Контракти.ua

Уряд 30 січня 2024 року зареєстрував у парламенті новий проєкт закону про мобілізацію №10449. Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Міноборони, урядом та народними депутатами. Але українці все одно шоковані деякими пунктами.

Чим нова версія законопроєкту відрізняється від попередньої, чи можна документ вважати справедливим і що найбільше обурює суспільство, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Панченко.

“Новий старий” законопроєкт

Звільнення після 36 місяців служби, скасування строкової служби, призовний вік від 25 років — це далеко не весь перелік норм, які передбачені в оновленому документі про мобілізацію. Але чи не здається вам, що ми це вже десь чули?

Зміна призовного віку з 27 до 25 років та звільнення з військової служби після 36-ти місяців — ці норми скандального законопроєкту залишаються у новій версії документу. Також скасовується строкова служба, вводиться базова військова підготовка.

Передбачається, що добровольці матимуть відстрочку на два місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації. Встановлюється, що після мобілізації всі громадяни мають пройти обов'язкову військову підготовку 2-3 місяці. І головне — акцентується, що особа не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації.

Діджиталізація мобілізації

Передбачено, що особі не потрібно буде йти до ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАПі. Електронний кабінет буде створений на базі реєстру військовозобов'язаних “Оберіг”. Також повістки надсилатимуться в електронний кабінет призовника. І тут на вас чекає сюрприз. Електронна повістка буде вважатися врученою, навіть якщо громадянин не побачив “електронного листа щастя”. Якщо її надіслали пізніше 17:00, вона вважатиметься врученою наступного робочого дня.

Про причини неприбуття потрібно повідомити ТЦК протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу, необхідного прибуття в ТЦК. Поважними причинами визнаються: перешкода стихійного характеру; хвороба; дії Росії чи інші обставини, які позбавили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт та термін; смерть його близького родича або близького родича його дружини (чоловіка). В інших випадках передбачене притягнення до відповідальності.

ТЦК надають більше повноважень?

Планується залучення органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних та військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій, поліції до активної участі у заходах проведення мобілізації, зокрема до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів та військових частин.

Тобто, тепер вся та “лагідна мобілізація”, яку ми спостерігаємо на вулицях, ТЦ, маршрутках, вдома, буде законною? А як же Конституція? За словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, ТЦК — це військові підрозділи, а згідно з Конституцією, військові підрозділи не можуть брати участь в обмеженні прав громадян України навіть у разі запровадження воєнного стану.

“Я, наприклад, не зрозумів: якщо у нас всі бачать проблеми по діяльності саме ТЦК, то чому ми додаємо їм повноваження, щоб вони перевіряли документи? У нас є органи, які перевіряють документи громадян України, — це Національна поліція в першу чергу, Державна прикордонна служба, Національна гвардія. Але точно не військові”, — прокоментував Лубінець.

Будуть карати?

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що з законопроєкту можуть прибрати найбільш скандальні пункти про списки ухилянтів, яким встановлюється заборона на операції з нерухомістю, керування авто та використання коштів. Про це зазначала заступниця голови парламентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець також критикував такі заборони. Але мав чітке та законне обґрунтування: “Якщо людина офіційно володіє, наприклад, будинком, то не можемо ми на рівні закону заборонити їй продати цей будинок або купити інший. Це прямо суперечитиме Конституції. Так, є норма, яка прямо дозволяє обмежувати права в умовах воєнного стану, але ці права не можуть бути обмежені нескінченно”.

Але не так сталося, як гадалося. Якщо призовник добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не зʼявився до ТЦК (в тому числі закордонної дипломатичної установи України), його можуть обмежити у виїзді за кордон, у праві керування транспортним засобом, накласти арешт на кошти та інші цінності у банках та інших депозитарних установах.

Як бачимо, до чоловіків за кордоном таки теж дісталися. Про механізми покарання зрозуміло, а от, хто їх буде виконувати — уряди, спеціальні органи іноземних країн, у яких українські чоловіки наразі перебувають, чи, можливо, посольства?

Кого не відправлятимуть на війну?

Чи не найбільше переймалися громадяни України, у яких є інвалідність. Пам’ятаєте, скільки було розмов та інформації у мережі про те, що людей з цукровим діабетом, без нирки та з іншими хворобами відправлятимуть на війну? Ну тут нібито можна видихнути. Особи з інвалідністю всіх груп таки звільняються від служби, ну це якщо законопроєкт ухвалять у такому вигляді і президент підпише закон.

Водночас виключена норма захисту від призову для тих, у кого дружина або чоловік, чи батьки мають інвалідність I або II групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб. А от обмежено придатні мають пройти ВЛК упродовж 9-ти місяців і підтвердити свій статус.

Жінки на війні

Згідно з новим законодавством, мобілізація жінок в Україні лишиться за такими ж пунктами, як і була до цього. Зокрема, до лав ЗСУ мобілізуватимуть жінок лише у таких випадках: придатні жінки, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність — підлягають обліку; ті, що мають спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковою спеціальністю — за бажанням; жінки на обліку можуть бути призвані або залучені для оборонних робіт у воєнний час — добровільно. Таким чином примусово мобілізувати всіх українок до армії, згідно з новим законопроєктом, не будуть.

Є винятки

Звільняються від призову на військову службу жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Але тут з’являється умова — якщо є заборгованість зі сплати аліментів, тоді велкам до армії. А от якщо чоловіки від 18 до 60 років забажають виїхати за кордон, то необхідно додатково предʼявити військовий квиток з відміткою про зняття з обліку. Також пропонується надати права засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації. Цю норму дещо вдосконали, бо раніше головком Залужний виступав проти залучення до армії ув’язнених і судимих.

Коли запрацює законопроєкт?

Розглядати всі ці норми у ВР почнуть вже 6 лютого 2024 року. Однак, за словами депутатів, ухвалять законопроєкт не раніше 26. Потім його має підписати президент Володимир Зеленський. Тобто запрацює законопроєкт не раніше березня 2024 року, якщо його таки ухвалять, бо процедура передбачає розгляди, внесення правок і голосування. Тож ще можуть бути сюрпризи.