Нацбанк переглянув оцінку зростання економіки України
Економіка України в третьому кварталі 2023 року зросла на 8,2%, а не на 4,6%, як очікувалося раніше.
Про це йдеться в інфляційному звіті Нацбанку. При цьому в другому кварталі економіка України зросла на 19,5%.
«Вагомим чинником кращої динаміки стали вищі, ніж торік, врожаї основних культур завдяки надсприятливим погодним умовам. Так урожайність ранніх зернових не лише перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік, тоді як засіяні площі більшості культур залишилися майже на рівні попереднього року», — заявили в НБУ.
Нацбанк, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на 2023 рік із 2,9% до 4,9%, оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
Згідно зі звітом, у четвертому кварталі 2023 року Нацбанк очікує сповільнення відновлення економіки до 4,5% із подальшим прискоренням у першому кварталі наступного року до 5,4% і знову сповільненням у другому до 3,5%.
Наприкінці липня, у попередньому інфляційному звіті, Нацбанк очікував у четвертому кварталі цього року сповільнення зростання ВВП до 1,8% з невеликим прискоренням до 2,6−2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Як вважає регулятор, ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, ймовірність екотероризму з боку окупантів.
Нацбанк додав, що порівняно з другим кварталом значно — з менш ніж 15% до 25−50% - посилився ризик істотних ушкоджень енергетичної та портової інфраструктури, що загрожує зниженням економічної активності та ускладненням експорту сільгосппродукції.
Останній фактор може стати причиною скорочення валютних надходжень, а також зростання потреби в значних інвестиціях для відновлення експорту.
За очікуваннями Нацбанку, експорт залишатиметься обмеженим довше, ніж очікується, що створить додатковий тиск на валютний ринок і як наслідок на цінову динаміку.
«Отже, для утримання помірної інфляції НБУ може вдатися до більш жорсткої монетарної політики, ніж передбачає базовий сценарій цього прогнозу», — наголосив регулятор.
Зазначається, що продовження мораторію на підвищення тарифів на окремі ЖКП в умовах тривалої війни лише частково компенсуватиме вплив зазначених проінфляційних чинників.
Нацбанк вказав, що відтермінування рішень щодо приведення тарифів на ЖКП до економічно обґрунтованих рівнів може призвести до накопичення квазіфіскальних дефіцитів і погіршення фінансового становища державних енергокомпаній.
«Це, своєю чергою, загрожуватиме нестабільністю на ринку енергоресурсів і зниженням інвестиційного потенціалу цієї галузі», — наголосив регулятор.
З іншого боку, прискорене підвищення вартості енергоносіїв може створити додатковий інфляційний тиск, соціальну напруженість і спровокувати потребу в значному збільшенні субсидій для населення.
