Політики та аналітики звертають увагу на велику кількість анонімних джерел у публікації, однак цей факт не спростовує іншої викладеної у матеріалі інформації, зокрема про корупцію.
Стаття журналу Time про президента України Володимира Зеленського, війну та корупцію викликала бурхливу реакцію політиків та суспільства. Частину соціуму пригнічує викладена інформація, хтось критикує владу, ще частина критикує сам матеріал та його автора.
Що відомо про статтю Time та реакцію на неї – читайте на ТСН.ua.
У кінці жовтня журнал Time вийшов із передовицею про президента України Володимира Зеленського та його фото на обкладинці з написом: "Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я. Ніхто. Самотня боротьба Володимира Зеленського".
Автор статті Саймон Шустер описує труднощі президента в тому, щоб втримати увагу міжнародної спільноти, зокрема США, до війни в Україні, особливо після спалаху конфлікту в Ізраїлі.
Зокрема, в матеріалі йдеться, що Зеленський досі вірить у цілковиту перемогу у війні, але один з помічників президента сказав: "Він обманює себе. У нас немає варіантів. Ми не виграємо". У статті також йдеться про невдоволення західних партнерів корупцією в Україні. Однак один з радників Зеленського заявив, що "люди крадуть так, ніби завтра не настане". Повідомляється і про те, що політичне керівництво України на початку жовтня нібито вимагало від військових провести операцію зі звільнення Горлівки, але бійці відмовилися, повідомивши про відсутність ресурсів на це.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак спершу поширив у своєму Telegram-каналі статтю TIME, порекомендувавши прочитати її, але невдовзі видалив допис.
Водночас радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що стаття Time – "це суб’єктивна точка зору конкретного журналіста".
"Я зовсім не розумію, що таке анонімні джерела постійно. Подекуди ці анонімні джерела – це люди, які не мають доступу до певної інформації, але які десь там поряд перебувають і вони хочуть збільшити свою вагу", – додав Подоляк.
Він також переконував, що у держави немає якоїсь "розлюченості" чи почуття "зради" з боку західних партнерів. Радник голови ОП запевнив, що про "об'єктивні речі", як-от швидкість постачання зброї, українська влада каже партнерам відкрито.
"Я взагалі вважаю, що анонімність – це зло. Чому? Тому що ти не несеш ніякої відповідальності", – заявив Подоляк пізніше в ефірі телемарафону.
За його словами, ця стаття не має суттєвого впливу на відносини влади з західними партнерами.
Секретаря РНБО Олексія Данілова також бентежить, що автор статті посилається на анонімних співрозмовників нібито з оточення президента.
"Я не розумію, звідки автор бере ці речі. Знаєте, мені оця анонімність викликає дуже багато питань. Якщо в тебе є якась позиція, якщо ти вважаєш, що наша країна не може здобути перемогу, то ти не маєш права знаходитися біля нашого президента", – заявив Данілов.
Він вважає, що владі слід звертати увагу на такі матеріали, водночас зазначивши, що "я думаю, що наші органи мають дати відповідь, що ж це за аноніми, які не вірять в нашу перемогу".
Нардеп від "Єврсолідарності" Олексій Гончаренко написав у Мережі, що зараз настала криза, "а США посилають Зеленському меседж – треба готувати запасний план".
"Стаття TIME про Україну, ситуацію в ОП, корупцію точно буде мати ефект. Подивимось", – вважає народний обранець.
Він також звернув увагу на те, що влітку 2022 року президент нагородив автора матеріалу Саймона Шустера орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк зауважив, що у США республіканці з Бюджетного комітету Палати представників вимагають прозорості і звітів, як витрачаються американські гроші в Україні, чіткої стратегії від Білого дому про те, що очікуюється від цієї допомоги.
"Тож, мабуть, наші корупційні кейси і відповідні статті типу, як в Time, дуже впливають на американських політиків", – припустив нардеп.
Очільник ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін заявив, що у статті Time є кілька твердих звинувачень, які посилюють припущення журналіста чи дискусійну інформацію його джерел.
"Наприклад, фактом є те, що міністра оборони було звільнено лише через шість місяців після корупційного скандалу із закупівлями їжі. І то – лише під тиском скандалів наступних. Ми в ЦПК тоді криком кричали, що відмазування Резнікова вдарить по Західній підтримці значно сильніше, ніж, власне, сам корупційний скандал. Отримуємо – розписуємося", – йдеться в дописі Шабуніна.
За його словами, зараз відбувається те саме, але вже з президентською більшістю у Верховній Раді і так званими "правками Лозового".
На думку Шабуніна, наступна хвиля у глобальних медіа про корупцію в Україні буде про вже про 30+ гучних топ-корупційних справ, "які будуть закриті стараннями діючих народних депутатів".
Політолог Володимир Фесенко назвав резонансну статтю Time "дуже неоднозначною і суперечливою". На його думку, українці сприймають матеріал крізь призму свого ставлення до Зеленського – як прихильники, так і критики.
"Кожен коментатор знаходить в цій статті щось своє і реагує тільки на те, що йому сподобалось, чи не сподобалось. Реагують як правило емоційно, ніж раціонально. Можливо, це пов’язано з тим, що і сама стаття є доволі емоційною, драматична нота в ній є явно акцентованою", – припустив Фесенко.
На його думку, тема корупції не є головною у статті: "Зокрема, в ній йдеться про драматичний вибір, який на нас швидко насувається: як нам воювати і діяти далі, якщо Збройним Силам України критично не вистачає ресурсів для більш ефективного ведення війни?"
Політолог не поділяє думку деяких політологів, що матеріал Time – сигнал Україні від Заходу. Натомість йдеться про відображення різноманітних настроїв та оцінок щодо України, які зараз є на Заході.
Ексрадник ОП Олексій Арестович на своїй Facebook-сторінці виклав зображення двох обкладинок журналу Time – свіжого номера та номера півторарічної давнини. Арестович також натяком назвав Зеленського "диктатором".
"Спочатку хтось поводиться, як диктатор, і замість того, щоб піти нормальним шляхом прискореного розвитку, обирає стагнацію. Згодом хтось плодить масову корупцію. Потім хтось плодить ненависть до будь-якої думки, відмінної від своєї. А потім – через півтора роки – настає осінь і у відносинах із Заходом, і з власним народом", – йдеться в дописі ексрадника президентського офісу.
Український журналіст і публіцист Віталій Портников так висловився про статтю Time і реакцію суспільства на неї:
"Матеріал у часописі Time, на обкладинці якого вдруге за останній час з’явився Володимир Зеленський, був несподівано емоційно сприйнятий в українському суспільстві як демонстрація того, що картина світу, яка існує в уявленні українських громадян, значно відрізняється від тієї картини світу, які малюють собі західні журналісти, і, можливо, навіть від реальності".
"Однак варто нагадати насамперед, що будь-яка картина світу, коли мова йде про війну, є моментальною фотографією фактів та емоцій, при чому тільки в одному місці. Якщо нам би була потрібна повноцінна картина світу, пов’язана із війною Росії проти України, ми мали б аналізувати одразу кілька таких світлин, зроблених у Офісі президента України, Адміністрації президента РФ, Адміністрації президента США, у європейських владних кабінетах. А тут ми бачимо швидше зріз реальності, який був с творений журналістом, що отримав можливість розмов із президентом України Володимиром Зеленським та його от оточенням. При чому практично з усього цього переліку співрозмовників тільки сам президент України виглядає людиною, яка відповідає за свої слова. Всі інші розмовляють з журналістом видання анонімно", – звернув увагу публіцист.
Він зауважив, що це не спростовує викладених у статті фактів.
Економіст інвестиційний банкір Сергій Фурса написав у Мережі, що обкладинки журналу Time бувають різні, і "якщо одні нагадують бурю аплодисментів, у яких приємно купатися, то інші – холодний душ, який має протверезити".
"Несправедливо? Перекручування дивним журналістом? Нерозуміння? До кожної дивної деталі в цій статті можна ставитись саме так. Але не до всього разом. Все разом, у поєднанні з обкладинкою, це вже щось більше. І це такий сигнал, який не можна ігнорувати", – вважає Фурса.
Саймон Шустер – народжений у Москві американський журналіст, який 10 років працює у журналі Time. Почав писати про російську агресію проти України від самого її початку ще 2014 року. Після статті "У Росії – злочин без кари" про збиття малайзійського "Боїнга" на Донеччині журналісту заборонили вʼїзд до РФ.
У квітні 2022 року Шустер два тижні провів із Зеленським та його оточенням. За результатами поїздки журналіст написав статтю для Time, номер якого вийшов із фото президента України на обкладинці.
Українська журналістка і директорка Центру досліджень визвольного руху Дарія Гірна розповіла історію, як Шустер займався маніпуляціями та звинуватив "Азов" нібито у рекрутингу ультраправих націоналістів по всьому світу.
Гірна 2018 року робила репортаж про норвежця Йоахіма Фурхольма, який приїхав до України вступати в ЗСУ. Ні мотивів, ні бекграунду цього чоловіка на той момент ще ніхто не знав. За декілька годин після домовленості про інтерв'ю, Фурхольм зателефонував Гірній з госпіталю і повідомив, що його побили невідомі, які сказали забиратися з країни.
"Отже, що робить Саймон Шустер в 2019 році. Виходить з величезним матеріалом в Time, якраз коли в Конгресі США "Азов" хотіли, прости Господи, визнавати терористичною організацією. І використовує цю історію, яку ви щойно прочитали, як доказ, що "Азов" нібито рекрутить ультраправих націоналістів з усього світу", – йдеться в повідомленні журналістки.
Вона зазначила, що Саймон також у в прямому ефірі "журив" Андрія Білецького за цю історію.
Згодом журналісти відстежували подальший шлях Фурхольма і виявилось, що він сприяв рекрутингу інших іноземців на війну в Україні.