верховну Раду можна посадити бабушок з під'їзду, рішення прийматимуть на тому ж якісному рівні, зате набагато швидше. Дуже складні та комплексні проблеми намагаються розрулити супер простими рішеннями, при цьому прикриваючи свою некомпетентність "важкою ситуацією, в якій ми, в першу чергу, повинні підтримати віїсько".

5) Хто має жінок – кошти на жінок / мам і т.п., хто не має – в кеш.

6) Судя по тому, как протащили, то и во втором чтении не факт, что так же не протащат.

Заспокоїти українців вирішив секретар РНБО Олексій Данілов. Каже, що мобілізація має бути справедливою.

Заява Данілова

А згодом виданню “Українська правда” Данілов пояснив, що не буде такого, що якісь норми в законопроєкті, а тим паче в законі суперечитимуть українській Конституції: “І депутати, які несуть політичну відповідальність за голосування, і президент України не допустять того, щоб антиконституційні норми були в цьому законі. Цей закон має бути справедливим і зрозумілим для всього суспільства. В нього не має бути трактувань, які одні "читають зліва, інші читають справа". Він має бути простим і зрозумілим. Щоб кожна людина зрозуміла, про що йдеться”.