Росіяни втратили біля Авдіївки приблизно 10 своїх батальйонів. Захоплення міста для них буде означати лише неймовірні втрати живої сили, техніки і, ймовірно, ще більшої кількості територій.
Сьогодні росіяни сконцентрували в районі Авдіївки понад 40 тисяч особового складу. Пише ТСН.
Про потенціал такої кількості окупантів розповів військовий експерт Олександр Коваленко.
Він провів аналогію ситуації в Авдіївці з боями під Бахмутом. Під час наступу росіян на Бахмут здійснювалося охоплення понад 50 км фронту із зосередженням у різні моменти операції від 20 до 50 тисяч особового складу. В районі Авдіївки фронт становить 20 кілометрів. Тобто тиск на кілометр фронту вдвічі перевищує тиск, який чинився в районі Бахмута.
Так само росіяни використовують змішаний за комплектацією тип штурмових дій. Коли в наявності достатньо механізованої компоненти (танків, ББМ тощо), вони намагаються проривати оборону бронеколонами, що дуже нагадує наступ на Вугледар. Але коли їхня механізована компонента знищується і вони чекають на поповнення, цю тактику замінюють масові штурми піхотним складником – тактика, що спостерігалася під Бахмутом, яка отримала назву "м'ясна хвиля".
Згідно з даними спікера об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковника Олександра Штупуна, від 10 жовтня в районі Авдіївки росіяни втратили 6 500 убитими, 100 танків, а так само 250 ББМ.
"Росіяни не визнають своїх втрат, але виникає закономірне запитання: якщо ваші втрати не настільки великі, чому ви стягуєте до Авдіївки ресурс двох загальновійськових армій?" – каже експерт.
За його словами, 6,5 тис. втрат – це 10 знищених батальйонів. Тобто ЗСУ знищували одну батальйонно-тактичну групу на два кілометри фронту. Це надзвичайно багато, але незважаючи на втрати, російське командування зберігає намір захопити Авдіївку, яка є для нього більше політичною метою, ніж тактичною, каже експерт.
За словами Коваленка, наступ росіян показав, що вони, використовуючи змішану тактику Бахмута й Вугледара, змогли домогтися успіху лише на відкритих ділянках – у полях. Але варто було їм наблизитися до основних рубежів оборони, як одразу виникла проблема з їхнім проривом.
Завдання російських військ залишається незмінним – поступальне і планомірне оточення Авдіївки, з подальшим стисканням кільця на рівні оперативного оточення. Але ось лише в тому й річ, що за весь час повномасштабного вторгнення до України російським військам вдалося взяти в оточення лише одне місто – Маріуполь. І це відбувалося в умовах не найкращого становища міста і на піку наступального функціоналу росіян.
Для реалізації такого плану з Авдіївкою виділеного ресурсу їм очевидно буде критично не вистачати, з чого випливає необхідність для російського командування вилучати ресурс з інших груп військ і плацдармів. Вилучати ресурс із групи військ "Днепр" (Херсонська область) вони не можуть, оскільки там серйозна проблема у вигляді сірої зони на лівому березі Дніпра, вирішити яку російське командування не може від початку року.
Із Запорізької області група військ "Восток" – аналогічно, адже Сили оборони України (СОУ) у клині Новопрокопівка-Вербове-Очеретувате тільки й чекають на ослаблення росіян на цій ділянці для прориву до Токмака. В Донецькій області, крім наступу на Авдіївку, росіяни стурбовані напруженим затишшям у районі Старомлинівки і просуванням СОУ в південному секторі Бахмута.
Для посилення і підживлення Авдіївки залишається лише Луганська область, група військ "Центр" і "Запад". Але цей ресурс не нескінченний і його ослаблення може завершитися тим, що після імітації наступу по Лимано-Куп'янській осі в росіян може початися відступ до лінії Р-66.
Найближчі три тижні можуть чітко показати, якою буде ситуація в районі Авдіївки в перспективі, каже Коваленко.
"Якщо російське командування готове й далі посилювати наступ за рахунок ресурсу з інших плацдармів, то воно може досягти своєї мети – захопити Авдіївку за допомогою передислокації туди ще більшої кількості підрозділів з інших плацдармів. Ціною колосальних втрат і втратою контролю над значно більшими територіями", – вважає експерт.
Коваленко пригадує, що в Бахмуті ми були свідками аналогічної картини. Поки росіяни наступали на місто, вони втратили більшу частину Харківської області та правий берег Херсонської області разом з обласним центром.
"І що їм дав цей наступ, крім пафосу для внутрішнього споживання? Нічого, крім колосальних втрат. Така доля російського командування – раз по раз наступати на одні й ті самі граблі", – резюмував експерт.
Нагадаємо, Росія не залишає намірів оточити Авдіївку Донецької області. Після двох невдалих спроб окупанти готуються до третьої хвилі штурму. Вони стягують техніку та особивий склад і перегруповують війська.