«У нас сьогодні армія людей похилого віку». Мобілізація – і немає вибору
Юрій Касьянов: Кожен із нас – президент, сказав Володимир Олександрович на початку своєї політичної кар'єри. Тому, як президент, спробую дати свої відповіді на деякі запитання, які ставилися Зеленському, і які стоять перед країною.
1. Мобілізація
Генштаб просить мобілізувати 450-500 тисяч осіб. Президент думає. Тому що дорого – близько 500 млрд грн. Тому що президент пов'язує це питання з відпустками, ротаціями і демобілізацією.
Моя відповідь: така мобілізація необхідна. Її треба було проводити ще півроку тому. На фронті гостро не вистачає бійців. У нас великі втрати. Противник має чисельну перевагу. Ті, хто воює, робить це вже щосили, без відпочинку, і якщо не буде свіжих підготовлених поповнень, ворог може прорвати фронт, і тоді президенту вже не доведеться ухвалювати непопулярних рішень. Якщо ворог прорве фронт, він може захопити нові території, взяти десятки тисяч полонених і знову опинитися під Києвом. Тоді виборів точно не буде.
Мобілізація необхідна, але вона має бути прозорою і розумною.
Повістки мають приходити до всіх, навіть до дітей чиновників, політиків, великих бізнесменів.
Необхідно знижувати мобілізаційний вік, і не тільки до 25, а до 20 років. У нас сьогодні армія людей похилого віку, в середньому далеко за 45 років, це абсурд, коли інсультники та інфарктники намагаються воювати, а молоді та здорові сидять у тилу. Завжди і скрізь, у всіх війнах, у діючу армію брали молодь, насамперед від 18 до 25 років, потім – до 35 років, а старших за 45 років – або не брали в армію взагалі, або з них формували народне ополчення. У нас усе з точністю навпаки. Така армія воює погано.
Мобілізація має бути розумною – не можна гребти всіх підряд, кого зумів зловити військкомат. Люди, зайняті на критично важливих виробництвах, зайняті виробництвом зброї та військової техніки, повинні мати залізну, стовідсоткову бронь. Люди, які мають здібності до управління дронами, повинні ставати операторами. Механіки – займатися технікою, програмісти – програмуванням, тощо.
Можна і треба мобілізувати в армію жінок без дітей. І не тільки лікарів, психологів, бухгалтерів і комірників. Із жінок можна формувати окремі жіночі підрозділи (якщо так їм буде комфортніше) для охорони військових об'єктів у тилу, оборони узбережжя, для протиповітряної оборони (ті ж мисливці за «шахедами» можуть бути жінками), для прикриття держкордону на півночі країни. Таким чином можна вивільнити до 150 тисяч чоловіків для інших напрямків.
Ціна мобілізації – це не тільки питання грошей. У нас – по суті – немає вибору. Звичайно, якщо просто порахувати вартість обмундирування, спорядження, утримання – вийде астрономічна сума. Але на кону саме існування України, тому необхідно ухвалювати рішення про мобілізацію, і шукати гроші. У тому числі шляхом скорочення державних видатків за іншими статтями бюджету.
Якщо не буде мобілізації – не буде демобілізації. Після мобілізації в армію молоді, потрібно демобілізувати тих (охочих), кому більше 50 років (хоча б), а краще – старше 45 років. Ці люди, від яких мало користі на війні, повернуться в економіку країни трудовим ресурсом, і внаслідок їхньої праці бюджет отримає додаткові кошти, які частково покриють витрати на мобілізацію.
Далі буде.
Автор: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ
