Нардепи ухвалили законопроєкт про посилення мобілізації без пропозицій Комітету Ради з питань оборони.
У середу, 7 лютого, Рада в "турбо-режимі" ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт №10449 про посилення мобілізації без правок. Втім, не всі народні депутати, експерти та українці задоволені певними положеннями, які, на їхню думку, є суперечливими.
Чи є новий варіант проєкту справедливим, які норми викликають обурення в українців та чому його називають "совковим" – пише ТСН.ua.
Варто зауважити, що першу редакцію законопроєкту до Верховної Ради внесли ще 25 грудня, однак норми, прописані в документі, викликали критику як з боку українців, так і з боку нардепів. Уже 11 січня Кабінет міністрів проєкт відкликав, щоб Міністерство оборони його доопрацювало. І вже за три тижні оновлений законопроєкт знову передали до Ради. 7 лютого народні депутати ухвалили оновлений законопроєкт без пропозицій Комітету з питань оборони.
В новій редакції законопроєкту все ж залишили деякі скандальні норми з попередньої версії. Зокрема, йдеться про зміну призовного віку від 27 до 25 років, звільнення з військової служби після 36-ти місяців. Також скасовується строкова служба, натомість запроваджується базова військова підготовка.
Передбачається, що добровольці матимуть відстрочку на два місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації. Встановлюється, що після мобілізації всі громадяни мають пройти обов'язкову військову підготовку 2-3 місяці. І головне – акцентується, що особа не може бути відправлена на фронт одразу після мобілізації.
Відповідно до тексту законопроєкту, передбачається залучення органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних і військових адміністрацій, підприємств, установ та організацій, поліції до активної участі в заходах проведення мобілізації, зокрема до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів і військових частин.
Це означає, що "лагідна мобілізація", яка є на вулицях, у ТЦ, в маршрутках, вдома вважатиметься законною.
Також цікавим є пункт, що керівників лікарень зобов'яжуть повідомляти до ТЦК про пацієнтів стаціонару віком 18-25 років.
Як йдеться у пояснювальній записці законопроєкту, за неявку до ТЦК після вручення повістки громадян обмежуватимуть у деяких правах, зокрема – в керуванні транспортним засобом, користуванні власними коштами та заборонять виїжджати з України. Це регулює стаття 283-2 про особливості провадження у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За неявку до ТЦК протягом 10 днів суд може тимчасово обмежити військовозобов'язаному виїзд з України, або заарештувати банківські рахунки, або заборонити керувати автомобілем. На ухвалення таких рішень у суду є 15 днів. Ці норми викликають неабияку критику з боку юристів. Вони вважають, що судова система з таким терміном розгляду справ може не впоратися.
Тим часом у Міноборони підкреслили, що обмеження для ухилянтів, які передбачені в новому законопроєкті, не є "покаранням", тому що вони будуть тимчасовими.
Речник Міністерства оборони Ілларіон Павлюк пояснює, що зміни стосуються конкретно тих, хто порушує законодавство – надає неправдиві дані, не з’являється на вимогу до ТЦК.
"Потрібно це робити. Мені прикро, що в більшості дискусій у соцмережах ледь не найпопулярніші слова "відстрочка" і "санкції". Таке враження, що вся країна думає, як не піти служити. По-перше, це не так, слава Богу. По-друге, хотілося б, щоб ми про інше говорили", – зазначив він.
Ще одним із "цікавих" пунктів законопроєкту є, що лави ЗСУ можуть поповнити засуджені громадяни, які відбувають покарання за нетяжкі злочини.
"Ви знаєте, моя особиста позиція, що це один з інструментів, який можна застосовувати. Але ми маємо розуміти, що це передусім має бути добровільна мобілізація, по-друге, мають бути все ж командири, які будуть погоджуватися і саме рекрутувати засуджених та розуміти, що з цими вони готові працювати, з цими не готові", – сказав заступник голови Комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв у коментарі "РБК-Україна".
За його словами, у нього особисто є командири на місцях, які готові брати до своїх підрозділів засуджених. Водночас є й самі засуджені, які хочуть стати на захист нашої країни.
Прибрали повістки електронною поштою, але додали в електронному кабінеті, які вважатимуться врученими, щойно з’являться в електронному кабінеті. Його всі військовозобов'язані мають створити протягом 60 днів, коли закон почне діяти. Він буде створений на базі реєстру військовозобов'язаних "Оберіг".
Тут очікує "сюрприз" – електронна повістка вважатиметься врученою, навіть якщо громадянин не побачив "електронний лист щастя". Якщо її надіслали пізніше 17:00, вона вважатиметься врученою наступного робочого дня. Про причини неприбуття потрібно повідомити ТЦК протягом трьох діб від визначених у повістці дати й часу, необхідного для прибуття до ТЦК. Поважними причинами визнаються:
Втім, заступник голови комітету Єгор Чернєв у коментарі для ТСН.ua звернув увагу, що не всі військовозобов’язані мають можливість переглядати сповіщення в електронному кабінеті. Наразі в жодному законі не прописаний обов’язок громадян мати ґаджет і поповнювати рахунок для користування інтернетом.
Відповідно до норм, прописаних у проєкті, відстрочку від мобілізації втрачають студенти, які здобувають другу вищу освіту, а також аспіранти-контрактники.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв вважає це положення неконституційним.
Як йдеться у пояснювальній записці, демобілізація військовослужбовців запланована через 36 місяців служби. Однак народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз в етері Громадського радіо заявила, що в оновленій версії законопроєкту про мобілізацію "чіткого, дієвого та реалістичного механізму демобілізації немає".
Вона пояснила, що навіть коли військовий, який відслужив 36 місяців, отримає право на демобілізацію, він однаково не буде демобілізований, бо далі це впирається у рішення Ставки верховного головнокомандувача, де не встановлено терміни, протягом якого Ставка має ухвалити це рішення.
Вона вважає, що "це законодавча маніпуляція від авторів, які поставили 36 місяців, щоб мати 12 місяців на розроблення алгоритму з демобілізації, але зараз підвісили її на гачок умовного рішення від Ставки верховного головнокомандувача". На її думку, в такому варіанті, як норми прописані у проєкті, це "фактично нереалістичний механізм для реалізації демобілізації".
Законопроєктом пропонують скасувати поняття "обмежено придатний до служби". Всі, хто зараз мають такий статус, у разі ухвалення закону повинні будуть протягом дев’яти місяців повторно пройти військово-лікарську комісію, яка або остаточно їх "спише", або все ж визнає придатними для служби.
В оновленій версії прописано, що всім чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати із собою військово-облікові документи, навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації. Ці документи вони зобов'язані показати співробітникові ТЦК, поліції або представникові Державної прикордонної служби.
Важливо, що українцям за кордоном для отримання консульських послуг, наприклад, щоб оформити закордонний паспорт, також потрібно буде мати військово-облікові документи.
Антикорупційний комітет ВР наполягає на зміні трьох ризикованих пунктів до другого читання. Серед ключових норм, які наполягатимуть змінити:
Голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна наголосила, що висновок передали на опрацювання оборонному комітету.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував законопроєкт №10449, який має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам у галузі прав людини, але має низку суперечливих норм.
Які положення, на думку Лубінця, є суперечливими:
Однак наступного дня, 7 лютого, омбудсмен закликав проголосувати за урядовий проєкт. Як він пояснив, ввечері 6 лютого відбулася термінова нарада з міністром оборони Рустемом Умєровим. На зустрічі, зокрема, обговорили оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Деякі народні обранці, зокрема Володимир Ар'єв, називають ухвалений 7 лютого законопроєкт про мобілізацію "совковим варіантом". На його думку, влада в нашій державі наразі "копіює "кращі" радянські та російські традиції в питанні мобілізації".
"Стандартами цивілізованого світу там і не пахне”, – написав нардеп на сторінці у фейсбуку.