Контракти.ua

3082  —  17.10.23
Чи вірять українці в суспільний "розкол" під час війни: дані опитування КМІС
Чи вірять українці в суспільний

У жовтні 2023 року більшість українців не поділяють наративи, які намагаються насадити агенти російського впливу. Водночас соціологи констатують негативні тенденції.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.

І. "Конфлікт між політичним та військовим керівництвом України"

За останній рік з 14% до 32% стало більше тих, хто вірить у наявність серйозних конфліктів між політичним керівництвом країни та командуванням армії.

Разом з цим більшість населення України - 54% (у вересні 2022 року - 71%) - продовжують дотримуватися погляду, що політичне керівництво та військове командування діють злагоджено як одна команда.

ІІ. "Влада України готова піти на неприйнятні компроміси з Росією"

Між вереснем 2022 року і жовтнем 2023 року стало трохи більше тих, хто вважає, що влада може піти на неприйнятні компроміси - з 5% до 12%. Утім при цьому абсолютна більшість українців - 80% - продовжують вважати, що влада не піде не неприйнятні для України компроміси (у вересні 2022 року таких було 87%).

ІІІ. "Захід втомився від України і хоче, щоб Україна домовлялася з Росією"

Помітно зросла також частка тих, хто вважає, що Захід утомлюється від України, його підтримка слабне і взагалі Захід хоче від України поступок Росії - з 15% у вересні 2022 року до 30% у жовтні 2023 року. Проте більшість населення країни наразі - 63% (у вересні 2022 року - 73%) вважають, що Захід продовжує допомагати Україні і хоче, щоб війна закінчилася на прийнятних для України умовах.

Коментар КМІС

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, тенденція до зростання частки тих, хто вірить у серйозні конфлікти серед керівництва країни та у втому Заходу від України, безумовно є дуже тривожною.

"Не можна зводити пояснення цих тенденцій до лише однієї причини (тим більше до сумнозвісної "релігії" українців у всьому звинувачувати "корупцію"). Вочевидь, є різні фактори, які впливають на динаміку настроїв: наростання втоми серед населення, незалежні від України обставин (як-от об’єктивні особливості постачання зброї від Заходу), несправдження певних очікувань, продовження отруєння України російською пропагандою (яка продовжує "вигадувати" шляхи, щоб ефективно досягати українців), помилки, яких могла припуститися українська влада", - написав він.

Соціолог вважає, що потрібно неупереджено досліджувати ситуацію, визначати успішні перспективні практики разом з чесним визнанням можливих прорахунків та вдаватися до комплексних заходів з протидії негативним тенденціям.

"Зокрема, ми закликаємо українських діячів (від чиновників і політиків до громадських активістів) серйозно сприймати свій можливий деструктивний вплив на громадські настрої українського суспільства. Отримані нами результати можуть бути пов’язані також з пожвавленням політичної активності у зв’язку з розмовами про можливі вибори і зростанням критичних виступів проти влади. Непрозора, непідзвітна і неефективна діяльність окремих політиків чи чиновників завдає величезної шкоди, але і "безкомпромісна священна боротьба" окремих активістів підриває єдність суспільства і посилює зневіру серед населення", - вважає Грушецький.

Також попри виявлені негативні тенденції соціологи наголошують на позитивних сторонах. "По-перше, наразі все одно більшість українців у всіх регіонах вірять у злагоджені командні дії керівництва, у те, що влада не піде на неприйнятні компроміси та вірять у підтримку Заходу. По-друге, навіть ті, хто вірять у певні наративи "розколу", виступають проти територіальних поступок і серед них немає "капітулянтських" настроїв", - додав він.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування 29 вересня - 9 жовтня 2023 року серед 1010 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Нагадаємо, за даними КМІС, на початку жовтня 2023 року абсолютна більшість українців (80%) зберігають упевненість, що жодні територіальні поступки не є припустимим, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть інші загрози.