Міністерство економіки України підготувало проект нового Трудового кодексу, який повинен замінити Кодекс законів про працю (КзПП) від 1971 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект, оприлюднений для обговорення на сайті Федерації профспілок України (ФПУ).
Як зазначається в пояснювальній записці, чинний Кодекс "являє собою суміш правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини".
"Реформування та лібералізація законодавства про працю має на меті забезпечити рівність сторін трудового договору, підвищити конкурентоспроможність бізнесу та дозволити йому вийти на нові ринки", - йдеться в документі.
За даними Мінекономіки, принципами розробки проекту акта, стали:
Порівняно із діючим законодавством про працю до проекту акта додатково включено регулювання питань щодо:
Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи.
До відносин, за якими робота виконувалась без укладення трудового договору, та які у встановленому законом порядку визнано трудовими, застосовуються норми трудового законодавства.
Договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаються трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:
1) особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
2) виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
3) здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
4) виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
6) систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
7) встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
8) відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
Нагадаємо, ухвалений Верховною радою у березні 2022 року закон суттєво змінив трудове законодавство, оскільки під час воєнного стану запроваджуються обмеження прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Законом скасовано усі святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП).