Контракти.ua

Основними інструментами для розповсюдження дезінформації про Україну та рішення, що впливають на долю біженців, стали TikTok і Telegram, розказали TSN.ua у Center for Collaborative Investigative Journalism. Розслідувачі проаналізували акаунти, пов'язані з росіянами, та закони Німеччини. Пише ТСН. 

Telegram: гра в ненависть

“І Telegram, і його засновник Павло Дуров заявляли, що у них немає співробітників у Росії. Але ми знайшли підтвердження, що вони є. Також частина серверів компанії залишається в Росії”, – розповів Артем Старосєк, засновник OSINT-агенції Molfar.

Ба більше, росіяни з часом змінили свій підхід до поширення дезінформації. Якщо раніше писали лише російською, то зараз роблять усе, щоб повідомлення мало вигляд створеного українцями.

В Німеччині проблема Telegram набуває й інших особливостей, адже це месенджер, в якому існує багато груп і закритих чатів як для росіян у Німеччини, так і для українських біженців.

Основні теми, які поширюються через росіян у Німеччині: "неонацизм в Україні", критика ЄС та обов'язково демонізація біженців.

Один із найпомітніших – Telegram-канал “Cancellor's Daddy”.

Його авторка Поліна Маяк часто дає інтерв'ю пропагандистам і каже, що проживає в Німеччині.

Інший пропагандист – Грегор Шпітцен, який називає себе незалежним журналістом і політологом з міста Росток та робить огляди преси на своєму Telegram-каналі “Мекленбурзький петербуржець”. Його основна практика – перекладати будь-які німецькомовні матеріали, де є скептицизм щодо України, єдності ЄС чи де необхідне відбілювання російської влади. Але тема біженців його також цікавить. Особливо активізація була помітною після того, як в Україні почалася дискусія щодо нового закону про мобілізацію.

Саме тоді на його каналі з'явився такий заклик: “Друзі з великих німецьких мегаполісів! Берлін, Гамбург, Мюнхен, Франкфурт. З сьогоднішнього дня в Європі розпочалася якась пекельна тяганина з українськими біженцями після того, як уряд у Києві запровадив нові інструменти мережевого контролю. Купа відео з Іспанії, Чехії та інших країн, де народ стоїть у чергах на оформлення нових документів, бо консульські послуги припиняють оформлятися тим, хто не став на військовий облік. Потрібні відео з Німеччини”.

Від розважального контенту до пропаганди в TikTok

Наприклад, російськомовна гід із ніком у TikTok LidiiaBerlin до повномасштабного вторгнення розповсюджувала розважально-пізнавальний контент про міста Німеччини, пропонуючи свої послуги.

Але потім з'явилася інша стратегія – аналіз законів для українців зі статусом тимчасового захисту.

Так, спочатку жінка, яка говорить на відео російською та вимовляє слово “укрАинцы” з неправильним наголосом, залякувала біженців тим, що у них “заберуть усі виплати”. Подібні теми допомагали розганяти коментарі та викликати суперечки.

Діаспора росіян у Німеччині теж одразу активізувалася, залишаючи коментарі про те, що “чесні росіяни в Німеччині живуть по 20-30 років і сплачують податки”. Але українці переважно не велися на дезінформацію та ставили справедливі запитання: "Де про цю процедуру можна прочитати? Що це за законодавчий акт?”.

Щойно жінка додала до відео образи, вони стали ще популярнішими. Так TikTok про “неадекватних українських біженців, які не хочуть працювати”, набрав більше 500 тисяч переглядів.

Паралельно вона зазіхнула на тлумачення політичних подій у Німеччині. Свій канал у YouTube зі схожим контентом вона описала як “Новини Німеччини з Лідією. Перший канал новин у Німеччині”. Через підпис у Paypal та посилання на Instagram можна знайти LinkedIn “експертки” широкого профілю. Там вона чітко підписана як “Русский гид в Берлине”.

Від середини 2023 року на її акаунтах усе частіше пропонуються відео іншої тематики, які жінка записує на вулицях Берліна. Від 2024 року вона почала розповідати про все поспіль – від "магії випадку" до обговорення "зброї відплати" і проєктів нацистської Німеччини.

Хто та як відповідає за поширення хейту?

В Німеччині мова ненависті регулюється різними законами, зокрема Кримінальним кодексом (Strafgesetzbuch) і запровадженим 2017 року Законом про захист прав у мережах (NetzDG). NetzDG вимагає від соціальних мереж зі значною базою користувачів у Німеччині (понад 2 мільйони, як-от Facebook, Instagram, Х і YouTube) негайно видаляти незаконний вміст, зокрема мову ненависті та фейкові новини. Звісно, TikTok і Telegram контролювати складніше.

“Telegram не модерується. Єдине, стежать за порнографією та повідомленнями про наркотики. І то не завжди дуже вдало. Але Telegram став одним із головних джерел інформації про війну Росії проти України та геополітику”, – розповіла Юлія Дукач, аналітикиня даних і керівниця групи моніторингу дезінформації Texty.org.ua.

У відповідь на цей факт речник Telegram Ремі Вон спробував виправдатися, що “Telegram є платформою для обміну повідомленнями, а не платформою соціальних мереж”.

“Telegram – це платформа, яка підтримує право на мирне вираження свободи слова. Однак контент, який порушує наші умови, старанно видаляється модераторами. Це включає заклики до насильства, поширення приватної інформації та незаконну порнографію”, – додав Вон.

Хто допомагає українським біженцям?

У баварському бюро ініціативи Meldestelle REspect! є спеціальна форма для звернень щодо мови ненависті. Організація навіть залучила працівників, які розмовляють українською та російською. Станом на кінець 2023 року ініціатива отримала 1905 повідомлень, які стосувалися війни Росії проти України.

Коли користувач надсилає повідомлення, команда вивчає його, щоб вирішити, чи можна кваліфікувати його як кримінальний злочин і чи треба надіслати запит до поліції. Якщо ні, експерти можуть запропонувати інше рішення, наприклад, запит на видалення з платформи соціальних мереж.

“Є контент, який можна вважати дискримінаційним, але сам собою він не є незаконним. Свобода слова є дуже важливим правом, яке закріплено в конституції Німеччини. А от підбурювання та заклики до насильства – це вже не думка, а радше кримінальний злочин, що може мати наслідки”, – розповів Ахмед Гаафар, директор організації.

Виявилося, що навіть у країні, де існують суворі закони, все ще важко притягнути до відповідальності тих, хто поширює мову ненависті. Наприклад, згаданий вище коментар про “неадекватних біженців” не вважається поширенням мови ненависті, а радше висловленням власної думки. Інша справа – пропагандиський складник багатьох інформаційних кампаній у Telegram чи TikTok – і з цією проблемою Німеччині все ще доведеться розбиратися.