Контракти.ua

У відкритих джерелах днями з'явився документ, згідно з яким Дубненський машинобудівний завод (Московська область, РФ), на якому виготовляли, а зараз ремонтують і модернізують після довготривалого зберігання ракети Х-22/32, отримав завдання інтегрувати в ракети Х-22 касетну бойову частину. Пише ТСН. 

Про це пише військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у спільному матеріалі з OBOZ.UA.

За його словами, таке завдання заводу було поставлено ще 2023 року.

Характеристика ракет Х-22

Коваленко нагадує, що українська ППО від початку війни ще жодного разу не перехоплювала надзвукову російську ракету Х-22. Проте не тому, що ці ракети "невловимі та не мають аналогів", а тому, що вони не залітали наразі до зони дії ЗРК Patriot і SAMP/T, які теоретично мають усі можливості перехоплення Х-22.

Військове командування РФ ще 2022 року почало "трусити" свої склади з радянськими ракетами Х-22 через дефіцит сучасного й високоточного ракетного озброєння.

Так, від травня 2022 року вони інтенсифікували застосування цих ракет, прийнятих на озброєння ще 1968 року, і навіть за мірками того часу не дуже тішили своїми характеристиками – особливо в питаннях точності та надійності паливної системи.

"Фактично від перших днів відновлення застосування Х-22 росіяни переконалися, що проблеми цих ракет нікуди не випарувалися. Вони не лише були так само неточними і з високим показником відмови силової установки, але й демонстрували критичну залежність точності й надійності від дальності польоту. Власне, використання на максимальну дальність (600 км) цієї ракети на порядок підвищувало відхилення від цілі. Максимальне відхилення, яке було зафіксовано за весь період війни, становило три кілометри! Від травня до червня 2022 року понад 10 ракет Х-22 не влучили в цілі", – розповів оглядач.

Коли росіяни стали проводити регулярні та інтенсивні тренувальні польоти й пуски Х-22 по полігону "Дубровичі" в Рязанській області, вони встановили, що умовно-ефективна дальність польоту Х-22 не перевищує 150-200 км, адже далі різко збільшується ймовірність відмови паливної системи, а також відхилення від цілі.

Якою буде Х-22 з касетною бойовою частиною

Як пише Коваленко, касетні бойові частини були дуже популярні в СРСР, особливо в ракетах і реактивних снарядах для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), оскільки практично всі радянські засоби ураження відрізнялися низькою точністю.

"Застосування касетних БЧ дозволяло підвищити можливість ураження цілі, нехай і меншим зарядом. Цілком логічним є те, що Х-22, відома своєю низькою точністю, може мати касетну бойову частину. Звісно, не можна говорити про використання всього об'єму її рідної БЧ у 960 кг, але її наповнення теоретично може перевищувати кілька сотень ідентичних суббоєприпасів", – пояснює експерт.

Як от, наприклад, 9Н210 – це основний уламково-фугасний бойовий елемент реактивних снарядів 9М55К РСЗВ "Смерч" і 9М27К "Ураган". Один такий суббоєприпас має вагу 1,85 кг із масою вибухової речовини 300 г. При цьому в бойовій частині 9М55К1 (масою 243 кг) розміщуються 72 такі елементи, або 133 кг. Тобто 110 кг об'єму БЧ реактивного снаряда зайняті не елементами ураження, а супутніми елементами конструкції та порожнім простором.

Так, розрахунковий обсяг чистої маси суббоєприпасів для БЧ Х-22, на прикладі 9Н210, може бути близько 600 кг і вміщати понад 300 елементів, ідентичних 9Н210. Проте, як зазначив експерт, всі показники залежать від того, наскільки ергономічно та раціонально буде використано простір російськими "фахівцями".

По яких об'єктах РФ застосовуватиме Х-22 та яка є небезпека

За майже два роки від початку повномасштабного вторгнення окупанти дуже рідко застосовували Х-22 по військових об'єктах. Вони завдавали ними ударів переважно по цивільних об'єктах, енергетичній інфраструктурі, складських приміщеннях.

Найвідоміші терористичні удари із застосуванням Х-22 були відзначені 27 червня 2022 року – по торговому центру "Амстор" у Кременчуці, 1 липня 2022 року – по житловому багатоповерховому будинку та базі відпочинку в Сергіївці, а 14 січня 2023 року – по багатоповерховому житловому будинку в Дніпрі, внаслідок чого загинуло понад 45 людей, а 1700 залишилися без житла.

За словами Олександра Коваленка, Росія навряд чи кардинально змінить тактику застосування цих ракет, хоча з урахуванням кількості суббоєприпасів цей засіб цілком міг би застосовуватися або по скупченню українських військ, або по техніці, оскільки дозволяв б завдавати ударів по великих площах.

Такі ракети російські окупаційні війська можуть намагатися запускати по українських аеродромах, але такі об'єкти, які перебувають у постійному користуванні, розташовані за межами ефективного застосування Х-22.

"Все це вказує на те, що в разі успішної інтеграції касетних БЧ у ракети Х-22 окупанти продовжать їх застосовувати по тиловій Україні, зокрема по містах. З одного боку, касетна бойова частина зменшує ефект точкових руйнувань, але з іншого – призводить до більшої кількості мікроруйнувань на більшій території. Тобто росіяни від псевдоточкового руйнівного впливу перейшли на охоплення більшої площі руйнувань. Це, наприклад, може бути використане ними під час спроб завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, коли промахнутися ракетою Х-22 по об'єкту дуже висока ймовірність, а ось якщо обсипати вибуховими елементами..." – підсумував військовий оглядач.