Контракти.ua

РБК-Україна розповідає, чого чекати українцям у Німеччині у 2024 році.

При підготовці матеріалу використовувалися джерела: Bild, DW, buerger-geld.org, сторінка німецько-української асоціації Ukrainian Future у Facebook.

Допомогу з безробіття можуть скасувати за відмову від роботи

Українські біженці отримують у Німеччині основну допомогу з безробіття нарівні з німцями – дохід громадянина Bürgergeld. Цю допомогу загалом надають майже 4 млн працездатних людей у країні. З них приблизно 700 тисяч українців, з яких 480 тисяч – працездатного віку. Водночас рівень працевлаштування українських біженців у Німеччині – лише 19%.

За кілька днів до закінчення 2023 року міністр праці Губертус Гайль заявив, що його міністерство готує законопроект щодо часткового скасування виплат безробітним, які відмовляються від запропонованих вакансій без поважної причини. Виплати не нараховуватимуть на строк до двох місяців, але центри зайнятості продовжуватимуть оплачувати житло та комунальні послуги.

Після цього центр зайнятості знову пропонуватиме варіант роботи. Якщо людина відмовиться – санкції можуть накладати знову поступово – від 10% о 100%.

Зміни можуть бути схвалені депутатами і запроваджені у перші місяці року.

JobTurbo для українців у Німеччині: що означає прискорене працевлашутвання

У жовтні уряд Німеччини оголосив про ініціативу прискореного працевлаштування біженців із України. Для цього зміниться підхід у роботі центрів зайнятості.

Ініціатива JobTurbo матиме такі принципи:

• Мову вивчають у робочому середовищі. Раніше центри зайнятості спрямовували українців на мовні курси та фінансували навчання на рівні B2 і вище. Відтепер пріоритет на вивчення мови знижений і це завдання перекладається на роботодавців.
• Робота важливіша за курси. Ще на початку року джобцентри були зацікавлені в кваліфікації українських біженців для підвищення їхніх шансів на ринку праці. Тепер пріоритет надається виходу на роботу якнайшвидше. Тому пошук вакансій триватиме і під час проходження курсів. У випадку, якщо місце роботи буде запропоноване – курс відходить на другий план, переноситься на вільний час або завершується.
• Посильна робота – єдина вимога. Робота має бути Zumutbar ("розумною"). Це означає, що лише питання здоров’я можуть стати вагомими для відмови від робочого місця. Кваліфікація, побажання щодо роботи стають другорядними питаннями.
• Частіші зустрічі із центром зайнятості. Раніше візити для консультацій могли відбуватися раз на кілька місяців. За новою програмою зустрічі передбачені кожні 6 тижнів.

Для тих, хто пройшов первинне навчання, центри зайнятості розроблять нові плани співпраці.

Розмір виплат для українських біженців зросте на 12%

З 1 січня 2024 року стандартні розміри соціальної допомоги та допомоги громадянам зросли на 12%. Допомога Bürgergeld (громадянська допомога) виплачується як основне забезпечення для шукачів роботи як німецьким громадянам, так і українцям із тимчасовим захистом.

"Наша конституція передбачає, що має бути гарантовано основне право на гуманний мінімум існування. Тому кожен, хто потрапив у надзвичайну ситуацію і не може себе утримувати, має право на державну допомогу", – йдеться на урядовому сайті.

Нові суми виплат будуть такі:

• самотні особи/самотні батьки – 563 євро (було 502 євро);
• у сімейній парі на одного партнера – 506 євро (було 451 євро);
• дорослі у закладах – 451 євро (було 402 євро);
• підлітки 14-17 років – 471 євро (420 євро);
• діти 6-13 років – 390 євро (зараз 348 євро);
• діти до 5 років – 357 євро (зараз 318 євро).

Суми на особисте шкільне приладдя також зростуть приблизно на 12%. В першій половині навчального року виплати зростуть із 116 євро до 130 євро, а в другій половині навчального року – із 58 євро до 65 євро. Шкільне приладдя включає ручки, кольорові олівці, калькулятори, зошити або матеріали для рукоділля.

Нагадаємо, ми писали, що інтеграційні курси у Німеччині завершили менше половини українців. Із початку війни майже 450 тисяч українських біженців отримали дозвіл на проходження навчання.

Також ми розповідали, що українцям в Німеччині шукатимуть роботу у великих компаніях. На знання мови тепер зважатимуть менше.