РФ хоче створити та фінансувати на території Узбекистану підставні підприємства для збору безпілотників з іноземних електронних компонентів. Таким чином Москва планує використати Ташкент для обходу міжнародних санкцій, введених через широкомасштабну військову агресію проти України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Центр національного спротиву (ЦНС).
Зазначається, що в ході зустрічі очільників країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) 26 грудня 2023 року російський диктатор Володимир Путін обговорив з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим відповідні умови.
"Зокрема, досягнуто попередніх домовленостей щодо створення низки підставних компаній на території Узбекистану, які фінансуватимуться російським урядом. Офіційно анонсована співпраця у транспортній галузі", - вказується у публікації.
Проте у Центрі мають дані, що практично йдеться про створення фіктивних компаній для обходу країною-агресором санкцій та підприємств, що займатимуться збором БПЛА з іноземних електронних комплектуючих.
Вироби та компоненти планують експортувати до кількох оборонних підприємств РФ (серед них "Казанский завод "Электроприбор", "заводу Элекон", "Стелла-К").
Також у ЦНС поінформували про плани Кремля викупити в Узбекистану запаси радянських боєприпасів.
"Відповідно, росіяни планують продовжити розгортання фіктивних підприємств у країнах Центральної Азії, для обходження міжнародних санкцій", - йдеться у повідомленні.
Раніше РБК-Україна писало, що Узбекистан є однією з країн, які допомагають РФ обходити міжнародні санкції. Крім неї, до переліку також відносять Туреччину, Вірменію та низку інших держав Середньої Азії: Казахстан та Киргизстан. Після запровадження західних обмежень щодо Росії вони суттєво наростили імпорт із Європи і експорт в країну-агресора. Постачання ідуть через Білорусь та Грузію.
Між тим нагадаємо, що у жовтні глави МЗС країн Центральної Азії висловили готовність посилити санкції проти Росії.
Додамо, нещодавно російський бойовик Захар Прилєпін висловив бажання приєднати Узбекистан до РФ. Своєю чергою у Ташкенті обурилися такими заявами, та викликали посла "на килим".